Вітаємо зі святом Покрови

Історія свята Покрови Пресвятої Богородиці бере початок з 10 століття. Тоді кочовий народ сарацинів напав на Візантію.

14 жовтня 910 року жителі столиці імперії Константинополя зібралися на молитву у Влахернській церкві. В ній зберігалися ризи, пояс та омофор — велике покривало — Божої Матері. Під час літургії вірянину Андрієві Юродивому в церкві явилася Богородиця. Зняла зі своєї голови покривало та розкинула його над тими, хто молився в храмі. Це побачили й інші люди. Розтлумачили, як заступництво Діви Марії. Підбадьорене дивом, візантійське військо змусило ворога відступити від стін міста. З того часу цей день почали відзначати щороку. Основна ідея свята — заступництво Матері Божої, покривання християн божественною благодаттю, оберігання від усього лихого.

Покрову шанували запорізькі козаки. Запорожці відзначали це свято у своїй головній церкві — храмі Покрови Пресвятої Богородиці. За роки існування Січі запорожці побудували 60 церков і храмів на українських землях, писав історик Дмитро Яворницький. До сьогодні збереглися лише два — харківський Покровський Cобор, збудований 1689 року, та київська церква Покрови на Подолі 1766-го — робота архітектора Івана Григоровича-Барського.

Із 17 храмів, зведених у Києві в роки гетьманування Івана Мазепи (1687–1709), три присвятили Покрові. Сам гетьман був церковним старостою Покровської церкви при трапезній Пустинно-Миколаївського монастиря.

Козаки зображували Покрову на корогвах, під якими йшли у військові походи. Перед виходом із Січі навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці — "Під Твою милість прибігаємо". По завершенні походу — незалежно від його успішності — козаки відправляли молебень на честь Божої Матері. У другій половині XVII ст. починають писати ікони "Козацька Покрова". На них зображали гетьманів, старшину, рідше — козаків під покровом Божої Матері.

Цього самого дня, 14 жовтня 1942 року, була офіційно утворена Українська повстанська армія, тому традиційно це також день УПА. З 2014 року разом з ним, ми відзначаємо ще День захисника України.

Свято Покрови вважається межею між осінью і зимою. Тому дуже багато прикмет в це свято допоможуть нам дізнатися, якою буде погода взимку. Якщо журавлі відлетіли в це свято, то зима буде ранньою і холодною. А якщо на Покрову білки вже полиняли, то осінь буде довгою і теплою. За прикметами на Покрову так само визначали, якою буде погода. "Яка погода на Покрову, така й зима буде". Якщо на Покрову вітер з півночі, то зима буде дуже холодною. Якщо тепло й сонячно — зима буде тепла й погідлива, якщо холодно й дощ — холодна й сніжна. Примічали також фази місяця: якщо Покрова припадала на молодик, зима буде легка, з відлигами. Якщо на старий місяць — сувора, з морозами й хуртовинами.

Особливе вшанування українцями Покрови пов'язане з культом Великої Матері Землі, за словами дослідників народної культури. До цього свята намагалися розрахуватися з пастухами та найманими робітниками. Проводили вибори сільського війта, старости, кошового отамана на Січі. Це відображає старовинні уявлення про поділ року не на сезони, а на дві половини: теплу й холодну.