Сегодня День рождения выдающегося сына Украины — Тараса Шевченко

9 марта 1814 года в селе Моринцы Киевской губернии в семье крепостного родился украинский поэт и художник Тарас Григорьевич Шевченко.

Стихи Тараса Григорьевича Шевченко — это неисчерпаемый кладезь мудрости. Написанные более века назад-поэзии Шевченко актуальны до сих пор.

Тарас Шевченко прожил 47 лет: из них пробыл 24 года в крепостничестве, 10 – в ссылке, а остальные – под надзором жандармов. В общем на Родине он был нечастым гостем… Но где бы он не находился – он всегда оставался сыном своей земли, помнил ее и скучал по ней, как за матерью. Именно поэтому Украина стала в творчестве Шевченко главным образом, овеянным любовью и неизгладимой тоской.

Послание «и мертвым и живым …» является одним из самых выдающихся произведений Шевченко. Его можно воспринимать как мудрый завет великого человека. В послании Великий пророк предвещает ужасные братоубийственные войны, когда народ не захочет больше терпеть лицемерие, а также корит украинцев за равнодушие к собственной истории, за пустые разговоры и деятельность “псевдопатриотов”.

І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений,
І все спочиває.
Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І Господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають,
А що вродить? побачите,
Які будуть жни́ва!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся,
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого. Кричите,
Що Бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою
З святими горами Дніпро!
(фрагмент)