Підсумки 2016 року на Херсонщині: від зміни політичних «еліт» до спортивних досягнень

Яким виявився 2016 рік для жителів Херсонщини? Чи є позитивні зрушення у розвитку нашого регіону? Про це «ХВ» розпитали місцевих громадських активістів, журналістів, політичних оглядачів та представників влади.

  У 2016 році про Херсон та Херсонщину говорили часто, говорили й за межами південного краю – по всій Україні. І підставою для цього стала низка подій, що спричинили зрушення у політичному й культурному житті області. Поряд із туристичним бумом та успішним виступом нашої спортсменки Єлизавети Мерешки на Паралімпіаді в Ріо-де-Жанейро маємо проблеми у обласній та місцевих радах, де на сьогодні формуються абсолютно неприродні «коаліції», спостерігаємо й за системним перенесенням судових розглядів справи екс-очільника Голопристанської РДА Олександра Богуненко, який влітку 2015 року став «героєм» корупційного скандалу – його затримали на хабарі в 3 млн.  Яка ж думка жителів Херсонщини, читаємо далі. У «Підсумках 2016 року на Херсонщині» намагалися охопити політичну культурну, спортивну та громадську сфери.    Про політичне…
У квітні 2016 року головою Херсонської обласної державної адміністрації указом Президента було призначено Андрія Гордєєва (БПП «Солідарність»). Але влітку цього року провладна партія на Херсонщині «не втримала позиції» правлячої політичної «еліти», а причина цьому – програш екс-голови ОДА та депутата облради Андрій Путілова на довиборах у ВР по 183 округу.

Натомість місце нардепа посів представник ВО «Батьківщина» Юрій Одарченко. А далі вже й сталася очікувана подія – Андрія Путілова депутати знімають із посади голови обласної ради, але, нагадаємо, що йде він все ж таки «неохоче» та після написання заяви про складання повноважень. І у результаті, за рішенням депутатського корпусу, посаду голови Херсонської облради займає представник ВО «Батьківщина» Владислав Мангер. 

Ці події коментує політичний експерт та координатор херсонської організації КВУ Дементій Білий.  Так, на його думку подія, що змінили хід розвитку Херсонщини – це рішення голови Херсонської облради Андрія Путілова йти до ВР. І спричинило воно низку подій, як позитивного, так й негативного характеру.

«Це рішення фактично продемонструвало, що реформа місцевого самоврядування, яку декларував Президент України Петро Порошенко, загальмувалася, змін на місцях немає. Й крісло голови облради залишається декоративним додатком до машини виконавчої влади. А ця машина заправляється виключно пальним у Києві на Банковій. Відповідно, щоб щось вирішувати у Херсоні необхідно бути поблизу до вулиць Банкової у Києві. Й це погана ознака: реформа місцевого самоврядування не йде так, як це потрібно. Але перша зміна після рішення балотуватися – у крісло голови ОДА сів молодий та енергійний губернатор Андрій Гордєєва і цело дало шанс області оновитися.

ЗГАДАЄМО: «Эпоха БПП» в Херсонском облсовете закончилась: депутаты о выборах нового главы

Друга зміна – негативна. Голова Херсонської облради Андрій Путілов програв на виборах народного депутата. Це продемонструвало великий рівень розчарування виборців партією влади, критично високий рівень популярності популістських лозунгів серед херсонців, некритичне ставлення широких кіл виборців до будь-яких політичних гасел, які направлені проти влади, а також відсутність єдності та політичної сили у партії влади – БПП «Солідарність». Це привело до гострої політичної кризи в облраді, зміни керівництва обласної ради, створення нової коаліції ВО «Батьківщина» та Опозиційного блоку, а пізніше – до серії демаршів районних рад проти керівників РДА та переформатуванню політичних сил у нашій прикордонній області, посиленню колишніх регіональних еліт, до відкритого,демонстраційного пошуку «компромісу» між постмайданним керівництвом області з колишніми впливовими регіоналами. Цікаво, що на рівні Херсонської міської ради та міської політики цей компроміс був досягнутий швидше та вилився у створення ситуативної коаліції між політичними ворогами з одного боку — «Опозиційним блоком» та з іншого – ВО «Свободою».

