На Херсонщині замислилися над незавидною долею «чесного» хліба

Держстат запевняє: українці стали менше їсти хліба. Можливо, що й так, з огляду на купівельну спроможність населення, що зменшується з року в рік. Та легальні хлібопекарі вносять в статистику істотну поправку: показники споживання продукту №1 були би більшими, якби не засилля пекарень, що працюють в «тіні», не показують реальні обсяги  й годують людей хлібами сумнівної якості.

Працювати на совість – собі у збиток.

Ринок хлібопекарів на Херсонщині останнім часом лихоманить. А це офіційно 57 борошномельних підприємств та хлібозаводів, що виробляють майже 75 тисяч тонн мучної продукції на рік. Та скільки насправді тих, хто пече хліб на продаж — гадають легальні хлібопекарі, не знає напевне і влада. Закон бізнесу: більше виробив валового продукту – більше отримав прибутку — більше потрапило в державну казну. Та хоча з високих і не дуже трибун, постійно нам говорять про наповнення бюджету, але за створення реєстру хлібопідприємств, а відтак можливості вимагати від усіх виробників чесно сплачувати податки, в області руки  так і не дійшли. Через це менше заробляють, тож і відраховують до бюджету, легальні підприємства.

Та й, власне, заробляти в нас нелегко. Хто візьметься конкурувати з підприємством, яке ховає доходи, не показує реальну кількість працівників чи відраховує мінімалку?

А в кого менші затрати на виробництво, той і ціну на свій товар може виставити нижчу. Начебто, це вигідно, нам, споживачам? На перший погляд. Та легальні підприємства, на відміну від нелегалів, виробляють реальний валовий продукт,  приводять у відповідність із санітарними нормами свої виробництва, офіційно оформлюють працівників, які годують сім»ї – купівельна спроможність населення  від цього лише зростає. Від того, що один вкрав чи приховав, заможно жити всі не будуть.

Ще одна напасть – хлібовиробники з інших областей. Свою продукцію везуть підприємці Запорізької, Миколаївської, Дніпропетровської та Одеської областей. Пропонують її за явно демпінговими цінами не лише в магазинах, а й на тендерах. Часто торги  виграють. Адже лікарні, школи та дитсадки обмежені в фінансуванні. «Візьмемо тендер Каховського відділу освіти. Приймала участь в торгах приватна пекарня «Фарат», зареєстрована в Одесі. Звідти ж подані всі документи.  Діти в дитсадку і школі їдять хліб, який везеться за 200-300 кілометрів. Як об 8 ранку з Одеси до Нової Каховки можна привезти свіжих хліб? Далі – довідка фірми про наявність правників відповідної кваліфікації: директор, технолог, вантажник, 2 водія автотранспортних засоби. А де ж пекарі та всі інші?» — оприлюднили хлібопекарі на спільному засіданні із чиновниками в облдержадміністрації.

 Про нездоровий конкурентний ринок цієї галузі говорять давно. Лише на тендерах  хлібопекарські підприємства вже втратили більш ніж 10% замовлень. Хоча у самих достатньо потужностей, аби забезпечити область власним хлібом.

Місцеві, теж не відстають.

Пішли далі й херсонські недобросовісні хлібопекарні та вже освоюють бюджетний канал продажу. Багатьом з них також вдається вигравати тендери, пропонуючи дешеву продукцію. Та чи дотримуються при цьому законодавчих і санітарних норм, достеменно невідомо. Не ясно і те, чи всі з них мають лабораторії для перевірки якості продукції. А якщо й мають, то чи відповідають вони вимогам? Наприклад, приватна фірма «Цісовська» с.Райське Н.Каховка – випускає власну продукцію та є активним учасником місцевих тендерів. Чин-чином, 27.04.2015 року ДП «Херсонстандартметрологія»  видало підприємству свідоцтво про атестацію лабораторії. Читаємо вже інший документ, виданий в Н.Каховці: про санітарно-епідеміологічне обстеження даного об’єкта. З’ясувалося, лабораторія тісниться на 7 квадратних метрах – така собі  кухня у занепалій «хрущовці». Як можна на такій площі розмістити все необхідне обладнання? Тим паче, що окрім хліба, підприємство випускає ще й кондитерські вироби. Як повідомили в «Херсонстандартметрології», посадовець, що видавав дозвіл, вже не працює. Але ж лабораторія-то діє!

Нелегальний хлібопекар: один пишемо – два в умі.

Ринок хліба можна продемонструвати наочно. Для цього у одному з магазинів Нової Каховки беремо навздогад  хліб-кирпичик традиційного виробника. На етикетці  вказана його вага 600 грамів і ціна 8,15 грн. Заходимо в тому ж місті в супермаркет «Торба», купуємо подібний кирпичик фірми «Ася». На етикетці лише ціна – 6,50 грн. Продавець переконує хліб: завважує ті ж самі  600 грамів. Та як кажуть, довіряй, але перевіряй. Переважує обидва хліба: перші виробники – не обманули, «Ася» ошукала нас десь грамів на 140. І це на кожній хлібині – порахуйте, чи зекономили?

