Кінорежисер: якщо держава не фінансуватиме культуру, то замість театрів будуть супермаркети

Якщо держава не буде підтримувати культурний сегмент, то про культуру доведеться забути і жити «харчовими» цінностями.

Таке переконання в інтерв’ю Укрінформу висловив український кінорежисер Антоніо Лукіч.

«Якщо культурний сегмент не буде підтримуватися державою як ідея формування самоідентифікації й розуміння, що є Україна, то про культуру доведеться забути і жити «харчовими» цінностями, які й зараз вже дуже класно прижилися в нашому суспільстві – замість театрів відкриваються супермаркети», — сказав Лукіч.

Він додав, що йшов у професію з ідеєю, що режисер – це незалежна і вільна професія, а насправді – вона дуже залежна від усього, зокрема, і від рішення наших чиновників, які вирішують – чи підтримувати культуру, чи не підтримувати.

«На даний момент я мислю себе людиною, яка виробляє культурний продукт, і в цьому сенсі залежу від рішень чиновників на тему фінансування», — сказав Лукіч.

На запитання, яке кіно, на його думку, є патріотичним, він відповів: «Це насамперед має бути щось, що формує правильну систему цінностей і змушує мислити. Це в першу чергу повинно бути якісне кіно, яке буде виграшно представляти Україну на міжнародних форумах чи просто показувати, що є така країна, щоб нас бачили принаймні на карті світу. Це вже є хороший патріотичний фільм, а як цього досягти, кожен режисер вирішує для себе сам».

На запитання, чи вважає він патріотичним свій дебютний повнометражний фільм «Мої думки тихі», який з 16 січня йде в українському прокаті, режисер відповів:

«У нашому фільмі – дуже патріотична мама, тому в нас просто вибору не було! Наша патріотична мама Галя боїться від’їзду сина і хоче заново відкрити йому принади рідного краю. Вона показує йому Закарпаття, а це і є патріотизм. Вона говорить: подивися, як у нас красиво – у нас можна плавати на водах, у нас можна ходити в гори, у нас є чим зайнятися, і взагалі – як гарно у нас можна жити!».