ЗГАДАЄМО: Императивный мандат в местных советах: кто на выход?

На питання, які зрушення виявилися позитивними та над чим варто працювати, як місцевій владі, так і громадянам, політичний експерт відповідає : « Вважаю позитивними зрушеннями – зростання суспільної активності громадян та підвищення впливу на прийняття рішень, порозуміння між представниками влади та громадськості у захисті прав та інтересів городян. Не всі питання, які порушають городяни, вдається вирішити, але є й позитивні приклади. Наведу кілька: виникла проблема незаконної будівлі навколо пам’ятника Джону Говарду. Державна архітектурно-будівельна Інспекція перевірила це будівництво та заборонила його проводити. Питання ще не вирішено, але крок зроблений.

Великий резонанс спричинила спроба придбати старі тролейбуси за неймовірно великою ціну. Знову громадськість та журналісти забили тривогу. Питання депутатами було загальмоване.

ЗГАДАЄМО: Фирма, у которой хотят закупить троллейбусы, является фигурантом уголовных дел

Ще приклад: різкою проблемою є побори у школах та дитячих садках. Знову вимоги громадськості – внесли мораторій на отримання благодійних внесків, розроблено прогресивне положення про отримання благодійних внесків, яке надало можливість збільшити контроль. Й депутати приймають це Положення. Що дало городянам це? Інструмент для контролю. Але тепер вже все залежить від самих городян: наскільки вони зможуть контролювати ці внески. Й це найголовніше – все залежить від ступені громадянської зрілості та у бажанні постійно контролювати депутатів».

На сьогодні одним із відкритих та контактних мерів Херсонщини можна вважати мера Каховки Андрія Дяченко, який також погодився дати відповідь на поставлене питання.

«Безперечно, це впровадження реформи бюджетної децентралізації, завдяки чому у міст з’явилися додаткові ресурси для розвитку. Реальний ефект від децентралізації ми відчули на собі – вперше за останні роки в Каховці з'явилися серйозні кошти на капітальний ремонт доріг, освітніх закладів, на реконструкцію головних площ міста. В перспективі, реформа децентралізації змінить невеличкі міста області, вони стануть такими ж зручними для життя, як обласні центри. Проте існує загроза – безпорадність місцевої влади в питанні, як розподіляти додаткові кошти. Адже мало мати ресурс, треба його ефективно використати.

ЗГАДАЄМО: Амбітні цілі: радниця мера Каховки робить ставки на розвиток аграрної сфери та маленькі господарства

Які зрушення виявилися позитивними та над чим варто працювати як місцевій владі, так і громадянам? Два чи три роки тому могли тільки мріяти, щоб влада стала більш відкритою і публічною. Сьогодні це реальність: держава запровадила систему публічних електронних закупівель Prozorro, відкрила Портал публічних фінансів, де кожен громадянин може дізнатися, куди витрачаються кошти місцевих і державних бюджетів. Такі кроки стимулюють довіру між владою і суспільством, що є головною складовою успішної взаємодії і співпраці».

Екс-секретар Херсонської міськради, політичний дія, активіст та підприємець Юрій Погребний вважає, що 2016 рік – «рік втрачених можливостей і надій. Місцеве самоврядування деградує через відсутність ефективного сучасного менеджменту. Депутати ж, як і завжди, вправляються у пустослів'ї. А от громадянам треба дивитися у дзеркало, щоб побачити причину такого безглуздя». 

Журналіст Олег Батурін вважає, що важливими для Херсонщини стали процеси декомунізації та децентралізації. Але обидва йдуть повільно та «зі скрипом». «Серед головних подій року для Херсонщини, як і для всієї України стала декомунізація, довгоочікувана і найбільша гуманітарна реформа часів незалежності, важливість якої важко переоцінити. На жаль, вона досі в області так і не завершена. Зокрема, всіляко її гальмують, порушуючи закон Каховська і Новокаховська міськради. Також у нас влада, на жаль, досі не наважилась на процес дерусифікації. Мабуть,  чекають чи то «відмашки» зверху, чи то приходу російських окупантів, щоб потім радо їх тут зустрічати.

