Потяги трьох класів: що чекає на пасажирів «Укрзалізниці»

Хоча поділити потяги на класи в "Укрзалізниці" планували до кінця літа, але міні-реформа затягнулося. Втім, у підприємстві запевняють, що нововведення вже не за горами.

Про майбутні зміни повідомили на початку серпня. За проектом, потяги мають поділити на три класи — "комфорт", "стандарт" та "економ". У першому класі заплановані вагони віком до 10 років з місцями "люкс" та "купе", що їздитимуть зі швидкістю від 70 км/год, зручний графік, нова постіль, кондиціонери та біотуалет. У другому швидкість буде вже меншою, і з'явиться можливість придбати місце у плацкарті. Що ж до третього — вагони будуть значно старішими, а наявність кондиціонера зовсім необов'язкова, передає depo.ua.

Новий дедлайн впровадження розподілу — до кінця осені.

А як у інших країнах

Схожий розподіл давно прижився в інших країнах. Наприклад, в Індії передбачено щонайменше вісім класів потягів. У найдешевшому — спільних вагонах без місць — до послуг мандрівників лише дерев'яні лавки, а людей — цілий натовп. Саме фото таких вагонів нерідко шокують Європу — здається, що навіть стоячи, тут інколи неможливо дихати вільно.

Натомість найвищим — перший клас з кондиціонером або 1АС — можна мандрувати лише найпопулярнішими маршрутами. Ціна квитка на такий потяг співмірна вартості авіаперельоту. Купе можна зачиняти, передбачені килими, широкі ліжка, душові кабіни.

В Китаї потяги поділяються на швидкісні і нешвидкісні. У кожній з двох категорій — ще кілька: місця першого, другого і бізнес-класу, м'які спальні і делюкс, жорсткі спальні, м'які сидячі.

У США для трьох класів передбачені чіткі фінансові маркери. Наприклад, до 1-го класу відносять перевізників, які отримують прибутки від $250 млн на рік за курсом 1991 року. У вищому класі сидячих вагонів більше місця для ніг та багажу, інколи передбачена їжа.

Якщо ж ідеться про спальні вагони і тривалі відстані, мандрівникам вищого класу пропонують умови на кшталт нашого люксу.

Яка ситуація зараз

Пасажири "Укрзалізниці" вже зараз діляться протилежними враженнями. Наприклад, Олексій Артюх виклав у мережу знімки гламурного вагону потягу "Лисичанськ — Київ".

А от у Людмили Черкасскої від мандрівки потягом "Херсон-Львів" враження протилежні.

"Не скажу про весь потяг, але цей вагон відповідає, в лапках кажучи, "європейському стандарту". Такого жахіття в житті не бачили. Тим паче, є з чим порівняти", — зазначає пасажирка.

Розподіл на класи в українських потягах фактично вже існує. Пам'ятні ще з радянських часів доповнення "швидкий" та "фірмовий" нерідко і справді включають якість вагонів.

Наприклад, купейний квиток з Києва до Харкова потягом "Ужгород — Лисичанськ" потягне на 174 грн, плацкартний — на 147, а їхати ним доведеться 10 годин. А от за мандрівку потягом "Івано-Франківськ-Костянтинівка" доведеться викласти аж 416 грн, але дістанеться пункту призначення він за 6.40.

Не менший розрив у цінах — на потяги зі столиці до Львова. На потязі 141К пропонують теліпатися аж 13 годин, а за місце у купейному вагоні — заплатити 313 грн (плацкарт потягне на 135). Дістатися ж Львова за 8 годин можна потягом "Київ-Трускавець", виділивши 453 грн за купе. Найшвидший варіант — сидячі "Хюндаї". Просять від до 324 до 586 грн залежно від класу, але довезуть на п'ять годин.

Тож майбутнє нововведення закріпить чинний стан речей і окреслить вектори майбутнього розвитку. А от на залізничну революцію, мабуть, чекати не варто.