Як було оприлюднено на тому ж засідання пекарів в ОДА, на даному підприємстві зареєстровано 1 особу. Тож чи все гаразд у «Асі» із законом   –  питання до контролюючих органів. До речі, Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету уже зацікавилося роботою фірми «Ася» з Нової Каховки. Хотілося сподіватися, що й інші перевіряльники не залишаться осторонь.  Хоча би, стосовно розміщення на жвавих загазованих перехрестях її хлібних будок.

А скільки таких «Ась» годують нас невідомо де і ким виробленим?

Хто відповість за неякісний хліб?

Є дні новини — добра і погана. Добра полягає в тому, що хлібобулочна продукція, вироблена на легальному підприємстві, проходить  перевірку на кожному етапі. І, навіть, якщо припустити, що можливі її відхилення від норми, то є змога провести ряд перевірок згідно із законодавством. Будь-яка скарга споживача, подана до Держспоживслужби області буде направлена до Києва, аби отримати дозвіл і обстежити хлібозавод — така процедура, після накладення мораторію на перевірки.

Так традиційно склалося, що до тих, хто чесно працює і прискіплива увага з боку контролюючих органів. Тож і бюджет, на усунення будь-яких технічних чи санітарних негараздів, підприємства залишають чималенький. Виграє від такого строгого контролю, найперше, споживач. Адже продукцію може вживати, не турбуючись за своє здоров’я. А ось ситуація із маленькими хлібофірмочками скрита під «сімома замками». Тож тепер до другої поганої новини. Як говорив один відомий політик: немає людини – немає проблеми. Справді, до кого йти перевіряти, якщо за документами виробництва не існує – спитати ні з кого. Тож, отак, без зайвих клопотів і виснажливого оформлення документів, можна відкрити удома, в сараї, свій міні-пекарський заводик – і штампуй хліб тоннами. І нічого, що ти отой хліб випікав немитими руками — ніяка перевірка тобі не загрожує. Бо в законному полі тебе, начебто, і немає. Та й перевіряльники не поспішають виходити стосовне тебе з якимись ініціативами — їм менше роботи, тобі – ніякого клопоту. А те, що можуть вони виникнути у людей, які їли той хліб чи булку сумнівної якості випечену тобою, то вже проблеми тих, хто їх вживав.

Тож, шановні споживачі, давайте робити свій усвідомлений вибір самостійно і прискіпливо приглядатися, де купуємо і що споживаємо. Наше здоров’я, схоже, у наших руках.

Ми кажемо, що патріоти.

Херсонщині пора цього вчитися – не ділі. Одними лозунгами вже нікого не проймеш. Давайте судити не по гаслам, а по ділам. Візьмемо нашу сусідку – південну Пальміру. Херсонський хлібзавод, чий хліб споживаємо щодня, надумав розширити ринок збуту та поїхав до Одеси – запропонувати свій товар. Заїхали в один магазин, зайшли в інший супермаркет. І що б ви думали — одесити відмовили нашим хлібопекарям. Відповідь супроводили своїм неперевершеним колоритом: «И шо вы думаєте, если у нас нет какого-то товара, что мы своим не скажем и, что они нам не сделают?».

 А знаєте, і зроблять, і спечуть все що попросять, а одесити, в знак поваги до своїх – усе місцеве розкуплять. Що і сказати, — патріоти. Найперше, тієї землі, яку вважають своєю домівкою та один одного. А хто ж тоді ми?

Офіційна влада зреагувала.

Принаймні, пообіцяла поступово створити реєстр усіх – і малих, і великих  хлібопекарських підприємств області. Можливо, тоді й недалеко до перевірок – прошерстять пекарський ринок густим гребінцем? Чи дослухається ще до одного прохання хлібопекарів — змінити умови тендерів місцевих бюджетних установ на закупівлю хліба та встановити мінімальний час доставки випічки від виробника до споживача, буде видно згодом. Та наші сусіди вже поставили заслін для віддалених постачальників –  їхні пропозиції на тендерах вони відхиляють.

У будь-якому випадку херсонські пекарі свою справу робитимуть й надалі. Будуть на нашому столі і духмяний хліб і ароматна випічка. Адже, що може бути смачніше і привабливіше за  незабутній запах свіжої натуральної випічки. Ну, хіба що, її смак на кінчику язика, який повертає в солодкий і незабутній світ дитинства. І якщо щоденні клопоти, не дозволяють священнодіяти на кухні, завжди можна забігти в магазин і купити щось надзвичайно смачне  від наших хлібопекарів і кулінарів.