Незалежність очима художників

У виставковій залі спілки художників 20 серпня відкрилася експозиція, присвячена Дню Незалежності України.

Виставки до цього свята у нас давно стали традиційними. І збирають вони не тільки твори знаних та відомих — поруч з ними роботи художників непрофесійних, які час від часу вливаються в ряди спілчан.

Чого тут тільки нема! Різні жанри, різні техніки, різні види мистецтва. Рука більшості майстрів впізнається безпомилково, «свіжа кров» теж не залишається непоміченою. Варто неспішно пройти по залах, розчинитися у херсонських просторах, впізнати знайомі вулиці, замилуватися красою українок, посміхнутися дотепним сюжетам, порадіти дарам природи, зажадати відчути аромат намальованих квітів, вчергове здивуватися уяві художників. Більшість робіт — створені в останні рік-два, хоча є і значно старші. І кожен зупиняється біля тієї, яка припадає до душі…

Одні кажуть: нічого нового і надзвичайного, інші вигукують: «Херсон рулить!» і вважають, що ця виставка — найкраща. Але що б там не говорили, варто отримати враження самому. Тим більше, що тут тихо і затишно, є на що подивитися, є чому здивуватися, є над чим подумати.

А поки народ збирався на відкриття, був час трішки поспілкуватися з художниками. Говорили про незалежність, про традиції, про схожість чи несхожість виставок до Дня Незалежності України з «датськими» (до дати) виставками радянських часів, про те, чи варто цю традицію продовжувати…

Олександр Ковач, голова херсонського осередку національної спілки художників України, впевнений, що херсонські митці своїми роботами і надалі збагачуватимуть національну скарбницю.

Виставка до Дня Незалежності — одна з основних наших виставок. Так ми висловлюємо свою громадянську позицію, робимо внесок в розбудову і творення держави. Може, традиції лишилися з радянських часів, а ми перенесли їх в оновлену Україну. Але це нормально. Зараз нема тих прапорів — просто творчість, і в цьому, мабуть, виставки до Дня Незалежності і відрізняються від тих «першотравневих» з окресленою тематикою, цензорами і виставкомами. Тут цього нема — тільки творчість і ще раз творчість. Все, що є краще — воно тут.

Яна Голубятникова впевнена, що херсонські художники достойно демонструють свої патріотичні почуття:

Я вважаю, що такі виставки потрібні, бо нікому ніколи ніщо не заважало любити свою країну, по-справжньому любити і приймати її такою, яка вона є. Все що ми, художники, можемо зробити — ілюструвати свою прихильність, свою любов, свою відданість своїй країні таким ось чином. Мабуть, кожна наша виставка може називатися виставкою до Дня Незалежності, адже ми кожною виставкою демонструємо любов до України. Хтось більше, хтось менше висловлює свої почуття — деякі свідомо, деякі підсвідомо. І іноді мені здається, що підсвідомі прояви навіть більш щирі і більш безпосередні, ніж свідомі, логічні, які чітко спрямовують глядача туди, куди хоче художник. Хоча добре й те, і те.

Олександр Жуковський навіть пофілософствував щодо відносності такого поняття, як «незалежність»:

Конкретно під тему Дня Незалежності зробити роботу — це дуже складно. Як це виразити? Я, до речі, готувався — Мамая малював, тільки в своїй інтерпретації, я трохи йому містичності додав. Може, буде ця картина на наступній виставці до Дня Незалежності. Я думаю, вона буде така весела, позитивна, емоційна… Але бачу, що не встигаю — вибрав що поменше (бо в мене великі роботи), і щоб яскраво було, і щоб виставку прикрасило. Може, це не конкретно до теми, але то як розглядати… Птах цей дуже незалежний. І це яйце, яке він намагається зберегти — зберегти життя, бо яйце — це і є життя. Я думаю, якщо в душі незалежність будеш мати, то вона буде і назовні. Якщо тебе тема дуже торкається, ти нею переймаєшся, то роби кроки: якщо ти хочеш щось змінити — то міняй, якщо не можеш, а тільки заважаєш — то не заважай…

Тож серед святкових заходів варто не оминути цю виставку, триватиме два тижні.

View the embedded image gallery online at:
http://vgoru.org/index.php/kultura/item/44640-nezalezhnist-ochyma-khudozhnykiv#sigProId29b1c2154e