Бельгійці поважають непохитність українців перед агресором

Нещодавно Україна у Бельгії заручилася підтримкою нового друга в особі почесного консула Кріса Бекерса.

Ділові інтереси фламандського бізнесмена пов'язані з одним із найбільших надбань рідної провінції Лімбург – «серця» бельгійського садівництва, що спеціалізується на вирощуванні відомих в усьому світі яблук та груш.

Про відкриття для себе України та українців, «розумне» сільське господарство, поради українським бізнес-партнерам та конкурентам, а також про дружбу з футболістами Малиновським і Безусом почесний консул розповів в інтерв'ю Укрінформу.

— Шановний пане Кріс, розкажіть про вашу історію: як ви стали почесним консулом України в Бельгії?

— Насправді, це було моє власне рішення запропонувати свою кандидатуру в якості почесного консула України в Бельгії, зокрема у провінції Лімбург. Я захоплююся подорожами, особливо відрядженнями, діловими поїздками у справах бізнесу. Дізнаюся про нові країни, культури, зустрічаюся з людьми, новими друзями.

Мені пощастило відвідувати багато разів Україну по справах бізнесу. Був у складі делегації представників фламандських ділових кіл. Поїздка організовувалася Агентством з питань інвестицій і торгівлі Фландрії (FIT).

І я одразу полюбив Україну, з першого погляду. Це велика, прекрасна країна. Добре відома своєю гостинністю, глибокою історією, культурною спадщиною, а також традиціями, які передаються поколіннями. Україна також має величезний економічний потенціал і можливості для розвитку.

Мені дійсно подобаються українці, їхні пісні, відкритість та любов до свободи.

— Відтак, у яких найбільш нагальних, актуальних питаннях, проблемах ви можете допомогти українським інтересам у Бельгії?

— Ураховуючи мою діяльність як бізнесмена, підприємницький досвід та контакти, я переконаний, що справді можу допомогти Україні. Дуже важливо, що ця непроста робота і прагнення отримали підтримку, як з української, так і від бельгійської сторони.

Хочу особливо відзначити, що інститут почесних консулів шанують у Бельгії. Наприклад, Бельгійський союз консулів нараховує 200 членів. Почесні консули, які представляють інші країни, збираються для обговорення актуальних питань, обмінюються новими ідеями щодо співпраці, організовують цікаві конференції та семінари, аби допомогти дипломатам виконувати їхню щоденну роботу.

Хочу зазначити, що, незважаючи на невелику кількість українських дипломатів у складі Посольства України у Бельгії, їхня активність останніми роками значно зросла. Я буду дуже радий допомагати цій команді у розвитку двосторонніх економічних зав'язків між нашими країнами на регіональному рівні. Також хочу знайти для мого рідного міста Борглун місто-побратим в Україні. Це все має сприяти встановленню прямих економічних контактів на рівні агропромислових підприємств, зокрема, між бельгійською провінцією Лімбург та українськими регіонами. Дуже важливо розвивати такі зв'язки  на рівні органів місцевого самоврядування.

Звісно, я також допомагатиму в захисті прав українських громадян та просуватиму українську культуру на регіональному рівні.

— Як ви оцінили б інтерес до України в Бельгії?

— Бельгійці почали активно цікавитися Україною, особливо після Революції Гідності та окупації Криму. Вони дуже високо цінять і поважають відданість українців своїй землі, непохитність у захисті суверенітету і територіальної цілісності країни та збройну боротьбу проти агресора.

Переконаний, що в таких непростих умовах я зможу зміцнити бельгійські інтереси на користь України. Йдеться про поширення інформації серед місцевих бельгійських бізнесових кіл про торговельний та інвестиційний потенціал України, бізнес клімат, внутрішні реформи, а також, звичайно, про туристичну привабливість держави.

Бельгійські бізнесмени готові просувати спільні проекти з українцями. Прекрасним прикладом стала побудова житлового комплексу «Бельгійське містечко» у Львові. У результаті виконання проекту нині у престижних районах міста українсько-бельгійська компанія побудувала дев'ять будинків.

— Ви згадали про російську агресію, окупацію Криму. Чи адекватно бельгійці розуміють і сприймають війну, яку Росія розв'язала не лише проти України, а й проти усієї Європи та західних цінностей?

— Вважаю, що у значній більшості бельгійці вже належним чином розуміють, що відбувається в Україні й роль у цьому Росії. Дуже потужна російська пропаганда намагається показати війну в Україну, як внутрішній громадянський конфлікт. Люди, які цікавляться політикою, звичайно, усвідомлюють реальний стан речей. Хочу наголосити у зв'язку з цим на важливій ролі українських дипломатів і української громади у поширенні правдивої інформації про реальну ситуацію в Україні.

Але тут має йтися не лише про війну. Треба говорити про українські реформи, прогрес в економічному розвитку та діяльність громадянського суспільства.

І бельгійці мають можливості дізнаватися про Україну більше. Наприклад, великої популярності набув фестиваль українського кіно, який вже тричі проходив в одному з найпрестижніших мистецьких центрів Брюсселя BOZAR. Цього року я був особливо вражений фільмом «Процес», який розповідав про протиправне ув'язнення українського кінорежисера Олега Сенцова.

Також важливою стала публікація у бельгійській газеті Knack статті міністра закордонних справ України Павла Клімкіна під заголовком «Росія повинна відповісти за свої кримінальні дії».

Бельгійці – дуже прагматична нація, орієнтована на ділову активність. Відтак, нові можливості й умови, які відкриває Угода про асоціацію ЄС-Україна, також дуже важливі для нас.

