Херсонські експерти оцінили вірогідність пенсійної реформи

Стан пенсійного фонду, пенсійна реформа, вимоги МВФ та обіцянки українського уряду — все це дослідив херсонський журналіст Сергій Осолодкін.

Одне з глобальних питань яке стоїть на часі, і яке на думку Міжнародного Валютного Фонду (МВФ) стане перевіркою Уряду Гройсмана, є питання проведення в Україні пенсійної реформи (ПР).

 
Нагадаю, коли «нова» Українська влада починала обговорювати умови кредитування держави з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ), то одним з ключових питань, стало питання проведення ПР, яке повинно містити: підвищення пенсійного віку, скасування пільгових пенсій тощо.Не дивлячись на аргументи ряду політиків і повне несприйняття таких змін більшістю українців, влада залишається непохитною, а ПР прописана у Меморандумі про співпрацю між Україною та МВФ.
Минулого тижня, після того, як відбувся черговий раунд переговорів, в Уряді заявили, що ПР відбудеться, а питання підвищення пенсійного віку «знято». Здавалося б, слід радіти…

Та, не дивлячись на гучні заяви, що Уряд пішов на зустріч громадян і відмовився від скандальної складової, суть не змінилася, ситуація не поліпшилася: у додаток до підвищення загального стажу, було піднято і страховий.
Чи випадково Гройсман заявив ультиматум – або пенсійна реформа, або він? Звідки взялася заява, що у разі неприйняття Верховною радою України (ВРУ) ПР він піде у відставку: «Я гарантую з 1 жовтня пенсійну реформу і підвищення пенсій. Якщо я це не зроблю, то готовий піти у відставку. Але я це виконаю».
За рахунок яких коштів? Звідки ресурси? Виступаючи у ВРУ Гройсман заявляв, що він хоче підняти пенсії, бодай до 3 тис грн., але, у такому випадку дефіцит ПФ зросте: « Якщо він (дефіцит)  сьогодні 140 млрд, помножте його на 3, і ви побачите, що це буде більш 400 млрд дефіциту. Це 40 – 50% бюджету країни. Економіка не може нам цього дозволити… за три, чотири або п'ять років не буде грошей, щоб виплачувати жалюгідні пенсії». 

Обмовившись, Гройсман визнав не тільки, що пенсії є жалюгідними і що Уряд нездатний справитися з проблемами, але й те, що «якісного» підвищення чекати годі. Відомо, що Уряд планує відмовитися від оподаткування пенсій і передбачає індексацію. Це те, на чому наполягав МВФ.

Отже, виникає питання: що буде натомість?

Неодноразово звучало, що інформація суспільству, що саме передбачають ПР буде надана тільки після того, як її затвердить МВФ. Такі заяви дають право говорити про те, що зміни які відбуваються у державі і які стосуються громадян, обговорюються не з громадянами, а з тими, хто диктує умови за якими будуть жити ці самі громадяни.

Що «прописано» у Меморандумі МВФ – Україна?

Невідомо. Відомо, що ще у квітні ВРУ мала прийняти ПР, яка має вступити у силу з 1 січня 2018 року. Прем'єр розраховує, що ВРУ прийме ПР не пізніше 15 липня 2017 року (останній день сесії). Що буде, якщо «реформу» не приймуть?

Раніше Міністр соціальної політики Андрій Рева  заявив, що якщо систему не реформувати, то у тому форматі, у якому вона працює зараз, вона «протягне» 3 – 4 роки, після чого «рухне»: «Головна фінансова проблема на сьогодні – це нестабільний стан Пенсійного фонду».  

Міністр переконує, що у ситуації з Пенсійним фондом держава знаходиться «перед точкою неповернення» , аби цього не сталося «рішення потрібно приймати негайно». Він навіть вдався до медичних термінів: «Це можна порівняти з онкологією: або ми зараз ризикуємо і діємо, або пухлина буде розвиватися і перейде з другої в третю стадію, і далі вже стане неоперабельною».

Наскільки «смертельні» метастази у «тілі» держави? Сказати однозначно неможливо, адже інформація про стратегічно важливий напрямок витрачання бюджетних грошей знаходиться за «сімома замками». Судячи із заяви, яку зробили у Мінсоцполітики, що:  «Україна витрачає на Пенсійний фонд більше, ніж на оборону» , то ситуація кепська.

