Екологічна катастрофа чи природне явище. Через що аграрії Херсонщини втратили врожай зернових

Пізні морози й нестача вологи завдали значної шкоди аграріям Херсонщини, вони втратили врожай зернових. В ОВА говорять, що проводять обстеження полів, щоб встановити ймовірні збитки. За підрахунками ж самих фермерів, вони можуть перевищити мільярд гривень.
Втрата врожаю У господарстві фермера  Ігоря Йосипенка знищені посухою 1280 гектарів. За його словами, це близько 25 мільйонів гривень збитків.

"Цифри досить не маленькі й вони важкі для нашого підприємства. Наші сусіди — аграрії Нововоронцовської, Високопільської, Великоолександрівської громад і тут, навкруги Берислава, також сильно постраждали. Попередньо, знищені 50-55 тисяч га озимини, а це близько мільярда збитків" , — говорить Йосипенко.Він вважає, що ситуацію на разі виправити вже не можливо. Бо за два тижні вже мали б розпочатися жнива, а посіви виглядають досить сумно.

"Місцями немає колосків або вони недорозвинені. Це тому, що вологи не було достатньо. Тому тут вже нічого не допоможе. Неясна ситуація й соняшником, бо посіви були гарні, а потім через перепад температур (вночі було холодно, а вдень тепло), вони призупинили ріст. Зараз наче відновили, але якщо не буде дощів, то навряд чи урожай буде високим. Інша ситуація з ріпаком. Хоч він сильно й постраждав віз заморозків у квітні, та вже відійшов й цвіте зараз рясно" , — розповів фермер.Основною причиною того, що відбувається на полях Херсонщини, Ігор Йосипенко вважає посуху й говорить, що це навряд чи природне явище.

"Особисто я вважаю, можливо це й помилка, що це не просто посуха, як природне явище. Все-таки це комплексна агроекологічна катастрофа, яка стала наслідком радикальної зміни гідротермічного режиму нашого регіону. І наслідком цього є саме знищення Каховського водосховища" , — говорить Йосипенко.

Як Каховське водосховище допомагало сільгоспвиробникам Херсонщини За його словами Ігоря Йосипенка, ситуацію у майбутньому може виправити тільки розвиток зрошення. Його підтримує і  Сергій Рибалко . До повномасштабного вторгнення він мав фермерське господарство на лівобережжі Херсонщини, зараз релокував його у Житомирську область.

"Те, що Херсонщина залишиться без врожаю, це однозначно. Я спілкувався з аграріями, які вирощують врожаї на правому березі. У нас взагалі не було запасів вологи у метровому шарі ґрунту. Було 60-50 міліметрів, а це взагалі ні про що. Це висушений ґрунт. І дощі так і не пішли, і те, що ми зараз бачимо, це закономірність" , — говорить Рибалко.За його словами, на Херсонщині раз в три-чотири-п'ять років, спостерігається засушливий період. Раніше в області була велика площа випаровування води — Каховське водосховище. Й 30% цієї води падало навколо — і на лівий берег, і на правий.

"Таким чином підтримувався мікроклімат, який там був. Далі, на лівому і на правому березі потрохи поливали. Коли була вода і була можливість поливати, поливали. Тобто, ґрунти зволожувалися, в ґрунтах накопичувалась волога. Іноді її вистачало на два-три роки, щоб вирощувати культури. Тому зрозуміло, що першопричина цих засух — зникнення Каховського водосховища" , — пояснює Рибалко.Він вважає, що все це може призвести до дуже поганих результатів. Якщо фермерські господарства збанкрутіють й не зможуть обробляти землю та сіяти, то люди залишаться без роботи.

"Якщо немає роботи, немає врожаю, немає нічого, то хто буде жити в тих селах, які кожен день і так під обстрілами знаходяться. Цим територіям треба зараз допомагати обов'язково, відразу допомагати" , — говорить Рибалко.

Проситимуть про допомогу Наразі фермери Херсонщини готують лист до міністерства аграрної політики та продовольства України. У ньому просять створити робочу групу, яка дійсно вивчить ситуацію й визначить, чим можна допомогти сільгоспвиробникам Херсонщини.

"Ми розуміємо, що в країні війна, але більшість не виживе без державної допомоги. З огляду на все, нам потрібна буде фінансова допомога — для виплати податків й паїв. Зокрема паїв — це дуже важливо, бо це єдиний зараз вид заробітку у людей, які там живуть. Ну й ще одна важлива проблема — це насіннєвий фонд. Через втрату врожаю ми взагалі залишились без нього" , — говорить Ігор Йосипенко.

Чи визнають ситуацію надзвичайною В ОВА говорять, що на Херсонщині до метеослужби, яка надає довідки про несприятливі погодні умови, звернулося понад сто господарств. Обстежили понад 30 у Бериславському районі й у всіх підтвердили факт загибелі сільгоспкультур.

"Ми фіксуємо загибель й пошкодження сільгоспкультур не тільки у Бериславському районі, а і в Херсонському. Але саме в Бериславському ситуація дуже критична. По попереднім підрахункам, ми можемо вийти на цифру загиблих культур понад 50 тисяч гектарів" , — говорить директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення  Дмитро Юнусов .За його словами, зараз фіксують всі факти, збирають документи й підраховують збитки. Їх розглянуть на районній, а потім й на обласній комісіях ТЕБ та НС, й визначать чи можна вважати цю ситуацію надзвичайною.

"Якщо збитки сільгоспвиробників будуть понад 1 млрд 200 млн грн, то ми будемо звертатися до держави щодо визнання цієї надзвичайної ситуації державного рівня. І, звичайно, будемо просити підтримки фінансової нашим аграріям, для того, щоб вони могли вже готуватися до посіву озимих культур. Оскільки саме фінансове питання ставить під загрозу посів культур врожаю вже 2026 року" , — пояснив Юнусов.

Що може допомогти Чиновник говорить, що в Бериславському районі, фермери якого найбільше постраждали цього року, повністю зруйнована система зрошення і відновити у такому вигляді як вона була до повномасштабного вторгнення наразі неможливо.

"Там частина використовувалась з Каховського водосховища — близько 20 тисяч гектарів. Нижня частина після Каховської ГЕС до Херсона, вже брали з річки Дніпро, теж близько 5 тисяч не більше було зрошення. Були проєкти розроблені для його розширення. Але зараз там цього робити неможливо" , — каже ЮнусовПроте фермери розраховують, що держава посприяє щодо відновлення зрошення на правобережній Херсонщині, інакше такі ситуації як цьогоріч можуть виникати постійно.

"Треба вивчити всі можливості. Сподіваюсь це зроблять наші науковці. Не екологи, а саме наші аграрні науковці. Наскільки впливає знищення Каховського водосховища на порушення кліматичного режиму в нашому регіоні. І дуже важливо, щоб держава посприяла у відновленні зрошення. Можна його відновити на першому етапі без будівництва Каховської ГЕС" , — говорить Ігор Йосипенко.