Роль на три роки: українські актори проти короткострокових контрактів

12 месяцев назад 0

Контракт на півтора року замість постійного працевлаштування — так з початку 2017 року працюють актори та музиканти українських державних театрів. Колишня омбудсмен Валерія Лутковська намагається оскаржити нові правила.

Конституційний суд України 14 листопада повідомив про відмову розглядати подання 46 народних депутатів щодо невідповідності Конституції закону "Про запровадження контрактної форми роботи в галузі культури", ухваленого ще на початку 2016 року. Ініціатором подання стала колишня уповноважена з прав людини, а нині співзасновниця громадської організації "Український інститут з прав людини" Валерія Лутковська. Це вже друге її звернення до Конституційного суду з приводу цієї ініціативи, вперше Лутковська оскаржувала закон ще перебуваючи на посаді омбудсмена.

Закон передбачає скасування безстрокових трудових договорів для творчих працівників державних та комунальних закладів культури. З березня 2017 року для них передбачена лише контрактна форма працевлаштування — на термін від одного до трьох років. Для реалізації законопроекту, поданого депутатами від профільного комітету з питань культури і духовності, на початку 2017 року були звільнені з постійних місць роботи та переведені на короткотермінові контракти понад 16 тисяч акторів, музикантів та танцюристів балету.

Гнучкіший репертуар чи трудові права

Такі нововведення обмежують трудові права робітників культури, залишаючи для них лише одну доступна форму працевлаштування, стверджує Лутковська. У конституційному поданні щодо цього закону автори зазначають саме його невідповідність 43-й статті Конституції, яка гарантує громадянам право на працю та покладає на державу обов'язок забезпечувати рівні умови для реалізації цього права. Окрім того у документі міститься посилання на попередні рішення Конституційного суду, які визначають безстроковий трудовий договір пріоритетною формою працевлаштування.

Українські митці незадоволені запровадженням короткострокових контрактів

"Завдяки цьому закону актор опиняється в гіршому становищі, ніж, наприклад, будівельник, оскільки перед актором принаймні що три роки постає загроза звільнення", — пояснює колишня омбудсмен.

Утім, один із авторів законопроекту Микола Княжицький (фракція "Народного фронту") стверджує, що контрактна форма найбільше відповідає творчому процесу та дозволить художнім керівникам та режисерам ефективніше підбирати театральні трупи під репертуар.

"Бо саме завдяки постійним договорам ми мали таку ситуацію, коли, наприклад, роль Джульєтти у виставі вже 25 років грає 60-річна акторка", — наводить він популярний серед прихильників законопроекту аргумент.

Слабкий протест

Зо два десятки акторів та музикантів 13 листопада пікетували Конституційний суд з вимогою скасування дискримінаційного, на їхню думку, закону. "На жаль творчі працівники не надто готові захищати свої права, тому свого часу не чинили спротиву впровадженню нових правил", — констатує Лутковська.

Віолончелістка Віра Корнілова — одна з учасниць мітингу — понад 15 років пропрацювала в оркестрі Національної опери України. В лютому 2017 року вона відмовилася переходити на менш ніж півторарічний контракт, запропонований дирекцією театру, відтоді оскаржує своє звільнення.

"Умови контракту були значно гірші, ніж ми мали за постійного договору: фіксована ставка без прив'язки до тарифної сітки чи мінімальної зарплатні, скорочення відпустки, зобов'язання грати не тільки у виставах, а й будь-де за наказом директора. І ніяких обіцяних індивідуальних умов", — розповідає музикант, яка до звільнення очолювала незалежну профспілку у театрі.

 

На думку заслуженого артиста України Миколи Боклана нове законодавство ставить творчих працівників у пряму залежність від волі директора театру, який вирішує — продовжувати чи ні строковий контракт із актором. До 2017 року Боклан був одним із провідних акторів Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі, однак також був звільнений через відмову переходити на короткостроковий контракт.

"Акторові для саморозвитку потрібна хоч якась впевненість у завтрашньому дні, а звідки їй взятися за таких умов праці. Тому я вирішив не працювати більше в театрі", — зазначає він.

“Кріпосницька система”

Засновник першого в Україні незалежного театру "Дах" Влад Троїцький вважає, що закон про короткострокові контракти не виконав задекларованого авторами завдання щодо оновлення театральних труп та репертуарів державних та комунальних театрів."Масових звільнень не сталося, сотень нових спектаклів я щось теж не бачу. Натомість кріпосницька система, в якій актор повністю залежить від директора, ще більш посилилась", — зазначає режисер, який у 2013-2014 роках очолював Київський муніципальний театр опери та балету для дітей та юнацтва.

На думку Троїцького, держава, впроваджуючи нові правила, намагалася в першу чергу заощадити на фінансуванні громіздкої та малоефективної системи державних та комунальних театрів. Проте назвати це реформою у сфері культури важко.

"Для того, щоб заробляти гроші та самовдосконалюватись, актор чи музикант повинні в першу чергу грати, і грати якомога більше, а не отримувати зарплату, виконавши одну роль за сезон", — стверджує він.

У "Даху" Троїцький використовує проектну форму працевлаштування, залучаючи акторів під виконання лише конкретних ролей у спектаклі.

"Про таке простіше говорити драматичним акторам,  в них ширші можливості для роботи: можна і кіно грати і на телебаченні. А знайти місце, де тобі платять за виконання академічної музики, в Україні не так вже й легко", — заперечує Віра Корнілова, яка після намагань поновитись у Національній опері, отримала місце в Національному симфонічному оркестрі, на яке претендували одночасно 14 віолончелістів.