Кіно без піратів

Нові українські фільми, які можна легально подивитись у мережі.

Досить часто однією з причин того, що українські фільми не окуповуються у прокаті називають піратство. Очевидно, будь-який фільм варто подивитись у кінотеатрі. Проте не завжди трапляється така нагода.

Аби не користуватись допомогою піратів, варто скористатись офіційними релізами. Щоб полегшити життя шанувальникам українського кіно, пропонуємо посилання на п’ять нових українських фільмів, які можна подивитися в мережі цілком легально.

Також зазначимо, що за порушення авторського права, підтримку та поширення піратських копій винуватці можуть бути покарані за законом (статті 176 і 177 КК України).

Кіборги

Рекордсмена українського прокату, стрічку «Кіборги» також можна переглянути в інтернеті офіційно, але не безкоштовно. Прем'єра фільму відбулася 7 грудня 2017 року. Проте він і зараз залишається в прокаті.

За словами голови Державного агентства з питань кіно Пилипа Іллєнка, фільм став абсолютним українським рекордсменом вітчизняного прокату за весь період незалежності України. За два місяці прокату стрічку подивилися більш як 310 тисяч глядачів, сума зборів становить понад ₴22,5 млн.

Воєнна драма присвячена одній із найбільш героїчних сторінок новітньої історії України — обороні Донецького аеропорту.

За кілька днів до офіційної прем’єри фільм виклали пірати, що викликало справедливо обурення авторів картини. «Ми вважаємо неприпустимим жодне нелегальне копіювання та розповсюдження інтелектуальної власності навіть з патріотичною метою. Кошти, які ми зібрали за показ фільму підуть на сплату податків, щоб підтримати наших хлопців на передку, а також у Фонд “Повернись живим” на підтримку сімей загиблих кіборгів», — наголошувала знімальна група.

Подивитися фільм легально можна тут.

Крим, як це було

Повнометражний документальний фільм виробництва #Babylon’13 та DocNoteFilms «Крим, як це було» — історія офіцерів, солдатів та матросів, які під час захоплення Криму не зрадили свою присягу на вірність Україні. Продовжуючи виконання свої військових обов'язків на землі, морі та в повітрі, безпосередні учасники розповідають про вторгнення та анексію українського Криму.

Фільм зняли 2016 року спільно зі студією DocNoteFilms. Режисером фільму став Костянтин Кляцкін. За словами авторів, їхня стрічка ставить питання «Чому віддали Крим?» й змушує задуматися про майбутнє півострова.

Фільм переміг на фестивалі Dreams city у Рівному. Його могли побачити глядачі не лише в Україні, а в Бельгії, Польщі, Ізраїлі, Німеччині, Канаді, Іспанії, Литві та Португалії.

Подивитися фільм можна тут.

Десять секунд

Для публічного перегляду виклали ще одну роботу Babylon'13, повнометражний фільм режисерки Юлії Гонтарук «Десять секунд».

«Десять секунд» – фільм про події, які сталися 24 січня 2015 року у Маріуполі, коли місто зазнало обстрілу з систем залпового вогню «Град».

«Це історія про наше місто Маріуполь, про нашу спільну трагедію, яка все змінила три роки тому в день обстрілу мікрорайону Східний. Історія про простих, живих людей, про справжні почуття, переживання і про те, що життя набагато сильніше смерті. Сьогодні, в третю річницю цієї страшної трагедії, ми хочемо віддати наш фільм людям», – прокоментувала режисерка Юлія Гонтарук.

Картина номінувалася на «Золоту Дзиґу», а також отримала премію імені Андрія Матросова на Docudays UA, премію Національної спілки кінематографістів України (2017), перемогу у номінації «Найкращий документальний фільм» на Rivne International Film Festival Dream City, KanivFest та фестивалі «КіТи» (2016).

Подивитись фільм можна тут.

Моя війна. Два життя Василя Сліпака

«Моя війна. Два життя Василя Сліпака» — перший фільм Леоніда Канфера у багатосерійному документальному проекті у форматі історичного розслідування.

У центрі — історія Василя Сліпака, відомого українського оперного співака, соліста Паризької опери, волонтера, учасника бойових дій на Сході. Леонід Канфер, опозиційний російський журналіст, працював режисер над фільмом півроку.

Попри те, що головним героєм фільму є Василь Сліпак, чиє яскраве життя обірвала куля снайпера, режисер насичує картину численими особистими історіями, на перший погляд не пов’язаними з героєм. Можливо, вони знайдуть продовження у нових фільмах Канфера. Проте якщо глядачі хочуть дізнатися саме про те як жив та як загинув Василь Сліпак, варто дочекатись фільму Леоніда Кантера та Івана Яснія «Міф», який щойно побував у кінопрокаті.

Подивитись фільм можна тут.