Блокада збільшить дефіцит рахунку платіжного балансу до $4,3 мільярда

Валерія Гонтарева, голова…

— Після блокади НБУ погіршив макропрогноз, чи можливе повернення до попередніх показників та за яких умов?  

-Ми оновили попередні макропрогнози, виходячи з припущення, що поточна ситуація із захопленням підприємств на неконтрольованій території збережеться. Відповідно, повернення підприємств під контроль їх власників, зареєстрованих в Україні, призведе до покращення макропрогнозів. Але зараз такий варіант розвитку подій ми вважаємо малоймовірним.

Та навіть за збереження статус-кво на сході країни є багато інших факторів, які ми не закладали в базовий сценарій, і які могли б покращити ситуацію в економіці. Наприклад, більш швидка переорієнтація підприємств, котрі через захоплення підприємств та торговельну блокаду ОРДЛО втратили джерела сировини та енергоресурсів, на альтернативні джерела. Позитивним для економіки також стали б більш стрімке зростання цін на товари українського експорту на світових ринках та приватизація державних підприємств.

— Раніше Національний банк анонсував пом'якшення валютних обмежень після підписання меморандуму з Міжнародним валютним фондом, скасування яких саме обмежень передбачається ?

— Коли ми робили цей анонс на початку березня, насамперед мова йшла про послаблення вимоги до обов’язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті та обмеження на продаж готівкової іноземної валюти населенню. Також для нас важливо надати бізнесу можливість репатріювати дивіденди, нараховані за 2016 рік.

Але ви повинні розуміти — справа не лише у зсуві засідання Ради директорів МВФ. На той момент ми вважали, що торговельна блокада триватиме недовго і не матиме суттєвого впливу на економіку, і розглядали її лише як ризик у більш довгостроковій перспективі. Сьогодні реалії інші, і блокада є їх частиною, яка призведе, зокрема, до розширення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу до 4,3 млрд доларів цього року.

А, як ви знаєте, ми проводимо валютну лібералізацію, виходячи з наявності сприятливих умов, щоб не дестабілізувати валютний ринок. Тому ми продовжуємо дотримуватися озвучених планів валютної лібералізації і маємо намір й надалі пом'якшувати обмеження з експортно-імпортних операцій та прямих іноземних інвестицій, але швидкість цього процесу залежатиме від ситуації в економіці.

— Який ефект для економіки свого часу мали подібного роду валютні обмеження?

— Обмеження, що ми були змушені вводити у 2014 – 2015 роках, дозволили не допустити відтік капіталу з України та проведення недобросовісних валютних операцій. За їх допомогою НБУ стабілізував попит на іноземну валюту, забезпечив її ритмічне надходження на міжбанківський ринок, а також обмежив її необґрунтований відплив з України. Розуміємо, що введені обмеження були жорсткими, але вкрай потрібними для країни на той час. Саме обмеження дали можливість зупинити падіння курсу гривні.

— Ваша позиція щодо роботи російських банків в Україні?

— Національний банк України підтримує цивілізований вихід з українського ринку банків із державним російським капіталом, у тому числі, шляхом їх продажу. Як наприклад, планує зробити Сбербанк. Загальна тенденція – банки із російським державним капіталом скорочують свою присутність на українському ринку. За мою каденцію їх частка скоротилась із 15 до 8 відсотків. Водночас, ми пильно слідкуємо за ситуацією у цих банках, там працюють ще від 2014 року куратори.

— В інтерв’ю ЗМI Ви сказали про тиск та навіть погрози на Вашу адресу. Як це впливає на нормальну роботу?

— Як ви знаєте, ми вивели з ринку багато банків, які займалися незаконною діяльністю, встановили нові прозорі правила, єдині для всіх. Зрозуміло, що це багатьом не подобається… І що ми бачимо? Лише хтось ризикує розпочати справжні реформи, відразу стартує ціла кампанія з дискредитації – мітинги, брудна кампанія у ЗМІ та все інше.

До НБУ я та моя команда прийшли робити реформи, і ніхто не обіцяв, що цей шлях буде простим. Я вже колись казала з подібного приводу: "Шлях брехні широкий і торований, а стежка правди – завжди вузька".

— Ви також заявляли, що не виключаєте своєї відставки. Кого б Ви бачили своїм наступником у ролі очільника Нацбанку, після того як підете у відставку?

— Незмінність обраного шляху – запорука успішності нашої країни та підтримки наших міжнародних партнерів. Для фінансових ринків важлива послідовність та деполітизованість, технократичність.

На цій позиції має працювати справжній професіонал, банкір, технократ, не політик. Таке моє бачення, я вже запропонувала кілька кандидатур свого наступника. Але вибір, безумовно, за Президентом.

Впевнена, дійсно гідний номінант очолить центральний банк.

— Чим плануєте зайнятись після того, як залишите пост глави НБУ, коли б це не сталося?

— Я ніколи не говорила, що працюватиму у центральному банку все життя. Я вважаю, що свою місію повністю виконала. По-перше, країна перейшла на гнучкий валютний курс та започаткувала нову монетарну політику інфляційного таргетування. По-друге, ми очистили банківську систему від неплатоспроможних банків та посилили її стійкість на майбутнє. А також ми зробили повну трансформацію Національного банку в потужну модерну інституцію, перебудувавши всі процеси. Тому я візьму час на відпочинок і дуже хочу провести його з моєю родиною. Поки що я навіть не хочу думати про нову роботу, а далі побачимо.

— З ким Ви зустрічалися в Берлiнi?

— За 3 роки реформ у банківській системі України зроблено багато, і ми дійсно маємо чим пишатися. Цей досвід та плани українського банківського сектору на майбутнє ми і обговорювали із колегами – банкірами, представниками уряду та парламенту Німеччини, експертними колами.