Плюсом було те, що, хай зі скрипом, але реально зрушила з місця й децентралізація. Викликає тривогу низький інтелектуальний рівень значної частини представників органів місцевого самоврядування, які отримали доступ до влади за останні 1,5 року. Я бачу на прикладі і Каховки, і деяких інших громад до чого призводить прихід до виконавчих органів влади і депутатського корпусу людей, які не знають і не хочуть знати українське законодавство, які не вміють розмовляти з іншими людьми, які не хочуть працювати сповна на користь своїх громад.

ЗГАДАЄМО:   Выборы в объединенных общинах: без сенсаций

Все це можна сказати і про нинішнє суспільство, адже саме «пересічні» українці вибирають саме таких депутатів і саме таких міських голів. Тому саме вони – тобто ми – повинні відповідати за те, кого привели до влади.

Безумовні плюси 2016 року – поява довгоочікуваного швидкісного потяга до Києва і нових рейсів залізницею. Хоча раніше «УЗ» заявляла, що цього ніколи не станеться. Сталося. Але цього мало. Необхідно вдосконалювати існуючі потяги, робити їх комфортнішими для пасажирів і більш швидкісними.

ЗГАДАЄМО: Из Херсона в Египет вылетел первый авиарейс

Потяги зі Львова, Івано-Франківська до всіх точок Херсонщини повинні їхати не добу, а максимум 12 годин, необхідно розвивати залізничне сполучення по всій південній Україні, а також поєднати швидкісним залізничним сполученням Херсон і Генічеськ, без чого неможливий повноцінний розвиток внутрішнього туризму. А ще розвивати авіасполучення нашої області з іншими регіонами України».

Активіст та підприємець Ігор Гарагуля  вважає, що усі події в Херсоні і в області відбуваються «спокійно і статично» та із постійним огляданням на столицю і начальство.

«Якщо брати відрізок часу довжиною в 25 років, що буде охоплювати період незалежності України, так я хочу сказати, що у нас дійсно толерантні політики і люди. Якщо взяти до уваги, що політичні баталії у нас не на жарт і розподіл відбувається не скільки за партійною приналежністю, а за «клановістю», сферами заробляння грошей місцевими «активними громадянами», – пояснює підприємець. На його думку, це відчутно і на сьогодні в Херсонському політикумі та у відповідності сучасним реаліям України.

«Нам треба Працювати над собою і вмінням чути і поважати не тільки свою думку, а й оточуючих. Останній рік, як ніколи, постійно зіштовхуюсь із проблемою неповаги і категоричного неприйняття думки і питань прямих опонентів. Доходить до абсурду, коли бачиш, як «здорову ідею», що була запропонована партійними противниками, або людьми з іншого клану … – моментально «закопують». Я сьогоднішні реалії став називати «апофеозом ідіотизму», тому що постійно стикаєшся із безвихідними ситуаціями. Але, мене тішить те, що цьому процесу також прийде кінець … Сьогодні ми проходимо пік таких подій і попереду нас чекає закінчення цього деструктиву», – підсумовує Ігор. 

Активіст, урбаніст та голова Херсонського обласного осередку партії ДемАльянс Андрій Луцик дає наступні пояснення: «Вважаю що у Херсоні не відбулося зміни шляхів розвитку, оскільки обрана на останніх виборах влада, не має цього на меті. У Херсоні прослідковуються усі загальнонаціональні хвороби політичного та управлінського апарату. Впровадження реформ тільки імітується, а колишні непримиренні ідеологічні вороги співпрацюють в органах влади, але не з метою розвитку країни та регіону, а з метою особистого збагачення.

