«Чарівні кольори» та сонячна душа Анатолія Бикова

Херсонський художник Анатолій Биков 28 березня відсвяткував 80-річчя, а 29-го в Херсонському художньому музеї ім. О.Шовкункна вікрилася його персональна виставка «Чарівні кольори Анатолія Бикова».

В експозиції — акварелі та олійний живопис з колекції музею, в різні роки подаровані художником. Їх майстер доповнив кількома картинами, написаними в останні роки. До речі, Анатолій Биков — один з найщедріших дарувальників, музейна колекція налічує 120 його робіт! Звісно, для виставки відібрали найкращі з них.

Дуже світлі, чисті та радісні пейзажі та натюрморти, навіть один портрет є — це «найстарша» робота на виставці, написана у 1971 році — «Портрет бабусі». Пан Анатолій зараз навіть жалкує, що не розвивався у цьому напрямку, бо, каже, портрет — то дуже складний жанр. Але кожний йде своїм шляхом, і шлях Анатолія Бикова — оспівування краси, яку дарує нам природа.

«Хужожника надихає абсолютно все, — ділиться своїми враженнями заступниця директора з наукової роботи Владислава Дяченко, — природа нашого краю, Криму, Західної України. Тут є і гори, і море, і ліси чудові, і пагорби, і дари природи в натюрмортах. Він вихованець південної школи живопису, мабуть, тому в його роботах так багато сонця».

Анатолій Биков "Серпень". Наймолодша картина на виставці, написана наприкінці минулого року.

А сам художник згадує, як він, «степняк», хлопчик, який народився у в Великій Олександрівці, завжди захоплювався величезними полями кукурудзи або пшениці. «Степ, море — в основному, моя тема це», — зізнається пан Анатолій. Тож не дивно, що серед картин ви знайдете рідні місця: найбільше херсонських пейзажів (Тягинка, Кринки, Станіслав, Джарилгач), є і кримські, є навіть закордонні.

Єдиний портрет в експозиції, «найстарша» робота «Портрет бабусі» не залишається поза увагою глядачів.

Але, на відміну від багатьох пейзажистів, Анатолій Биков майже не пише не натурі: він сприймає, запам’ятовує, іноді замальовує — і створює свої власні неповторні пейзажі. Згадує, як народилося «Волошкове поле»: «Ми були на Тарханкуті, зайшли в балочку, дивлюсь — бузкові квіти. Думаю: ось приїду в Херсон — обов’язково напишу. І написав».

Здавалося, все досить просто і дуже щиро. Але завідуюча науково-експозиційним відділом музею Наталя Кольцова впевнена, що на роботи Анатолія Бикова треба дивитися по-особливому, тому зробила все, щоб кожна з трьох десятків його картин, представлених в експозиції, виглядала найкраще, набула нового звучання, щоб звернули увагу і на філософський зміст. А неймовірні сонячні кольори, витонченість, поетичніть та любов до всього, що потрапляє майстру на очі, не помітить хіба що сліпий.

Анатолій Биков "Осінь. Буковий гай". «Я бачив буковий ліс, коли був у Польщі — я був у захваті від цих білих оголених дерев, їхнього ритму, їхньої палітри кольрів і вирішив, що це потрібно обов'язково написати. Зробив замальовочку — а потім написав»

Здавалося б, у 80 років можна послатися на поважний вік про і творчість геть забути. Але ж ні — Анатолій Биков дуже бадьорий і діяльний: приготоував багато полотен і після невеличкої перерві у роботі пише кожного дня. «Будь-якої хвилини я намагаюся працювати. Навіть вдома, навіть в автобусі — мізки повинні весь час бути в роботі. Працюю щодня, навіть якщо настрій не такий, якщо не хочеться — все одно встав і працюю», — зізнається художник. Зараз на полотні народжується один зимовий пейзаж, який вже довгий час не полишає уяву художника в спокої. Подивитися на майбутню картину вже вкрай цікаво. Але ж і цю виставку варто не пропусити — вона експонується до середини травня.

View the embedded image gallery online at:
http://vgoru.org/index.php/kultura/item/40278-charivni-kolory-ta-soniachna-dusha-anatoliia-bykova#sigProIdfce06093df