На Херсонщині археологи спростовують історичні міфи

Науковою сенсацією стали результати цьогорічного сезону розкопок середньовічної фортеці Тягинь на території нинішнього Бериславського району Херсонщини.
Окрім монет, гарматних ядер та решток кераміки на території оборонних споруд шестисотлітньої давнини, зведених Великим Князівством Литовським на його тодішніх південних рубежах, виявили частини булави, яка тоді була не тільки зброєю, а й символом влади. А ще — викарбуваний на камені геральдичний знак князівської династії Гедиміновичів, що чітко підтверджує належність фортеці до юрисдикції Литви.
Артефакти важливі й самі по собі, але не менш важливо й те, що експедиція до Тягині під егідою Інституту археології НАН України фінансувалася за рахунок пожертв громадськості. Та й участь в ній брали волонтери не тільки з нашої держави, а й з Литви. І це — яскрава прикмета того, що в нашому суспільстві прокинувся жагучий інтерес до вітчизняної історії. Й розуміння, наскільки важливо більше знати про неї. Щоб не давати себе дурити московським міфам про те, що до приходу військ Російської імперії степи Придніпров'я начебто були суцільним "диким полем".
До речі, на Херсонщині хочуть увічнити пам'ять і про іншу фортецю — Іслам-Кермен, збудовану кримським ханом Менглі-Гіреєм у 1506 році. Пам'ятний знак із нагадуванням про цю подію незабаром планують встановити на набережній Каховки у рамках кримськотатарського національного проекту "Шлях/Yol". Місце обране не випадково — адже фортеця Іслам-Кермен була розташована на березі Дніпра у західній частині нині існуючого міста. І там мешкала не тільки військова залога — стояла мечеть та майже сотня будинків. Тобто і за часів Великого Князівства Литовського, і в епоху посилення кримського ханства "дике поле" було аж ніяк не диким.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ Голос України