Три російські снаряди прилетіли на подвір’я і скалічили дівчину

Під час обстрілу Чорнобаївки уламок ворожого снаряда поранив місцеву жительку Юлію Григор'єву, розтрощив  стегнову кістку. Лікарі намагалися врятувати ногу, але зрештою довелося її ампутувати. Молода дівчина перенесла вже дев’ять операцій, а попереду ще дуже довга і важка реабілітація.
Це сталося 23 листопада, десь о пів на другу,  — розповідає батько Юлі, пан Василь. — Ми завжди у такий час корів доїмо. Я допомагав дружині Тамарі відро нести до сараю, бо вона  і так важко пересувається через хворобу. А Юля пішла, молоко процідила і поверталася до нас. І тут таке… Не летіло, не свистіло.  Оглушило, я навіть не втямив, що воно, звідкіля …
Один зі снарядів розірвався за п’ять метрів  від Юлі. За мить —  ще два вибухи. Собаку вбило на місці. Уламки його будки розкидало по вулиці.

Пан Василь майже повністю втратив слух. Каже,  голова досі як не його, дзвенить   всередині. І руки нічого втримати не можуть, усе випадає.

Від пережитого стан пані Тамари ще погіршився. До того ж з’явилася забудькуватість — буває важко пригадати дати, якійсь події, слова. Василь і Тамара Григор'єви Коли батьки змогли підхопитися й кинутися до доньки, Юля була при тямі, викликала “швидку”. 

Така велика кровотеча була, а дитина, уявляєте, трималася, сама викликала, — утираючи сльози продовжує важку розповідь пані Тамара. — І сусідка теж “швидку” викликала. Тут якраз повз їхали військові, два солдатики. Почули, що в нас крик, заскочли у двір і надали першу медичну допомогу. Поперев'язували жгутами ніжку донечки. І одразу “швидка” вже приїхала. В Херсоні зробили три операції, складали ніжку, хотіли врятувати. Потім до Миколаєва перевезли. І там ще три операції зробили. Але потім відкрилася кровотеча. Юлю забрали в реанімацію. З доктором телефоном розмовляли, питала: “Як нам бути? Як нам далі?”. А він каже: “Ми тягнули до останнього, думали врятувати ніжку. Але тут ситуація вже кризова. Давайте будемо ампутувати”… Як їй це все пережити? Чому? Хай би таке зі мною сталося, Бог з ним. Я все-таки вже трошки прожила на світі. А це ж дитиночка, молода, незаміжня, така весела завжди була, непосидюча. За що їй таке?
Того дня під час обстрілу в Чорнобаївці постраждало семеро людей: троє загинуло, черверо отримали поранення.

Тамара та Василь Григор'єви — пенсіонери. Здоров’я не дозволяє жінці працювати, а пенсії ледь вистачає на ліки. Чоловік і хотів би влаштуватися на роботу, але, як він сам каже,  кому потрібен глухий працівник?Тому родина шукає благодійні організації, які б могли допомогти придбати для Юлі протез. Щоб їх люба донечка знову могла ходити.

Раніше Медіаплатформа “Вгору” історію жителя селища Велетенське Білозерської громади “Олександр Гречко: “Мене врятував будинок сусіда”.