У бюджет заклали підтримку кіно і створення Інституту книги

1 січня 2017…

– В умовах інформаційної війни з Росією не можемо припиняти робити українське кіно. Знімається кілька фільмів. Це не навантажує бюджет, – каже голова парламентського комітету з питань культури Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, 48 років. Він є членом фракції "Народного фронту".

– Якби Верховна Рада не ухвалила цієї постанови, виробники і прокатники збільшили б ціну квитків на величину ПДВ. Це 20 відсотків від вартості. Це було б недоцільно. Адже більшість фільмів фінансуються з бюджету, – каже голова державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко, 39 років.

– Ми отримали посвідчення від Держкіно і користувалися цією пільгою з 2015-го. Якби її дію не подовжили, то від цього міг постраждати чи не кожен українець. Зросла б вартість квитка. Стало б менше вітчизняних стрічок. Створення фільму – це творча діяльність, яка має великі ризики. Пільга зменшує їх. Усі сподівалися, що цього року ухвалять новий закон про кіно. Він передбачав ці ж пільги, але в іншій формі. Без них кіношники могли залишитися біля розбитого корита, – каже кінорежисер Володимир Тихий, 46 ­років.

Також у державному бюджеті на 2017 рік передбачили 17 млн грн для Інституту книги. Кошти підуть на оплату перекладів і поповнення фондів публічних бібліотек.

47,8 гривні витратив ­середньостатистичний українець на відвідання кінотеатрів ­цього року. Турки заплатили по 74, німці – по 396,6 грн.