На Херсонщині через бойові дії можуть зникнути окремі види осетрових, – рибпатруль

4 месяца назад 0

Міграція риб — це складний природний процес, що охоплює регулярні та циклічні переміщення риб у відповідь на зміни навколишнього середовища. Ці переміщення можуть варіюватися від коротких до довгих дистанцій і мати різну частоту: від щоденних до сезонних або щорічних. Як правило, риби мігрують в пошуках їжі, сприятливих умов для нересту чи зимівлі, хоча іноді причини цих переміщень залишаються невідомими, – розповідається в пресслужбі Херсонського рибоохоронного патруля.

В умовах війни на території Херсонської області, постійні обстріли та бойові дії суттєво порушили водні екосистеми. Це змусило риб шукати нові, безпечніші середовища для виживання. Підрив Каховської ГЕС став однією з найбільших екологічних катастроф війни, серйозно вплинувши на великі річки, лимани, прибережні зони Чорного моря, а також завдавши шкоди малим рікам, озерам і ставкам. Руйнування дамби могло призвести до масового переміщення риби в нижню течію Дніпра, що, ймовірно, порушило стабільність місцевих екосистем.

Крім того, підрив Каховської ГЕС, ймовірно, вплинув на місця зимівлі та нагулу риб. Місця зимівлі, де риби шукають укриття та умови для перезимування, можуть бути замулені або заміновані, що ускладнює їх доступність. Місця нагулу, де риби активно харчуються для накопичення енергії, також могли бути порушені, що може вплинути на їх загальний стан та чисельність.

Затоплення Дніпровського осетрового заводу імені академіка С.Т. Артющика, єдиного в Україні державного підприємства з розведення осетрових, викликає серйозне занепокоєння. Існують припущення, що це може призвести до значного скорочення чисельності осетрових у водоймах України, а в деяких випадках — навіть до зникнення окремих видів. Останні спостереження, зокрема поява осетрових у Запорізькій області, де раніше вони не зустрічалися, вказують на серйозні зміни в їхніх міграційних шляхах.

Через триваючі бойові дії проведення повноцінних досліджень водних біоресурсів наразі є складним завданням. Заміновані акваторії, обмежений доступ до місць зимівлі та нерестовищ, а також невідомий стан вищої водної рослинності, фітопланктону та зоопланктону створюють серйозні перешкоди для оцінки реального стану екосистем. Нестача даних ускладнює розуміння того, чи збереглася кормова база для риб, що може призвести до подальшого зниження їх чисельності.

Після закінчення бойових дій, відновлення контролю над окупованими територіями та розмінування територій стануть ключовими етапами для проведення комплексних наукових досліджень. Лише після реалізації цих кроків можна буде точно оцінити масштаби екологічних втрат і розробити ефективні стратегії для відновлення водних ресурсів.