Українці святкують Василя

Сьогодні, 14 січня, українці святкують кілька свят.

Перше — свято на честь Василя Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії, передає сайт "Gazeta.ua".

Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.

За церковними календарем, 14 січня також відзначають свято Обрізання Господнього. Саме тоді, згідно з церковними джерелами, за єврейським звичаєм відбувся обряд обрізання Ісуса Христа, після якого дитині дали ім'я Ісус.

14 січня — перший день Нового року за старим стилем. Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадував переддень Різдва і в народі називався Щедрим вечором, що пов'язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, який обов'язково прикрашали скоромні страви. На Новий рік, як і на Різдво, носили "вечерю", але цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.

Характерною прикметою новорічного свята в Україні було щедрування. Люди обходили хати із побажанням щастя членам сім'ї та розквіту господарства. Обряд щедрування в Україні — народне, позацерковне свято. До кінця XIX ст. обряд щедрування, увібравши в себе національний колорит і менталітет нашого народу, став явищем народної художньої творчості й таким зберігся до сьогодні.

У ніч з 13 на 14 січня українці відзначають старий Новий рік. Свято супроводжується різними звичаями, обрядами та традиціями.

Святкування почалося 1918-го. Коли замість юліанського календаря був введений григоріанський. У сучасність увійшло поняття "старого" та "нового" стилю.

Варто зазначити, для багатьох віруючих людей старий Новий рік є більш яскравим святом, ніж звичайний Новий рік. Оскільки пишні застілля дозволені виключно після закінчення Різдвяного посту.