У Гончарівці згадали про легендарних жінок-поетес

4 года назад 0

У Херсонській обласній універсальній науковій Бібліотеці ім. Олеся Гончара згадали про жінок, які зробили слово відкриттям серед мільйонів слів і людей – це нелегка праця й велика відповідальність перед майбутнім. У сучасній поезії це – Ліна Костенко. Цього року вона зустрічає свою 90-ту весну. Її біографія наче інкрустована в поезію. Про життєвий шлях іншої – народної поетеси часів гетьмана Хмельницького Марусі Чурай – не збереглося жодних писемних джерел або документальних свідоцтв, але ім’я цієї талановитої полтавчанки овіяне легендами. У січні 2020-го виповнилося 395 років від дня її народження.

Поетично-музичний вернісаж супроводжувався чарівною музикою у виконанні камерного оркестру «Гілея» Херсонської обласної філармонії. Пісні, складені Марусею Чурай, що увійшли до опери М. Лисенка «Наталка Полтавка» («Віють вітри…», «Чого ж вода каламутна…»), майстерно заспівала лауреатка міжнародних конкурсів вокалістів, студентка Херсонського музичного училища Вікторія Балашова. Одна з безсмертних пісень Чураївни, що любить і співає вся Україна вже майже чотири століття, – «В кінці греблі шумлять верби…» – та пісня на вірші Ліни Костенко «Чоловіче мій, запрягай коня…» прозвучали у виконанні Народного ансамблю народної пісні «Херсонські молодички» Обласного палацу культури.

Інтимна лірика Костенко, що склала композицію «Любов буває раз в ніколи», лунала у виконанні акторського дуету: керівниці літературно- драматичної частини Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені М. Куліша Єлізавети Красніченко та актора театру Олександра Гмиріна. Музичний супровід оркестру надав цій композиції неповторної мелодійної чуттєвості.

Свій акровірш, присвячений Ліні Василівні, читав представник трьох творчих спілок України, автор 16 книг, заслужений журналіст України, почесний громадянин Херсона Анатолій Марущак. Фіналом заходу стала філігранна поезія Ліни Костенко, що пронизує, немов струмом, тіло, розум і душу, – «Коли я буду навіть сивою…» – у виконанні заслуженої артистки України Олександри Тарновської.

Ведучими поетично-музичного вернісажу були актор Обласного театру Михайло Саїтов та бібліотекар відділу мистецтв Гончарівки Ольга Руптанова.