Зазирнути за вершини Гімалаїв, або «Скарб Тибету» в Херсоні

Фото Онеги Халікової — книжка Франка.

Це була дивовижна подорож — у часі та просторі. В Херсонському художньому музеї 19 жовтня відкрилася екзотична виставка «Скарб Тибету» — і заполонила увесь другий поверх.

Чого тільки тут немає! Буддійський живопис у сувоях (тханка), скульптура, графіка, макети храмів, побутові речі, меблі, різноманітні ритуальні предмети, елементи національного одягу, музичні інструменти — більше півтисячі експонатів. Тут і правда можна загубитися — годинами роздивлятися, вивчати, дивуватися…

Дивуватися тому, що предки Будди, виявляється, прийшли з території сучасної України (блакитні очі, золоте волосся).

Що традиційний головний убір тибетських лам дивним чином нагадує немес єгипетських фараонів — невже між цивілізаціями були контакти?

Що єдиний експонат, привезений не зі Сходу, а придбаний в Одесі — перша книжка українською мовою про буддизм, видана 1905 року, «Будда і Буддізм» у перекладі Івана Франка.

Дивовижні речі, незвичні звуки, вражаючі постаті — сам Будда, його послідовники, монахи, аскети… Трикратний удар гонгу — і виставка «Скарб Тибету» відкрилася. Точніше, відкрився місяць буддистської культури…

Фото Ігоря Бойченка

Про виставку докладніше розмовляли з її директором, головою фонду «Жива традиція» Олександром Рибіним.

Фото Онеги Халікової

Пане Олександре, кому належать ці скарби?

Власником виставки є український фонд «Жива традиція». Належить все це не державі, але ми вважаємо, що належить Україні. Фонд заснований для того, щоб зберегти ці культурні традиції, щоб українці мали доступ до них, і ми їздимо з виставкою з міста у місто.

Давно мандруєте Україною?

Перша виставка була в 2003 році у Луганську — тоді вона була маленька, лише кілька оригіналів, більшість — копії. А вже років за 5 виставка стала великою, зараз налічує більш ніж 500 експонатів, і все це — оригінали. Настільки різні, настільки добре підібрані, щоб показати різні сторони цієї культури.

Як довго збиралася колекція?

Більш, ніж 15 років ми її збираємо і продовжуємо збирати. У нас є мета зробити в Києві великий музей буддистського мистецтва, але ще не час. Зараз ми хочемо їздити і показувати її українцям в різних містах.

Як знаходите експонати?

Ми їздимо, знаходимо і купуємо там, де це можна знайти, де є це традиційне мистецтво. Тут представлені традиції усіх буддистських країн — Непал, Бутан, Лаос, Мньянма… Інша справа — чи це будуть дійсно цінні експонати, чи лише сувеніри. Ми прагнемо знаходити твори мистецтва, щоб вони показували глибину традицій. А це не так легко. Шукаємо в монастирях, в антикварних лавках, багато людей продають стародавні фамільні речі. Дізнавшись, що ми популяризуємо тибетську культуру, тибетці подарували нам цілу колекцію. Тобто, приходять до нас експонати по-різному.

Фото Ігоря Бойченка

Плани вийти за межі України існують?

Бажання є, конкретних планів немає. Нас запрошували Грузія, Польща, Литва, також хотіли бачити виставку чехи, болгари. Але поки що ми не готові, тому що у нас є що робити в Україні. Україна величезна, і є багато міст, де ми ще не були. От і у Херсоні ми вперше, хоча виставка подорожує вже 15 років.

До речі, як вас зустрів Херсон, чи сподобалося вам?

Ми приїхали з європейської суєти і тут насолоджуємося осінню, відкритістю і м’якістю людей — дуже приємно, чесно кажучи. Дуже приємні і відкриті співробітники музею, зараз ми спілкуємось більше з ними — добре приймають і допомагають, ми дуже задоволені.

Експозицію вибудовували ви самі чи за допомогою наших фахівців?

Музей нам надав допомогу, надав приміщення, а далі ми самі. Це повністю наша ідея, ми експозицію вже 15 років збираємо і знаємо, що за чим іде. Насправді, ніхто нам не може допомогти, якщо немає досвіду, адже у кожної статуї, у кожної картини є своє чітко зрозуміле місце. Ми не можемо просто красиво розставити експонати — нам треба зберегти певну послідовність.

І в чому вона полягає?

Перший зал — це Індія, звідки походять буддистська культура та буддистське мистецтво. Тут представлені стародавні зразки індійського мистецтва різних періодів. Далі йде тема Будди: що таке Будда, що таке Дхарма, або повчання Будди, яке представлене у книжках і стародавніх текстах, і Сангха — на санскриті це означає громаду практикуючих буддистів. Вона представлена так званими Бодхісаттвами, чоловічими чи жіночими формами. Будда, Дхарма і Сангха — це «прихисток», який приймають всі буддисти всіх країн. Потім в нас іде зал, який представляє дві традиції буддизму — південну (Шрі-Ланка, Таїланд, Лаос) та північну (Китай, Японія, В’єтнам, Корея ). Третя частина представляє вже тибетський буддизм, і це так звані ідами, які схожі на різних індійських божеств, але насправді це форми для медитації, і їх використовують в тантричних практиках. В іншому залі — захисники буддистські, вони виглядають дуже суворо, але насправді вони сповнені любові та співчуття до людей, бо захищають їх від помилок на шляху. І остання частина представляє майстрів, так званих лам або гуру — це вчителі, які передавали один іншому свій досвід і знання, і таким чином за 2,5 тисячі років буддизм дійшов до України. Наприкінці експозиції є фотографії цих великих лам — і ось вони вже в Україні, в Києві.

Фото Ігоря Бойченка

Про що можна дізнатися, завітавши на виставку?

Кожного дня, крім вихідних, ми будемо проводити величезні екскурсії — по 2-3 години, на яких можна дізнатися про суть культури, майже про кожен експонат, про філософію, про історію, про глибинні психологічні практики. Будуть невеличкі майстер-класи для тих, хто хоче навчитися буддистській медитації, та тематичні лекції (в тому числі про тибетську медицину, майстер-клас з тибетського масажу). Наша мета — щоб відвідувачі дізналися про ту сторону культури, яка їм найбільш цікава.

Виставку представляють благодійний фонд Жива традиція та Релігійний центр Українського об’єднання буддистів лінії Карма Каг’ю. Експозиція відкрита до 18 листопада, ціна квитків — 60 грн.

Фото Ігоря Бойченка та Онеги Халікової