Позитивні зміни бачу тільки у поступовому зростанні освіченості, налагоджені співпраці та рівні комунікації у громадських спільнотах. Думаю, що це сталося ще й завдяки Революції гідності та частково горизонтальним реформам на загальнонаціональному рівні, у сферах ОСББ та децентралізації. Для мене особисто поштовхом став старт «Першого урбаністичного форуму», хоча сама подія була і не значна, але вона стала початком своєрідного тренду на урбаністику серед громадськості Херсону, різними групами громадських діячів.

За останній рік було проведено більше десятка заходів із цієї теми у місті і області. Деякі з цих груп взагалі переорієнтувалися на урбаністику як на основну, з’являються нові формування. Я з радістю бачу у Херсоні перші реальні приклади боротьби громадськості з незаконними забудовами, і перші низові ініціативи до яких починають прислуховуватися представники влади. Але головною проблемою, якій на жаль не приділяють достатньої уваги, і навіть не розуміють до кінця ще навіть представники найбільш прогресивних кіл нашої спільноти, вважаю відсутність ідеологічної політичної культури, громадськість досі бачить партійні організації і свою участь у них в розрізі радянського минулого… ».

Окрім того, 2016 року Херсонщину вперше відвідали Президент України Петро Порошенкота Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Візит гаранта був пов’язаний із призначенням Андрія Гордєєва на посаду очільника обласної державної адміністрації. Візит глави Кабміну був робочий.

У день візиту Володимира Гройсмана було здійснено напад на першого заступника голови Херсонської обласної ради Василя Зеленчука, після чого із важкими травмами голови його було доставлено у місцеву лікарню. Та наразі депутат вже виконує свої обов’язки.

Також у політичну площину, певною мірою, вкладається й будівництво телекомунікаційної вежі у с. Чонгар Генічеського району. Основна мета – відновити мовлення українських телеканалів та радіохвиль на територію окупованого Криму.

Крім того, протягом літа та осені відбулися навчання територіальної оборони на Херсонщині за участі цивільного населення, військових та представників місцевої та центральної влади. Проходили навчання у кілька етапів. А наприкінці липня на Херсонщині була здійснена перша в історії ВСУ нічна переправа воєнної техніки через Дніпро в рамках військових навчань «Південний вітер».

Але невирішеним залишається питання газопостачання Генічеська. Наразі мова про газ, газопровід та Генічеськ вже вирішується на усіх щаблях влади, але чомусь питання актуалізується на старті опалювального сезону. Тож, будемо мати надію, що у 2017 році все ж місцевій владі вдасться владнати цю проблему?

Цього ж року обласна влада провела черговий інвестиційний форум «Таврійські горизонти», чим надзвичайно пишалась. Звісно, значного потоку інвестицій поки не спостерігаємо, але можливо потрібен час, а можливо й налагоджена інфраструктура та лояльні умови для тих, хто готовий у Херсонщину вкладати.  

Про культурне та спортивне…

У 2016 році Херсонщина прославилась на всю Україну тим, що мер Володимир Миколаєнко та глава ОДА Андрій Гордєєв заявили про намір приймати Євробачення у Херсоні. Звісно таке бажання місцевих очільників викликало неабиякий резонанс у тутешнього населення, але про наше місто заговорили та навіть, незайвий раз, показали по центральному телебаченню.

ЗГАДАЄМО: Что думают херсонцы о проведении Евровидения в Херсоне? (опрос)

І якою б не була абсурдною ця ідея, бо знову ж таки інфраструктура і т. д., т. п., та це хоча б трошки, але стало рекламою нашого регіону. Але варто відзначити, що цього року Херсонщину відвідали 3,5 млн туристів, що звісно є неймовірно позитивним результатом. Але працювати є над чим і якщо усі прорахунки 2016 року не будуть виправлені, то наступного можемо мати вже суттєво менші показники.

Був і виступ легендарного українського гурту «Океан Ельзи», приурочений до дня міста. Зібрали музиканти до 100 тисяч слухачів. Таку масштабну та безкоштовну події херсонці запам’ятали надовго. А якщо забули, то пропонуємо згадати за посиланням…

Також відбулись і знакові події у світі спорту: так на Херсонщині відродили сімферопольську «Таврію», а херсонка Єлизавета Мерешко здобула чотири медалі на Паралімпіаді в Ріо-де-Жанейро.

