Трипільську культуру можуть внести до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

7 лютого під…

"Трипілля для України, все одно що друїди й кельти для ірландців чи грецька міфологія для усієї західної цивілізації. Це основа і відбиток ментальності української нації. З 1990 року досліджую міфологію, мистецтво та світогляд трипільців. Вони жили на території сучасної України сім тисяч років тому. Поклонялись Великій Богині Літі і Сонцю-Радуху. Будували велетенські міста з дво- і триповерховими житлами. За легендою, приручили коня. Прожили близько двох тисячоліть на території нашої держави. З невідомих причин покинули свої поселення і цю землю, розпорошились по світу", — каже письменниця Леся Гончар.

У 1993 році організувала першу мистецьку виставку незалежної України у Сполучених Штатах "Мистецтво світанку цивілізації" у Вашингтоні. Поєднала образотворчі досягнення доби Трипілля та сучасні українські. Виставку показали у десяти американських штатах. Автор збірки історично-фантастичних повістей про Трипільску культуру для дітей "Пам'ятниці Предків". Онучка письменника Олеся Гончара. Заміжня за скульптором та козаком Русланом Найдою.

Початку номінування передувала зустріч українських та румунських дослідників трипільської культури у Генеральному консульстві Румунії в місті Чернівці. Вона відбулася 31 січня. Українську частину проекту представив фахівець з трипільської культури Михайло Відейко. У ній запропонував внести до списку всесвітньої спадщини 2 тис. археологічних пам'яток V-IV тисячоліть до н.е. 300 з них знаходяться на території Чернівецької області. Румунську частину проекту презентують у кінці лютого у місті Сучава. Також до процесу номінування мають приєднатися молдовські дослідники.

"Багато пам'яток нематеріальної світової і української культурної спадщини внесені до реєстрів ЮНЕСКО. Останніми у листопаді минулого року включили козацькі пісні Дніпропетровщини. Пам'ятки археології цілої культури ще не удостоювалися такої честі. Не території сучасної України проживали різні народи та племена. Залишили по собі багато цікавих культур, зокрема скіфську і черняхівську. Серед них особливо виділяється трипільська. Вона існувала на території сучасної України, Румунії та Молдови протягом 1600 років задовго до появи греко-римської цивілізації. Відбулося становлення культури землеробства, скотарства, будівництва та побуту. Сформувалася система знаків, яким розмальовували глиняний посуд. Це був крок до появи письма.

Трипільська культура досліджується вже 140 років. Внесення археологічних пам'яток до реєстру міжнародної організації забезпечить їх ретельнішу охорону. Приверне увагу світової спільноти вчених. А також дасть додаткові можливості для спільних проектів з дослідження культури разом з іноземними науковцями з використанням сучасних технологій. Поки що значна частина пам'яток, які знаходять у регіонах України під час сільськогосподарських та промислово-видобувальних робіт, руйнується.

На хвилі патріотичного підйому після Революції гідності про трипільську культуру почали більше говорити і писати. Пожвавилося зацікавлення корінням української нації, нашими пращурами. Та напряму сказати, що наші предки – трипільці — поки не можна. Ведуться дослідження на матеріальному і генному рівні. Впевнено можна стверджувати лише те, що трипільська культура вплинула на народи, які жили пізніше на цих територіях. Зокрема і на становлення української культури", — розповів директор музею трипільської культури в печері "Вертеба" Михайло Сохацький.