Видавці поділилися пропозиціями щодо українізації газет і журналів

У парламенті триває робота над мовним законом. У ньому планують прописати квоти для друкованих періодичних видань.

"Українською не читатимуть, не дивитимуться, не слухатимуть" – упередження, якими намагаються маніпулювати окремі політики, медіа та гравці рекламного ринку. Це – свідома маніпуляція аудиторією: мовляв, переважна більшість зараз читає російською. Ці упередження не працюють серед інтелектуально розвиненої аудиторії", – каже редактор журналу "Український тиждень" Дмитро Крапивенко, передає сайт Gazeta.ua.

Він звертає увагу на незворотності змін. Люди звикли дивитися кіно українською і вони слухають радіо. Ніхто не створює "піратські" радіостанції чи підпільні кінотеатри з російськомовним контентом. Тому не такий вже й велетенський попит на нього.

Редактор газети "Сегодня" Ольга Гук вважає, що україномовну пресу потрібно популяризувати.

"Має бути держзамовлення та держпідтримка. Нехай держава компенсує витрати на виробництво. Іще можна ввести практику, що кожне друковане періодичне видання іншою мовою має вивісити на своєму сайті україномовну версію у вигляді pdf-файлу. Кожен зможе прочитати видання в електронному вигляді або роздрукувати собі на принтері", – вважає Гук.

Мовні квоти для друкованих видань пропонують запровадити нардепи. Відповідну статтю пропонують додати до нового закону про мову.

"Ми розпочали підготовку поправок до законопроекту про мову. У них йдеться про поетапний перехід на українську для друкованих видань. Ми привчили людей читати російською. На Донбасі є контрабанда. Якщо туди підуть журнали-глянець і газети з Росії, люди будуть купувати їх. Тоді ми фактично будемо вбивати свого рідного українського виробника. Потрібно привчити людей газети і журнали читати українською. Для цього потрібен перехідний період. Галузь має вижити. Щоб ні журналісти, ні верстальники, ні редактори не втратили роботу. Це сьогодні важлива задача. Чи це буде просто період 2-3 роки, коли вони змушені будуть перейти, чи це буде поетапне впровадження: в перший рік — 25% українською, 2 рік — 35% і так далі", — заявила під час брифінгу голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар.