Оборудка під шелест очерету

Оборудку, яка коштувала державі чи не третину мільярда гривень, виявили фахівці Південного офісу Держаудитслужби у Херсонській області. Причому йдеться аж ніяк не про нелегальну торгівлю золотом, дорогоцінним камінням чи фальшивою горілкою, а про звичайний комиш — дніпровський очерет!

Ці «золотоносні» плавні

Прес-служба управління повідомляє про цілу схему наживи, де були задіяні лісовпорядники, держслужбовці та судді. Ще 2002 року Голопристанська райдержадміністрація Херсонщини дала згоду на передачу комерційній структурі в оренду терміном на сорок років аж 240 гектарів землі на узбережжі Дніпро-Бузького лиману саме для заготівлі очерету. При цьому біологічне обґрунтування безпечних для природи обсягів цієї заготівлі біля села Геройське не визначили, дозволу на спеціальне використання природних ресурсів чи лісові квитки у відповідності із статтею 69 Лісового кодексу «фірмачі» не отримали.

Але відсутність низки дозвільних документів не завадила орендарям понад десятиліття різати і справно відправляти за кордон велетенські партії очерету, що вельми цінується у країнах Західної Європи як екологічно чистий та декоративний матеріал. У Південному офісі Держаудитслужби навіть відшукали дані фітосанітарних сертифікатів, згідно з якими заготівельники впродовж тільки 2015—2017 років експортували до Великої Британії, Данії та Німеччини 1,38 тисячі тонн очерету!

За схему заступився суд

Із висновками ревізії Держаудитслужби, що вже передані правоохоронцям для рішення про початок кримінального провадження, цілком згодні й посадовці лісового відомства.

Історія із передачею земель державного підприємства «Збур’ївське лісомисливське господарство» в оренду приватній фірмі — не новина. Ми встановили, що передача жодним чином не узгоджувалася із підприємством і управлінням лісового та мисливського господарства, а відтак, є незаконною. Свого часу лісівники зверталися до районного суду із позовом про припинення незаконної господарської діяльності, але він став на бік бізнесменів, тому зупинити її не вдалося, — каже начальник управління лісового та мисливського господарства Херсонщини Віктор Тищенко.

Винних навряд чи знайдуть

В управлінні лісового та мисливського господарства попередньо підрахували, що тільки з 2015 року «косовиця» біля лиману завдала навколишньому середовищу шкоди більше, ніж на 275 мільйонів гривень. Але є великі сумніви, що хтось понесе за це відповідальність та відшкодує державі збитки навіть за умови визнання цього факту прокуратурою, поліцією й судами. Адже переважна більшість причетних до «очеретяної схеми» управлінців або вже давно не має жодного стосунку до влади чи органів місцевого самоврядування, або на пенсії, або взагалі покинула цей світ. Та й визначений законом термін давності для оскарження рішень виконавчої влади сплив. Відтак, за найкращого перебігу подій можна добитися хіба що припинення робіт на узбережжі.

Треба зазначити: ніхто не каже, що очерет у пониззі Дніпра косити не можна. Але заготовлювати його треба збалансовано, точно знаючи, де саме і коли це не нашкодить середовищу, яке нас оточує. Адже комишеві зарості є прихистком тварин та місцями гніздування десятків видів птахів, у тому числі й «червонокнижних», місцем нересту риби та прихистком мальків. Якщо ж на одному місці у кілька сотень гектарів щороку «вимітати» плавні підчисту, навряд чи це піде на користь природі.

За інформацією газети Верховної Ради України «Голос України»