«Нам усім потрібен психолог»

5 лет назад 0

Інсайти й історії з-за куліс телешоу для херсонських студентів-журналістів.

.

«Нарешті хтось це виголосив!», — радість виплескується з вуст студенток і викладачок факультету філології та журналістики ХДУ. Така реакція спричинена тим, що в залі  пролунало ось що: «Жінки більш розвинені, ніж чоловіки».

Таку істину міг промовити хіба що психолог і чоловік в одній особі, і ця людина – ведучий проекту «Половинки» на Новому каналі, уродженець Херсона  Володимир Науменко, який завітав до студентів-журналістів на зустріч у форматі «трохи про себе, а потім – питання/відповідь». Звук дрилів поверхом вище спочатку  напружив спікера, але Володимир викрутився: «Це знак, чуєте? Продовжуємо». Ми стартували з того, що поділилися власними життєвими девізами, але нічиє кредо не може конкурувати зі слоганом, яким керується по життю актор Тоні Робінсон. Якщо умовно заблюрити непристойне слово усередині лексичної конструкції, то гасло звучить: «Мене… не зупинити». Непоганий заклик до дії, до ризику, до перемог, чи не правда?

«Для роботи на телебаченні у вас повинен бути сильний характер», — підвів Володимир до розповіді про те, яка виснажлива й енергоресурсна праця в реаліті-шоу. Зйомки тракту у вигляді пілотного випуску одного програмного епізоду, який не піде в ефір, можуть займати цілу добу. А чого вартує специфіка роботи психолога на проекті, який займається ментальною «прокачкою» учасників, які поводять себе, м’яко кажучи, непередбачувано. За два сезони участі психолога в «Половинках» були й неврівноважені учасники, під час спілкування з котрими Володимир піклувався про власну безпеку. Тому особисто в мене виникло питання: чи є в психологів потреба бути вислуханим іншим психологом? Це саме той випадок, коли «чоботяр без чоботів», оскільки чотири місяці зйомок реаліті передбачає емоційне вигорання, і сам собі психолог не допоможе. У «Половинках» Володимир Науменко користувався професійною підтримкою — супервізією психолога задля того, щоб частіше чути від знімальної групи: «Так, було!», як це прийнято робити на телебаченні, якщо зйомка видалася вдалою.

Гостей цікавив феномен конкуренції на столичному телебаченні. Володимир сміливо ділиться власним інсайтом: «Є люди – Г, є люди – Л – Люди. Людиною з літери «Л» є Валерій Ославський, психолог проектів каналу СТБ. Можу сказати, що ми з ним однакові за поведінкою що в житті, що на екрані. Це я до того, що багатьох, кого бачимо в телевізорі, ми ідеалізуємо, але вони, на жаль, не зовсім такі. А щодо попиту на талановитих людей – працюють на Новому каналі наші земляки, і досі інші працівники жартують: «Виїхали ви  з Херсона, а Херсон не виїхав з вас».

Психолог-практик не оминув нагоди трохи розтлумачити студентам, за якою схемою будується реаліті-шоу: «Є вісім типажів – за одного ви вболіваєте, другий вас дратує, до третього ставитесь нейтрально. Це спеціально набрана кількість учасників, щоб залучити глядача до дискусій, які піднімають рейтинг». На питання: «Чи досягнута мета проекту «Половинки»?», Володимир стверджує, що на реаліті-шоу з’явилися пари, і в цих новостворених закоханих союзах є люди з фізичними вадами, для яких це не є перепоною, щоб кохати і бути коханими.

А от потребу кожної людини мати регулярну психологічну консультацію Володимир Науменко ілюструє цитатою психолога Альони Долецької: «Якщо у вас були/є батьки, вам потрібен психотерапевт». Вплив тих, хто завжди старший і досвідченіший, блокує принципи, за якими психолог рекомендує жити: бути вірним собі, тренувати ментальні м’язи й регулярно запитувати себе: «А чи моє це життя? Я правильно все роблю? Якщо ні – вперед до змін, без обмежень».

Резюме мотиваційної зустрічі студентів-журналістів із психологом Володимиром Науменком хочеться подати градацією трьох англомовних виразів: underdog, sapiens sexual  і  self-made. Спочатку ти займаєш позицію аутсайдера, згодом – тренуєш інтелект і досягаєш ментальної привабливості, й як результат – ти особистість, яка зробила себе сама. Твій шлях буде сповнений подолань перешкод, але якщо позичити у Робінсона не дуже пристойну, але надихаючу фразу: «Мене…   не зупинити», може, буде легше?