Минулого тижня, відбувся черговий раунд переговорів між МВФ та Міністерством соціальної політики (16.05.) і Прем'єром (17.05.), про це повідомляв  заступник міністра фінансів України Сергій Марченко .
Виходячи з того, що 17 травня КМУ затвердив проект ПР, то слід розуміти, що заокеанські господарі залишилися задоволені і Уряд «проштампував» домовленості своїм рішенням.

Гройсман запевнив – ПР має новий механізм індексацій:  «Обов'язкове щорічне осучаснення пенсій. Це гарантія того, що ніхто в Україні не буде залишати потреби українських пенсіонерів на потім».  

Але це не в'яжеться з вимогами МВФ, який проти скасування пенсійного податку для працюючих пенсіонерів і процедур осучаснення пенсій. Інформація виплила випадково її розповсюдив Інтерфакс-Україна, з посиланням на поінформоване джерело:  «МВФ не хоче погоджувати осучаснення пенсій та скасування оподаткування пенсій працюючих пенсіонерів».  

І все ж Гройсман заявив: «Після того як парламент прийме це рішення, я готовий нести повну політичну відповідальність, аж до відставки, і я гарантую, що ми проведемо цю реформу».

Про що це говорить? МВФ надали якісь інші гарантії? Які? Що ще «здала» влада аби мати гроші?

Серед обіцянок Гройсмана підвищення пенсії щороку. Як тоді бути з дефіцитом ПФ? За рахунок яких джерел підвищувати? Відомо, що ПФ хронічно недобирає суттєві суми грошей на самозабезпечення і вже багато років фінансується з держбюджету, що дратує МВФ.
Там вважають, що ПФ повинен заробляти на себе сам, якщо ні, то треба вдатися до кардинальних заходів: припинити його фінансувати, а пенсії виплачувати у тих об'ємах, які зібрав Фонд (планомірне скорочення пенсій?).
Незрозуміло з яких джерел Гройсман збирається фінансувати і збільшення соціальних стандартів, перегляд яких запланував на грудень поточного року.
 
ПР, яка почнеться 1 жовтня, торкнеться одразу 9,3 млн українських пенсіонерів. Гройсман обмовився: «У нас є додаткова потреба в Пенсійному фонді на цей рік в 11,2 млрд грн на осучаснення пенсій та ще майже мільярд 800 млн для підвищення мінімальних соціальних стандартів».  

Прем'єр переконує, що у нього вже є 7,9 млрд, а до кінця року знайде ще 4. Експерти більш скептичні, вони вважають, що до кінця року на підвищену пенсію треба 20 млрд грн., а ще на «соціальні стандарти». Тоді як Гройсман переконує, що на весь наступний рік додатково знадобиться 30,7 млрд. грн.

«На сьогоднішній день питання підвищення пенсійного віку в Україні знято, в тому числі і з боку МВФ. У законопроекті про АР немає підвищення пенсійного віку», — заступник міністра соціальної політики Микола Шамбір .

У чому секрет фокуса? У тому, що замість підвищення віку буде збільшено страховий стаж. Якщо раніше це було 15, то стане 25 років. Пенсійний вік – 60, якщо страховий стаж – 25 років. Якщо менший?

«Такі люди матимуть можливість виходу на пенсію у 63 роки, а якщо у людей є менше 15 років стажу або 15, то, відповідно, у 65», – повідомив Гройсман, і «підсолодив» пілюлю заспокоїв, що передбачена можливість компенсації відсутності страхового стажу.  – Ті, хто досягли віку пенсії, але не мають страхового стажу, ті зможуть його собі купити шляхом здійснення внесків до ПФ».

Пропозиція «слушна», от тільки де взяти гроші, аби «купити» пенсію?  З одного боку позицію можна зрозуміти. Людина повинна працювати «по-білому»: платити податки і вже сьогодні думати про старість. «Працюючі чесно – вкладаєш гроші у свою старість», — таке гасло цілком слушне, особливо для молоді.

З іншого боку , держава не дає жодної гарантії того, що до того часу, як людина піде на пенсію не будуть змінені правила, а через 20 – 30 років вона буде мати гроші для того, аби виплачувати пенсії. Хто гарантує, що відрахування не «з'їдять» попередники?