— Ви багато розповіли про бажання і готовність підтримувати бельгійський і український бізнес. Що конкретно можна запропонувати для розвитку такої співпраці?

— Планую запропонувати Посольству України у Бельгії провести зустрічі, семінари, круглі столи за участі українських і фламандських компаній, аби обмінятися досвідом та допомогти українським колегам вийти на ринок Бельгії. Також  бельгійські підприємці зацікавлені розширити присутність в Україні.

Для цього я організував засідання експертів  FIT та агентства з експорту й інвестицій регіону Валлонія AWEX, аби бізнесмени визначилися з їхніми інтересами у країнах Центральної та Східної Європи, включаючи Україну.

Зараз також ведеться робота із започаткування співпраці між Торговельно-промисловою палатою Бельгії та Україною.

— Як відомо, деякі представники європейського агробізнесу не у захваті від економічних санкцій ЄС, уведених проти Росії. Адже російська сторона у відповідь також запровадила обмежувальні заходи, заборонивши імпорт деякого європейського продовольства. Як вам працюється за таких умов?

— Це, насправді, дуже складне запитання. Бельгійський агропромисловий сектор справді дуже чутливий до усіх економічних перетворень всередині ЄС. Особливо непроста ситуація склалася у сфері виробництва молочної продукції, експорту продукції садівництва та в інших питаннях. Але Бельгія повинна повною мірою дотримуватися режиму санкцій, уведеного на рівні ЄС, і цей принцип  має залишатися непорушним. Та складність і мінливість агропромислового ринку – це не лише європейський, а й загальний світовий тренд. Це негативно впливає на передбачуваність та планування експорту продукції сільського господарства.

Санкції ЄС проти Росії разом із політикою невизнання нелегальної окупації Криму є не лише важливим політичним рішенням, а й сигналом підтримки і солідарності з Україною. Це є вагомим чинником для стримування російської агресії на сході та півдні України.

Дії російського керівництва проти України не можуть бути зупинені лише політичними заявами, а вимагають жорсткої відповіді з боку ЄС. Чергове продовження економічних санкцій проти Росії до липня 2018 року стало важливим кроком у цьому напрямку. Нині настав час для обговорення питання про посилення і персональних, і секторальних обмежувальних заходів проти Росії.

Переконаний, що розширені санкції повинні включати заборони та обмеження відносно осіб, відповідальних за порушення прав людини в Криму та на території РФ. Також під санкції мають підпадати компанії та підприємства, які порушують діючі обмежувальні заходи проти економіки Криму. Вважаю, що економічний пакет санкцій має бути посилений, включаючи фінансову сферу та збільшення терміну їх дії до 12 місяців замість чинного піврічного періоду. Окрім цього, важливим фактором є посилення тиску й уведення жорсткіших обмежень щодо російських виробників військової продукції.

Кримські санкції також не повинні переслідувати лише логіку ізоляції півострова, а й повинні забезпечити міцний економічний, політичний і персональний тиск на країну-окупанта та її владу.

— Ви згадали про складність та мінливість світового і європейського агропромислового ринку. Які ще тенденції у цьому бізнесі ви відзначили б?

— Однією з головних тенденцій у глобальному сільському господарстві залишається застосування цифрових технологій, зокрема йдеться про так зване «розумне сільське господарство» («smart agriculture»).

Ці технології допомагають європейським і бельгійським фермерам підвищити родючість та продуктивність землі. Наприклад, можна використовувати технологію для моніторингу в реальному часі дозрівання врожаю.

Іншим важливим трендом є застосування біотехнологій, які не мають негативного впливу на здоров'я.

— Нині ЄС і Україна імплементують та розвивають домовленості щодо поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі. ЄС залишається найбільшим торговельним партнером України. Український експорт на європейські ринки зростає. Що ви порадили б українським партнерам або навіть конкурентам стосовно кращого просування бізнесу на теренах ЄС та у Бельгії?

— Як відомо, Україна – серед учасників Мережі підприємств Європи (Enterprise Europe Network, EEN), що є складовою програми ЄС «Конкурентна спроможність підприємств малого та середнього бізнесу» (EU COSME).

Це глобальна мережа, яка охоплює 64 країни в Європі, Азії та на Американському континенті.

Створений консорціум EEN-Україна опікується імплементацією програми в Україні та надає багато послуг українським підприємцям. Йдеться про доступ до інформації про ринки, пошук потенційних бізнес-партнерів у Європі, підтримку інновацій і технологій та інші напрямки.

Кожного року в рамках EEN проводиться багато заходів, де потенційні партнери можуть започаткувати співробітництво. Також наполегливо рекомендую українським колегам брати участь у торговельних ярмарках, виставках та інших заходах в ЄС, одночасно встановлюючи бізнесові зв'язки із відповідними торговельними палатами.

Такі зусилля обов'язково принесуть позитивні результати у просуванні й розширенні бізнесу за кордоном.

— Відомо, що ви товаришуєте з українськими футболістами, які виступають за клуби вищої бельгійської ліги. Це, зокрема, гравці збірної України Руслан Малиновський та Роман Безус. Як вам спілкування з цими хлопцями?

Є ідея залучити професійних українських футболістів до просування України в Бельгії

— Ідея полягає в тому, щоб залучити професійних українських футболістів до просування України в Бельгії. Я виявив ініціативу і познайомився з гравцями.

Ми поговорили про Україну, мою мету, і хлопці зацікавилися в участі у майбутніх заходах задля зміцнення зв'язків між нашими країнами.

Вони також були присутні на офіційному відкритті Почесного консульства, де ми продовжили знайомство. Бажаю їм усього найкращого в майбутньому!