Представництво Європейського Союзу в Україні намагається заспокоїти херсонських фремерів-молочарів

"Розвінчуємо міфи про нові молочні стандарти" — відповідне  роз'яснення  оприлюднило Представництво Європейського Союзу в Україні.

Інформацію, що Європейський Союз заборонив українцям продавати молоко з приватних домогосподарств, автори вважають неправдою, яку впоширюють виключно ворожі Україні або недалекі українські ЗМІ та популісти. Свою упевненість у цьому вони доводять так:

Багато з побоювань, які поширюють українські медіа щодо наслідків введення нових молочних норм, були притаманні Польщі, Чехії, балтійським країнам, коли вони впроваджували схожі європейські вимоги. Подорожуючи цими країнами, ви можете пересвідчитись, що ці міфи та побоювання не справдились. Звичайно, що для підвищення стандартів потрібно інвестувати кошти.  Проте центральноєвропейські фермери вижили й сьогодні процвітають .

Представництво Європейського Союзу пояснює так  сутність змін та нових норм і те, як це  вплине на наших фермерів і споживачів:
— це шлях до європейських ринків, сприяння держави у лікуванні хворих тварин та оновленні й оздоровленні поголов'я, підвищення ціни на молоко й відтак стабілізація фермерів, які зможуть обходитися без посередників.

Пропонуємо пряму мову:

"Мінагрополітики відклало впровадження нових стандартів молока з 1 січня на 1 липня 2018 року.  Нові стандарти  значно  покращ ать   безпечність молока в Україні . Прийняття цих стандартів є одним із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію.
Введення нових норм буде  поступовим , щоб виробники могли адаптувати своє виробництво. Передбачено перехідний період в два роки.
 
Часто  молоко від населення  відповідає лише сьогоднішнім нормам другого ґатунку через погану санітарію при доїнні та зберіганні. Проте можна підвищити рівень безпечності так званого “домашнього” молока. Для цього при доїнні потрібно мити руки та бути в чистому одязі. Слід використовувати чисті ємкості та доїльні установки. Також молоко потрібно зберігати при температурі нижче 100С.
 
Хворих тварин потрібно лікувати . Після використання антибіотиків варто зачекати поки їх залишки не виведуться з організму тварини. Це стандартна практика у всіх країнах світу. Адже коли залишки антибіотиків потраплять з молока в організм людини, це посилить резистентність до антибіотиків.
Ці заходи  не потребують значних коштів . А держава може компенсувати 20 відсотків витрат на закупівлю нового устаткування. В результаті, молоко буде безпечніше. А  це те, чого очікує  і на що має право  споживач .
 
Для фермерів тут така користь:  молоко вищого класу можна дорожче продати.
Вони можуть об’єднуватися в  кооперативи . Разом буде легше й дешевше запровадити ці заходи та підвищити ґатунок молока. З’являться також кошти для розвитку інфраструктури для доставлення продукту на перероблюючі заводи. В 2018 році уряд України виділяє 1 млрд. грн. на співпрацю та розвиток малого фермерства.
 
Нові стандарти краще захиститять споживачів . Завдяки їм ми будемо пити безпечне молоко від здорових корів. Ризик отруєння буде мінімізовано.
Покращення безпечності молока не означає зміни в якості . Проте завдяки новим нормам ви як споживач можете бути певні, що будь-яке молоко в магазині не зашкодить вашому здоров’ю.
Сьогодні  в Україні  лише молоко екстра  ґатунку  відповідає високим вимогам до безпечності в ЄС (див. табл. внизу). Для уявлення, рівень дозволеної кількості мікроорганізмів молока першого ґатунку в 5 разів вище, ніж це дозволено в ЄС. Рівень соматичних клітин також на 200 тис./см3 більше, ніж в ЄС.
Кількість соматичних клітин показує, чи корова, від якої отримано молоко, була здоровою. Інфекції та збудники захворювань можуть передаватись від корови  до споживачів. 
Для молока вищого класу рівень мікроорганізмів – в 3 рази вище.
Відповідно до запланованих змін, використання молока другого ґатунку для виробництва харчових продуктів після завершення перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено для виробництва кормів для тварин або казеїну (див. табл. нижче). Для молока першого класу зменшено допустимий рівень соматичних клітин. Хоча нова норма все-одно буде значно більшою, ніж це дозволено в ЄС (500 та 400 тис/см3 відповідно).
Норми для молока першого та екстра ґатунку не змінюються.
 
В результаті, коли нові стандарти запрацюють, л ише молоко екстра класу повністю відповіда тиме нормам ЄС . В Україні за період з січня по жовтень 2017 року збільшилась частка такого молока до 15%, отриманого від сільськогосподарських підприємств. Асоціація виробників молока України вимагає від своїх членів вже зараз, щоб її члени перейшли повністю на виробництво молока лише екстра ґатунку до 2022 року.
  
Молоко другого ґатунку не обов’язково зникне . Його можна буде додатково переробляти на молокозаводах. Хоча харчова цінність після цього значно знизиться. Обмеження такого молока буде відбуватись поступово з перехідним періодом. Й навіть після цього його можна буде використовувати для виробництва кормів для тварин та казеїну.
Багато роздрібних торговців та торгових центрів встановлюють свої окремі  приватні стандарти молока , щоб уникнути отруєнь серед споживачів та захистити свою репутацію. Це стандартна практика в усьому світі. Проте ці норми не мають відношення до вимог в ЄС.
Сьогодні  Україна здійснює адаптацію системи безпечності харчових продуктів  до реалій ринкової економіки. Попередні радянські підходи тут не діють. Київ прагне наблизити її до системи, що діє в ЄС та інших розвинених країнах. Зокрема, тепер підприємці, а не держава, мають визначати та мінімізувати потенційні небезпечні фактори та ризики виробничого процесу та потужностей (принципи НАССР). Крім того, контроль відбувається на всіх стадіях харчового ланцюжка: від виробництва та транспортування до зберігання та продажу в магазині", — пояснює Девід Стулік.

Що ж, з точки зору європейського менталітету та стилю хапровадження реформ це виглядає переконливим. Але ж чи зробили радникипоправку на наш менталітет та особливості перебігу реформ в Україні?