Наразі також вже йде мова і створення Національного природного парку «Кам’янська Січ». А чи буде це реалізовано, покаже 2017 рік.

І далі більше про культурне та спортивне у відповідях наших респондентів…

ЗГАДАЄМО: На Херсонщине прошел историко-культурный фестиваль «Камянская сечь»

Координатор туристичного центру ХерсON Марія Мороз пояснює: «Не можу назвати якусь одну подію, багато чого відбувається щодня. Я думаю, що ось така щоденна робота над собою та над світом навколо і є такою, що може змінити хід розвитку Херсонщини.

ЗГАДАЄМО: Чем ХерсON привлекает туристов: от музея живой истории до коньячных туров

Над чим варто працювати? Над своїм ставленням до міста. Над своєю громадянською позицією, адже з мовчазної згоди кожного з нас відбувається «зрада». 2016 року багато кроків було зроблено задля розповсюдження інформації про Херсон в Україні та за її межами. Пишаюся цим і вважаю, що ще багато чого попереду. Немає поняття «неможливо», коли багато людей мають бажання робити хороше».

На думку активіст та координатора Active Citizens – British Council у Херсонській області Юрія Антощука , значні зрушення відбулися у сфері туризму, але для того, щоб результати були ще краще треба працювати над інфраструктурою. «Мені здалось, що пройшов не рік, а два… Таким насиченим був саме для мене 2016 рік. Я не можу об’єктивно поставити оцінку найважливішим подіям, через те, що їх була велика кількість у різних сферах. Проте, я б відзначив сферу туризму.

Мені здається, що Херсонщина в цьому році зробила величезні кроки у напрямку розвитку туристичної галузі. Але ці кроки більше в інформаційному просторі. Про Херсонщину більше дізнаються як в Україні, так і за її межами. Проте, на жаль, однієї інформаційної складової замало. Для цього необхідно працювати як над розбудовою інфраструктури, доріг, так і над світоглядом херсонців. Влада та депутати повинні перестати штовхати свої популістські промови та розпочати конкретні дії у розвитку міста та області».

Громадська активістка та блогер Євгенія Вірліч пояснює: «Херсонщина втримала цілісність і не дала ворогу проникнути ані з Криму, ані з інших сторін. Це, на мою думку, головне. Також Херсонщина невідворотною стала на бік українізації – особливо це стало помітно у 2016 році: першому за роки війни, коли Україна не втратила жодного клаптика своєї території. Частіше стало чути українську мову, українська культура дедалі глибше просочується в життя – і для Херсонщини це добре, адже протягом довгого часу вона системно русифікувалась. І чогось мені здається, що подією, яка доволі сильно вплинула на хід розвитку Херсонщини, як це не дивно, стала перемога кримчанки Джамали на «Євробаченні». Адже саме Херсонщина найбільш болюче відчула анексію Криму та прийняла на себе перший і основний удар – біль людей, які втратили дім та рідну кримську землю.

На жаль, відверто позитивних зрушень в Херсоні я не бачу. Може очі затьмарені майже трирічним негативом, який опанував державу. Я зрідка піддаюсь негативу, проте у цьому випадку саме так і сталось. А місцевій владі і громадянам іще працювати і працювати: місцевій владі – над виконанням обіцянок, які давала напередодні виборів, громадянам – над контролем за місцевою владою. На жаль, позиція багатьох наших співвітчизників така, що обмежується перемогою певних сил, після якої саме на них покладають відповідальність. Між тим, здобуття перемоги – лише один крок: її ще треба втримати. А для цього необхідно невпинно працювати, зберігаючи свої принципи і громадянську позицію та контролювати владу. У нас влада має здатність розслаблятись і забувати про обіцянки, якщо її не контролюють».