Відраховуючи гроші з чесно зароблених, людина повинна мати упевненість, що у старості вона матимете пристойне утримання. Гарантій немає, а ситуація свідчить: населення скорочується, працюючих стає менше. То де ж гарантії, що «вкладене» у страхові внески через 20 – 30 років повернуть?

Серед складових ПР і збільшення трудового стажу з 25 до 35 років, і введення єдиної розрахункової суми середньої заробітної плати при нарахуванні пенсії – 3 764 грн 40 коп.

Ця сума стане «єдиним підходом» при нарахування пенсій як для «старих» так і «нових» пенсіонерів  (раніше цей покажчик «плавав» від 1 197,91 грн до 3 764,4 грн.) . В результаті «осучаснення» зарплати до 3 764,4 грн, більше 5 млн громадян пенсії будуть підвищені: до 200 грн – 1,31 млн; від 200 до 500 грн – 1,21 млн;  від 500 до 1000 грн – 1,99 млн; понад 1000 грн – 1,11 млн. за яким принципом – невідомо.

Уряд має намір запровадити і автоматичну норму щорічної індексації (перерахунку) пенсій для захисту від інфляції: з урахуванням фінансових можливостей солідарної системи, але не менше ніж на 50% зростання середньомісячних зарплат за три роки і на 50% індексу споживчих цін. 

Пропозиції цікаві та чи реальні? Жодної гарантії. Жодного слова про джерела. Так зростуть зарплати, чи знову бюджет? Сурмлять «парадні» труби! Аналітики переконують все про що говорить Гройсман – казка! Все це лише для того, аби відволікти увагу людей від реального стану справ.

Все це жонглювання словами, популістські заяви і пустопорожні балачки. Все це пов'язано з тим, що країна невпинно йде до позачергових виборів. Кожен день приносить все нові ознаки того, що вибори будуть не тільки ВРУ але й Президента. Ситуація загострилася настільки, що влада просто не знає яким чином гасити «пожежі» і чим «блокувати» увагу.

За останні 4 – 5 тижнів запущено одразу три відволікаючих «історії» :
* перша – пенсійна реформа і розповідь про те, як пенсіонери гарно заживуть  (наївні люди радіють Палацу який побудований з хмаринок);
* друга – закриття доступів до сайтів і соціальних мереж (яку піднято до рівня національної безпеки, хоча стосується вона суто комерційних питань окремих керівників держави, які мають з цього шалений зиск);
* третя – «заборона» УПЦ (МП) (на ділі передача Церкви під повний контроль держави, втручання у її справи і утиск однієї з конфесій).

За 25 років Незалежності, вперше одномоментно запущено таку кількість відволікаючих «фонових» програм. Раніше «фон» «запускали» як виключення 1 раз на 2 – 3 роки, а тут вже як правило 1 раз на 2 – 3 місяці. Три ланцюги взагалі унікальний випадок.
Та головне у тому, що «фони» не спрацьовують, вони загострили ситуацію.  Обіцянки збільшення пенсій посварили пенсіонерів – вони очікували, що всі будуть отримувати суттєво більше, а виявилося, що більше дадуть тим, хто й сьогодні має чимало.

Закриття соціальних мереж викликало нечуваний спротив, особливо серед молодого населення – від 14 до 23 років. Студенти не закликають до страйків – вони їх проводять.
Питання Церкви вдарило так боляче, що його в одну мить зняли (силовики у один голос заявили – ще трохи і ситуація вийде з-під контролю). Результат? Замість того, аби відволікати увагу від проблеми економіки – влада наразила себе ще на три.

Головна проблема – невиконання бюджету. Наслідок – зниження рівня життя і соціальних стандартів. Перспектива – передача України під зовнішнє управління кредиторів. Все це залишається поза уваги пересічних громадян, але не говорить, що проблем немає.
Що буде далі з ПР? Цього тижня, за словами Реви її розглядатиме Нацрада реформ (ще один кишеньковий, керований і неконституційний орган):  «…Він (проект – прим авт.) може бути схвалений, або, наприклад, відправлений на доопрацювання урядом. Якщо його схвалять, то буде внесений в Раду вже в червні».  

Далі слово за ВРУ. Їй залишилося попрацювати до 15 липня. Минулого разу, коли Президент розпустив Парламент достроково, саме до літніх канікул ВРУ і «не дожила»! Чи «дотягне» цього року?

Сергій ОСОЛОДКІН, для Херсонці