Знайшли унікальний скіфський курган із золотими прикрасами

11 серпня в урочищі Скоробір на території Більського городища на Полтавщині археологи зробили унікальну знахідку.

В неушкодженому курганному похованні молодої жінки середини VІ ст. до н. е. знайшли золоті прикраси.

Кореспондент Gazeta.ua побував на місці розкопок.

Розкопали кургани в урочищі Скоробір — масштабному курганному могильнику. Зараз там поля, які обробляє сільськогосподарське підприємство. Дослідження змогли розпочати лише після того, як зібрали пшеницю.

На урочищі Скоробор у Більському городищі на Полтавщині знайшли неушкоджений курганний могильник VI ст. до н.е. з золотими прикрасами

"На жаль, це урочище з ХІХ століття розорюється. Курганні насипи знівельовані — їх практично не видно. Археологи знаходять їх під час обстежень або проводять геофізичну зйомку. Можна побачити лише невеликі підвищення на полі в місцях курганів. Обирали місце самі. Першими намагаються досліджувати малі кургани, що зникають", — розповів директор історико-культурного заповідника Більськ  Ігор Корост .

Більшість курганів, з якими працюють археологи, була пограбована. Або ще за скіфської доби, або в XVІI-XVIІI ст., коли на цих землях було поширене селітроваріння. Могильник Скоробір дуже постраждав в часи Другої світової війни. Звідси археологічні знахідки часів скіфів фашисти вивозили разом із землею. Розкопували тоді руками військовополонених.

Але одному з двох курганів, які розкопала археологічна експедиція під керівництвом директора Музею археології ХНУ ім. Василя Каразіна Ірини Шрамко, пощастило залишитися неушкодженим.

"Унікальність знахідки в тому, що поховання ціле. Це четвертий нерозорений курган за понад століття, який досліджують на території Більського городища. Перший 1906 року знайшла експедиція Василя Городцова, другий — в 1980-х роках експедиція Бориса Шрамка. Ще один неушкоджений курган дослідила 2002 року археологічна група Олександра Супруненка", — пояснив директор заповідника.

Важливість знахідки в тому, що вона дає повне уявлення про облаштування скіфських поховань. Спочатку дослідники припустили, що курган також був пограбований — в його центрі знайшли пляму чорної землі. Згодом зрозуміли, що це протікання ґрунту, яке утворилося після просідання дубового перекриття поховання.

"Ми знайшли скелет. Він належить молодій жінці, яка мала невисокий зріст. Зберігся череп. Кістки проломлені перекриттям та ґрунтом, що обвалилися. Окрім черепа, знайшли залишки тазових кісток. Інші кістки, ймовірно, зітліли — захоронення неглибоке. На цій глибині органіка і залізо швидко руйнуються. Тому ми обробляємо все спеціальним розчином", — розповіла Ірина Шрамко.

Керівник археологічної експедиції в урочищі Скоробір к.і.н. Ірина Шрамко

В похованні знайшли золоту прикрасу для голови, формою подібну до намиста. Її елементи та структура добре збереглися. Окремі золоті елементи мають орнамент у вигляді спіралі, характерний для знахідок скіфської доби.

З прикрас знайшли ще бронзовий браслет невеликого діаметру, щоможе свідчити про тендітні руки його володарки, а також намистини. Виготовлені з кришталю, бурштину та сердоліку прикраси лежали купкою — можливо, це був ще один браслет. Поруч із тілом в поховання поклали дзеркало — його металеву ручку дуже пошкодила корозія, але видно форму.

Серед ритуальних предметів виявили глиняну миску з глечиком посередині, групу глечиків — вони непогано збереглися. Великий глек з іншого боку від тіла був роздавлений після обрушення настилу. Кам'яне блюдо — розколоте. Ірина Шрамко розповіла, що це традиційно — ймовірно, розбиття такого посуду має ритуальний смисл.

Дещо здивували дослідників знахідки чоловічої атрибутики: в кутку кургану праворуч від ніг жіночого тіла виявили зброю. Зокрема, акінак (короткий скіфський меч — Gazeta.ua), сагайдак зі стрілами та збрую для коня з накладками з різьбленої кістки. При цьому слідів інших скелетів у захороненні немає.

"Ці предмети пройдуть реставрацію та будуть виставлені на огляд. Спочатку в Музеї археології Харківського університету імені Каразіна, потім передамо в Полтаву. Коли в Більську облаштують свій музей, усі знахідки з городища передамо туди", — додала археолог.

Деякі знахідки витягнуть із поховання разом з пластом ґрунту. Проведуть дослідження предметів у лабораторіях Харківського національного університету імені Василя Каразіна.