Почерк Олександра Альперта — у Херсоні пройшов вечір пам’яті легендарного фотохудожника

2 года назад 0

Учора, 15 березня, у Херсоні згадували легендарного херсонського фотохудожника.

Люди живуть доти, поки про них пам’ятають. 

Щирими спогадами про визначного майстра фотографії Олександра Григоровича Альперта, відгуками про його значний внесок у вітчизняну журналістику був сповнений вечір у херсонській обласній книгозбірні ім. Олеся Гончара. 

Продовжувач справи батька – відомий фотожурналіст Алеан Альперт розповів про непересічне професійне життя засновника династії, захоплюючі сюжети його газетярської біографії, перетини з безліччю цікавих особистостей, власне творче зростання. Спогадами, думками про старшого колегу, його роль у формуванні візуальної інформаційної культури краю поділились голова обласної організації Національної спілки журналістів України Валерій Долина, журналісти Любов Лагутенко, Ганна Комаренко, Любов Русалкіна, Тамара Каширіна, Анатолій Яценко, Олександр Голобородько.

Чим же вражає нас Альперт? 

Вважаю, що Олександр Григорович заклав потужні стандарти якості, майстерності, одухотвореності, шляхом наполегливої праці виробив свій яскравий індивідуальний фотопочерк. Він приніс на газетні шпальти виразне відчуття художньості. Його світлини не лише органічно доповнювали тексти, вони створювали самостійний візуальний ряд. Дуже важливо, що Альперт прагнув показувати людей у стані їх трудових злетів, піднесеності, яскравих почуттів. Переконаний, що і самі герої, занурені у плин трудових буднів, часто не уявляли, якими можуть бути красивими і ось Альперт відкривав їм їх самих. Гострота бачення, широта світосприймання, природний дар психолога дозволяли досягнути високої портретної виразності. Новаторськими, часто несподіваними за композицією, сюжетами були і його численні репортажні, жанрові світлини, фотоетюди.

За усім тим, що називаємо професійним почерком Альперта, вгадується постійне самовдосконалення, дисципліна, уміння сконцентруватись у потрібну мить. Адже у фотокореспондента часу мало, має використовувати будь-яку можливість для зйомки, нерідко працюючи в екстремальних умовах, без права на помилку чи брак! А ще ж відзнятий матеріал слід оперативно опрацювати, підготувати до друку. Важливо, що школою зростання Альперта було середовище досвідчених колег по газеті «Наддніпрянська правда». А шлях до творчих висот пройдено значний – ще з дореволюційної епохи, коли починав зовсім юним у фотолабораторії приватного фотографа, отримуючи за щоденну 12-14-годинну «вахту» по 5 карбованців щомісяця.

 Усім, хто знали Олександра Григоровича, пощастило на спілкування з чудовою людиною – інтелігентною, висококультурною, мудрою. З ним було завжди цікаво, пізнавально. Коли, бувало, разом приходили на об'єкт – підкорювало уміння старшого колеги встановити контакт з будь-ким, незалежно від посади. Знаю від колег по «Наддніпрянці», що усім було легко працювати з Альпертом. До того ж, його життєва мудрість органічно поєднувалась з дорогоцінною якістю – тонким відчуттям гумору, що дозволяло легко налагоджувати контакт. Завдяки своїй людській привабливості, професіоналізму, в Олександра Григоровича було безліч друзів.

Робота в газеті дозволила Олександру Григоровичу спілкуватися, збагачуватися з багатьма відомими діячами літератури, театру, кіно, музики, науки, спорту, космонавтами, які відвідували Херсон. Багато хто з них з вдячністю зберігали майстерні світлини, виконані Альпертом.

Нині, у час повального наводнення світу різного роду гаджетами, кожна людина має необмежені можливості фіксувати миттєвості життя. Ми живемо в час безупинної візуалізації. Але чи виріс художній рівень сьогоднішнього масового фотопродукту? На жаль, кількість не переросла в якість. Як і завжди, є нагальна потреба у фотонавчанні, орієнтуванні на досвіді майстрів. Адже не достатньо просто опинитися в потрібному місці в потрібний час, важливо ще й вміти художньо, оригінально відобразити «нескінченність в одній миттєвості». Саме цією рисою досконало володів О. Г. Альперт.

Олександр Григорович Альперт своїм професійним прикладом наснажував на творчість багатьох колег-фотографів, сприяв їх зростанню. Особливо важливо, що заснував династію фотожурналістів: його справу продовжили син Алеан Олександрович та онук Ігор Алеанович.

Вважаю, що кращі досягнення фотографічної творчості родини Альпертів є значним культурним надбанням Херсонщини та мали б бути відцифрованими та збереженими для нащадків.

Автор: Олександр Голобородько

На світлинах: династія Альпертів; Алеан Альперт з деякими роботами батька; учасники вечора-спогаду.