Художник зобразив, якими не повинні бути українці

8 березня у…

В експозиції зібрано роботи, в яких розповідається іронічна історія позачасового персонажа на ім'я Жека. На кожній роботі зображено Жеку, який завжди стоїть спиною до глядача, ніколи не показуючи свого обличчя. Герой Ониська зображається в якійсь певній життєвій ситуації. Проте сам, безпосередньо, участі в ній не бере. Він стоїть осторонь від будь-яких подій, від світу, що змінюється, і лише коментує все, що відбувається.

Самі роботи в певній мірі нагадують радше радянські агітплакати, журнальні карикатури та комікси. А Жека на них існує поза часом – то в Радянському Союзі, то в 90-ті, то в сьогоденні. Він лише змінює газету на портфель, а потім портфель на барсетку.

«Жека – це людина-конструктор, збірний образ. Часом в мене йшов холод по спині, коли створював ці роботи. Невже я в деяких випадках думаю так само, як він? Ми намагаємося сховати свого внутрішнього Жеку якнайдалі – і це добре. Але не завжди вдається, адже ми виросли з ним на спільному грунті. Я хотів би викликати легку посмішку у глядача, це не зла сатира. Думаю, що радикальні методи можуть викликати лише агресію, а зміни всередині людей мають відбуватися поступово», – розповів про свої роботи Марсель Онисько.

Образ відстороненого Жеки досить актуальний. Адже коли суспільство очікує змін та реформ, багато хто обирає позицію саме цього персонажа. І коли більшість суспільства «заражена» геном Жеки, рух уперед стає неможливим.