Херсонським аграріям надали несподівану підтримку

Теоретичне обгрунтування потреб у збільшенні адресної допомоги дрібним представникам аграрного сектору Херсонщини надали аудитори — колишнє КРУ виявилося прихильним до сільгоспвиробника. Зупинка за малим — за практичною допомогою.

Херсонські аудитори наголошують: адресна підтримка дрібних агровиробників є недостатньою. Й наводять не лише обгрунтування цієї тези, а й розповідають, де взяти понад півтора мільйони.

Прикрий факт, що не всі сільгоспвиробники у 2015-2016 роках скористалися механізмом державної підтримки шляхом часткової 

компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами.

На Херсонщині залишилися невикористаними кошти фінансової підтримки на загальну суму 1,64 млн грн, які наприкінці 2015 та 2016 років, були повернуті державному бюджету як невикористані залишки.

Всього ж з 2907 сільгоспвиробників, зареєстрованих на території області у 2015 році підтримку отримали 53 господарства, а у 2016 році – лише 45 господарств. При цьому обсяги бюджетної підтримки у 2016 році скоротилися загалом на понад 3,48 млн грн., — твердять вони.

Отже, недофінансування аграріїв випливає з недосконалого підхіду до надання адресної підтримки. Тому державні аудитори наголошують на перегляді форм і методів державної підтримки агропромислового комплексу.

Ще один вагомий недолік підримки агросектору — відсутність механізму стимулювання заходів для дрібних сільгосппідприємств, які найбільше відчувають дефіцит фінансування.

Конкурсна комісія з питань надання державної підтримки на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими кредитами надала  перевагу позичальникам з чистим доходом від реалізації до 10 млн грн. нарік. У другу чергу – тим позичальникам, які займаються вирощуванням і розведенням великої рогатої худоби молочних порід та іншої великої рогатої худоби.

Ще одна перепона на шляху до державної підтримки — "дорогі кредити", на які нарікають аграрії. Цю проблему помітили й аудитори:

Чимало дрібних сільгоспвиробників, на жаль, не бажали отримати дотацію у зв’язку із високими банківськими ставками. Інша проблема — неможливість надання позичальником заставного майна при кредитуванні. Ось чому банки часто відмовляли в кредитуванні ряду господарств області. В основному об’єктами застави дрібних сільгоспвиробників можуть бути майбутні врожаї та приплід худоби. Укладаючи договір застави з агаріями, банківська установа враховує наявні ризики щодо вірогідного знищення або випадкового пошкодження предмета застави.

Аудитори констатують, що підтримка аграріїв — неодмінна умова для розвитку агросектору і забезпечення продовольчої безпеки держави. Вона має бути дієва і доступна, реальна, а не "паперова". Гроші, які можуть повернутися за підсумками фінансового року до бюджету як незатребувані, можна й треба пустити в діло.

за інф. Прес-служби Управління
Південного офісу Держаудитслужби області
фото —  Агрополіт