У Херсоні попрощалися з Народним артистом України, співаком Харісом Ширінським

3 грудня у Херсоні попрощались з Народним артистом України Харісом Ширінським. В останню путь співака проводжали оплесками рідні, близькі й друзі.

На церемонії прощання у Свято-духівському соборі співає хор. У ньому Харіс Ширінський співав 30 років.
Пісня "Два кольори мої, два кольори" стала останньою, яку заспівав Харіс Ширінський 1 грудня на засіданні артлабораторї "Українська хата-талантами багата" у бібліотеці ім. О. Гончара.

"До останніх своїх днів жив у гуртожитку. Звертався він, зверталися і ми, звертався університет, зверталися товариство «Просвіта», зверталися Спілка письменників, Спілка журналістів. На жаль, вуха і серця керівництва були глухими", — говорить керівник проєкту "Українська хата-талантами багата" Олег Олексюк.

Через годину після останнього виступу серце артиста зупинилося, коли той підіймався сходами головного корпусу державного університету, де викладав.

"У нас був зранку екзамен. Він був на екзамені. Потім він поїхав у бібліотеку. Потім у нашої студентки Ані Манжай, це 6 курс магістрантка, мав бути концерт. Він поспішав на цей концерт до учениці. Він по сходинках ішов і оце він на сходинках впав", — каже завідувачка кафедри культурології Херсонського державного університету Лідія Лимаренко.
У 1982 році Харіс Ширінський став солістом херсонської філармонії.

"Коли його в перший раз прослуховувала в залі тепер неіснуючої філармонії художня рада. Я був у складі цієї художньої ради, Коли він приїхав з Ворошиловграда, теперішній Луганськ, для роботи у нашій філармонії. Це була надзвичайна подія, тому що такого голосу мені в живу ще не доводилось чути", — говорить директор фахового коледжу культури і мистецтв Михайло Варгун.

З Харісом Ширінським Максим Лозовий був знайомий 20 років.

"Ми з ним разом співали в хорі, я брав у нього уроки. Це людина така, в якій поєднані всі прекрасні риси. Його бог наділив прекрасним голосом, він ще був прекрасною людиною", — говорить Максим Лозовий.

Товаришував з Харісом Ширінським 40 років і Юрій Зимовець. Разом вони неодноразово виступали у Києві в Палаці Україна.
"Я з хором своїм, з капелою, він – як соліст. Це прекрасна людина. Є народні артисти на папірці, а це народний артист, який завоював народну любов. Він був безвідмовним. Навіть коли погано себе почував, а було дуже потрібно, він приходив", — каже доцент кафедри вокалу і хорових дисциплін Херсонського державного університету Юрій Зимовець.

Понад 15 років народний артист був волонтером Червоного хреста.

"Він давав благодійні концерти для людей вразливих категорій, як не мали змоги потрапити театр. Ми робили так концерт для осіб похилого віку. Кожний захід у нас відкривався гімном херсонського Червоного хреста. І саме його унікальний голос входив в серце, входив у душу людям", — розказала заступниця голови обласної організації Червоного хреста Лариса Марченко.
Суспільне