Приватний підприємець, блогер, голова правління ГО «Центр сприяння інформаційним технологіям» Владислав Гладкий розповідає, у травні 2016 року на Херсонщині вперше відбувся Всеукраїнський форум «Арабатська стрілка блогерів». Гості з усієї України відвідали Генічеський район та Арабатську стрілку – найпопулярніше та найбезпечніше в Україні місце відпочинку. Блогери та місцева влада обговорили poзвитoк туpиcтичнoї гaлузі peгіoну, йoгo ocoбливocті тa пpoблeми, децентралізацію. «Відвідуваність Арабатської стрілки влітку 2016 року стала рекордною – багато людей відкрили для себе це гостинне і затишне місце завдяки блогерським репортажам та фотографіям. Дуже радий, що з візиту блогерів до Генічеська також виріс інший проект — захист мосту, який планували знести, а тепер він є однією з нових туристичних локацій. Сподіваюсь, що організуємо та проведемо 2й Всеукраїнський форум блогерів на Арабатській стрілці у 2017 році» , – пояснює Владислав.

А от з більш локальних подій – це відновлення освітлення на проспекті Будівельників у Херсоні, якого активіст добивався від місцевої влади протягом 5 років – надсилав письмові звернення місцевій владі, нагадував через соціальні мережі, звертав увагу громадськості та депутатів. «Тепер ввечері на проспекті, нарешті, можна спокійно пройти до магазинів чи погуляти під ліхтарями. І, виявляється, це було серед моїх новорічних бажань — Facebook нагадав) Наступними пунктами було асфальтування внутрішньо-дворового проїзду по вул. Івана Богуна, 64 та розбір завалів аварійного будинку по вул. Івана Богуна, 66. Перенесу ці бажання на 2017 рік, і, сподіваюсь, їх теж вдасться втілити, разом із сусідами та представниками місцевої влади. Адже якщо не наводити лад там, де ти живеш — порядку не буде ніде і марно сподіватись, що прийде і наведе порядок хтось інший», – підсумовує блогер.

Громадський активіст, голова ГО «Велохерсон» Ярослав Концевий додає: «Для велосипедної спільноти 2016 рік був дуже насичений змістовними подіями. По-перше, на початку року ми нарешті набули юридичного статусу, тепер ми не просто ініціативна група, а справжня ГО «ВелоХерсон». Я впевнений, це стане поворотною точкою в історії велосипедизації Херсона та Херсонщини. І успіхи вже є: в цьому році спланували мережу велосипедних маршрутів міста і працюємо над тим, щоб ця робота була взята за основу розвитку велоінфраструктури міста. Спільними зусиллями ми домоглися зміни проекту шляхопроводу, який міняли безліч разів, але жодного разу не врахували потреби велосипедистів.

Провели ралі «Сто на море», у якому взяли учать 150 учасників, а половина із них – гості з інших міст. Так ми розвиваємо наш внутрішній туризм і плануємо проводити такий захід щорічно, щоб зробити його родзинкою нашого краю.

ЗГАДАЄМО: Херсон пересел на велосипед: больше 600 человек стали участниками Велодня

В 2016 нас також підтримували і місто, і область і це дуже позитивне зрушення. За такої підтримки ми провели дійсно красиві та цікаві заходи в Херсоні та за його межами. Але, нажаль, дороги для велосипедистів не стають безпечнішими, тож сподіваємось на більш тісну і плідну співпрацю з нашими службовцями і обранцями. А громадянам міста хочу побажати не спостерігати мовчки. Єднайтесь і вимагайте дотримання ваших прав. І пересідайте на велосипеди.

Ми познайомились з класними ЗМІ, як от «ХВ», ви завжди підтримуєте наші заходи інформаційно, а це показник того, що ми рухаємось у правильному напрямку і робимо корисну справу».

У своє чергу, «ХВ» раді тому, що маємо таких цікавих, активних та актуальних героїв для наших матеріалів. Далі не зупиняємось й продовжуємо слідкувати за діяльністю як несвідомих, так і свідомих посадовців чи депутатів, але зрештою таких, що вже готові хоча б щось змінювати на Херсонщині. Ми дуже сподіваємося, що 2017 рік стане таким, що запам’ятається лише у позитивних зрушеннях та змінах.

Огляд підготувала Юлія Соломахіна