Які спекуляції пов’язані із запуском ринку землі в Україні

Земельні питання все більше починають цікавити українців — пропорційно наближенню відкриття ринку обороту землі в нашій країні. Зараз земля передана громадам — на підставі рішення голови Держгеокадастру і указу президента. Чому спочатку це було не дуже грамотно з правової точки зору пояснив заступник голови Всеукраїнської аграрної раді, член Наглядової ради Української ради бізнесу Михайло Соколов.

На думку експерта, аби в подальшому подібне рішення не змогли піддати ревізії, був потрібен відповідний закон. І такий документ — під номером 2194 — підтримали. Він прописує передачу землі громадам одним із основних положень.

“Ризиків немає ніяких, а все, що такими називають, — нахабна брехня і спекуляція, — каже Михайло Соколов. — При передачі земель ОТГ якщо і буде корупція, то на місцевому рівні, а не на центральному. Але місцеві депутати підзвітні місцевій громаді, яка, власне, і зацікавлена в тому, щоб ця земля використовувалася ефективніше”.

Однак зараз ми бачимо результати роботи попередньої системи, запевняє фахівець. Все тому, що, на його думку, в Держгеокадастрі були зацікавлені, щоб земля розпродавалася не на благо суспільства.

“Із 2017 року у нас вкрали приблизно 5 млн гектарів землі на суму 10 млрд доларів. Вони нібито були роздані в рамках безкоштовної приватизації, але чомусь багато людей не змогли отримати свої покладені два гектара. Отримали тільки обрані, а зараз чомусь цю землю купили інші обрані. Спрацювала схема з оформленням землі на підставних осіб, із подальшим її перепродажем за заниженою ціною кому потрібно було”, — пояснює Михайло Соколов.

Навколо запуску ринку землі точаться різні спекуляції. Так, за словами експерта, в законі немає норми, що дозволяє купувати земельні ділянки іноземцям.

“Законодавство діє в сукупності, — зазначає Соколов. — У нас прийнято закон про ринок землі, де прямо сказано, хто може купувати цю землю. І там чітко сказано, що не просто іноземці, а навіть ті українські компанії, у яких серед засновників є хоч хтось крім громадян України, не можуть купувати землю”.

Спеціаліст підкреслює, що прописана в документі модель вельми жорстка, і він про це знає, тому що допомагав складати законопроєкт.

“Ця пропозиція Всеукраїнської аграрної раді, ми над нею довго працювали, і ще до того, як з’явився закон, обговорювали цю тему із багатьма фахівцями. Ніхто не зміг знайти у цьому формулюванні жодної лазівки, і саме ця норма увійшла в текст закону”, — акцентує увагу Михайло Соколов.

На його думку, багато противників чіпляються за те, що в окремих нормах закону №2194 немає слова “українських” — стосовно покупців. Однак експерт упевнений, що основну норму документа це не змінює — досить того, що в одному місці вказано, кому можна її продавати.

Також Соколов наголошує на важливості іншого документа — №2195 — про продаж земельних ділянок (або прав на них) через електронні аукціони. Експерт нагадує, що вони повинні працювати за принципом системи “Прозорро”.

“Це означає, що повинен бути дворівневий майданчик, коли у вас аукціон проводиться не на одному електронному майданчику, а коли їх маса. Вони заздалегідь підключені до системи, і під час кожного аукціону покупці можуть користуватися послугами будь-якого е-майданчика, — каже Михайло Соколов. — Чому це важливо? Таким способом можна позбутися від непотрібних покупців, у яких “залипнула” кнопка, і вони не змогли зробити ставку тощо”.

На думку Михайла Соколова, у випадку системи, котра працює як “Прозорро”, “домовитися” з величезною кількістю майданчиків не вийде. Якщо ж комусь захочеться “пограти”, то його заблокують. Таким чином вищевказаний документ спрямований на боротьбу з корупцією і перетворення е-аукціонів на прозорий процес, стійкий до будь-яких махінацій.

“Ринок землі запускається законом, який вже прийнятий. Він говорить, що фізичні особи зможуть купувати і продавати землю з 1 липня 2021 року. Це діюча норма, — стверджує експерт. — Закони №2194 та №2195 не містять в собі пунктів, які ці норми скасовують або запускають. Вони про те, щоб поліпшити систему адміністрування земельних ресурсів і зробити ринок землі більш ефективним, а земельні відносини в цілому менш корумпованими”.