Енергетична революція за рецептом товариша Шарикова

«Великий переділ» газової мережі намагаються влаштувати на Херсонщині

Блакитне паливо наше. Але чиє саме?

На Херсонщині зріє енергетична революція. Шкода тільки, що здійснити її хочуть у відомому шариковському стилі — «усе забрати й поділити». Точки напруження навряд чи випадково виникли одразу в протилежних кінцях області. У Генічеську тамтешню міськраду старанно обробляють місцеві ділки, агітуючи за те, аби громада взяла собі на баланс і надалі самостійно опікувалася мережею трубопроводів блакитного палива, куди газ постачають тільки з Стрілковського родовища на шельфі Азовського моря. Аргументація дуже популістська: родовище під боком, а платимо за газ, як за імпортний. Тому заберемо «трубу», й будемо отримувати дешевий енергоресурс.

Аналогічну ініціативу, тільки в масштабах усієї Таврії, наполегливо просувають у Херсонській облраді. З тією різницею, що не розмінюються на дрібниці, й закликають передати всю інфраструктуру газопостачання, за винятком магістральних газопроводів, у відання та на обслуговування громад.

Що з того вийде — прогнозувати складно. Але поки що керівництво місцевих органів самоврядування ставиться до цих грандіозних планів, м’яко кажучи, прохолодно. І не з політичних міркувань, а суто з економічних: слово «обслуговування» грамотних фахівців, а не горлопанів, вельми насторожує.  

Занадто дражливе питання

— Пропозиції «перетягти» управління газопроводом у Генічеську висувають не вперше. Пам’ятаю, прихильники цієї ідеї агітували за неї ще років із 15 тому. Тоді її відхилили, оскільки розпоряджатися газопроводом, не маючи бази для його утримання та ремонту, неможливо. На це потрібні значні кошти, яких у бюджеті громади не було тоді, і вони відсутні сьогодні, — пригадує заступник голови Генічеської міськради, колишній голова райради Андрій Євстратов. — Звісно, до обговорення питання можна повернутися, якщо виборці й депутати наполягатимуть, але від цього навряд чи щось зміниться. Бо не змінилися економічні складові «рівняння».

Факт

Мережа газопроводів Генічеської громади становить 185 кілометрів. Для її обслуговування, за нормативами, потрібно 50 працівників газового господарства.

— Коли працював у бізнесі, моє підприємство використовувало аміачно-холодильну установку. Досі згадую, що то був головний біль. Адже це об’єкт із підвищеною небезпекою, для роботи з яким потрібні кваліфіковані спеціалісти із певними допусками та дипломами. Постійного контролю й перевірок також ніхто не скасовував. Будь-який газопровід також є об’єктом із підвищеною небезпекою, і, схоже, що не всі прихильники ідеї роздати їх громадам усвідомлюють ризики та наслідки, — так прокоментував ситуацію голова Херсонської облради Олександр Самойленко. — Дійсно, один з депутатів подав проєкт рішення облради про передачу газопроводів на баланс територіальних громад, але його поки що не обговорювали на засіданнях постійних комісій і на сесії. Більше того: я особисто сумніваюся, що депутати його підтримають, бо насправді технічну можливість утримувати газову мережу й підприємство для її обслуговування має тільки громада Нової Каховки. А всі інші спроможні хіба що пустити її на брухт, як це у лихі 90-ті роки сталося із трубопроводами зрошувальних систем, що їх досі відновити не здатні.

Факт

Сумарна протяжність газової мережі Херсонщини сягає 5,5 тисячі кілометрів.

Бюджетні мільйони можуть вилетіти в трубу

Варто зазначити, що депутатська подача з «розкиданням» ділянок газопроводів по десятках окремих господарів експертів аж ніяк не вразила. Адже містечкові популісти, по суті, винайшли велосипед, оскільки впродовж останніх років схожі проєкти безуспішно намагалися здійснити у Мукачеві, Лубнах, Кременчуці, Борзні. Подекуди навіть відповідне рішення органу місцевого самоврядування встигали підмахнути. Та потім вилазила назовні купа проблем. Швидко з’ясовувалося, що розчерком пера такі складні питання не розв’язують, й треба «давати задній хід». Тому й керівники облгазу в Херсоні до демаршу регіональних політиків ставляться не з острахом, а швидше з тривогою та гіркою іронією.

— Генічеські політики хочуть господарювати в локальній системі постачання блакитного палива? Будь ласка! Але дозвольте поцікавитися, що вони далі з нею робитимуть? Адже для її обслуговування треба не тільки базу створити й техніку придбати, зібравши «під крило» тямущих слюсарів, майстрів, контролерів тощо. Наявність бази й трудового колективу підприємства — тільки перший крок. Бо вона — умова видачі ліцензії НКРЕ на право утримання й експлуатації газових мереж. А такими ліцензіями, повірте, не розкидаються. Може статися й так, що кошти вкладуть, а жаданої ліцензії не дочекаються. І як тоді пояснювати виборцям, чому й через кого саме мільйони платників податків у трубу вилетіли? — стурбований голова правління акціонерного товариства «Херсонгаз» Альберт Зангієв. — Ще один важливий момент — у випадку з тим же Генічеськом. Забрати локальну мережу газопроводів, не підключених до національної мережі, на баланс громади можна. Проте на створення окремого підприємства з обслуговування цієї розгалуженої інфраструктури треба вгатити такі гроші, що тільки за транспортування голубого палива з Стрілковського родовища до кінцевого споживача абоненти й по 40 гривень за кубометр платитимуть. Тож навряд чи вони зрадіють такій «заманливій» перспективі. А уявіть собі, які витрати будуть у масштабах десятків територіальних громад!

Коли ліки небезпечніші від хвороби

Заради об’єктивності слід визнати, що поштовх вправам з «перетягування газової ковдри» не в останню чергу дала й сама влада. Адже будівництво магістральних газопроводів Стрілкове — Генічеськ та Каланчак — Скадовськ (а це єдині джерела постачання голубого палива для цих курортів) багато років тому виконували за рахунок приватних інвесторів, з якими розпорядники бюджетів досі не розрахувалися. От вони й погрожують демонтувати труби й продати їх на брухт — адже то їхня власність. Тому громади й намагаються «підстрахуватися», перебравши управління мережами на себе. Та як би не сталося так, що ліки виявляться ще небезпечнішими, ніж хвороба…

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

«Голос України», 28.01.2022 р.