Централізоване сховище у Чорнобилі можемо запустити у 2019 році

Фото Ярослава Довгопола

Тривалий переговорний процес між Україною і США щодо фінансування проекту з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива нарешті завершився.

В середу керівники НАЕК "Енергоатом" і урядової американської корпорації OPIC підписали угоду про страхування політичних ризиків на суму $250 млн, що повністю відкрило шлях для американських інвестицій. Чверть мільярда — насправді дуже серйозна сума не тільки для України, але й для закордонних програм американського уряду. Тож, чому в Вашингтоні погодилися на такий крок? Які гарантії при цьому надає українська сторона і які перспективи відкриває підписана угода? На ці та інші запитання відповів у Вашингтоні в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу президент ДП НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський.

— Пане Юрію, передусім, вітаю з угодою. Чи можете прокоментувати, яких зусиль коштувало Україні отримати таку довіру з боку OPIC? Як довго тривав процес, і які гарантії українська сторона забезпечила інвесторам?

— Сам по собі проект будівництва Централізованого сховища стартував ще в 2005 році, коли я підписав відповідний контракт. Тривалий час ця робота просто пробуксовувала. Сам контракт передбачав залучення фінансування для виконання всіх робіт, але в 2008 році глобальна криза призвела до банкрутства банку, який виділяв кошти на цей проект, у нього з'явилися нові власники. Тобто, по суті, фінансова схема була вже розвалена на той момент. Ми намагалися тривалий час забезпечити фінансування через американський EximBank, але він припинив виділення коштів на такі проекти. Після цього, в 2014 році ми почали шукати інші джерела фінансування, і в 2015-му у нас відбулася перша зустріч з представниками Bank of America, де ми обговорили, яким чином можна було би забезпечити виділення коштів. Тоді з'явилася ідея, що все буде зроблено під гарантії OPIC.

Протягом трьох років продовжувалася дуже напружена робота стосовно проведення процедури due diligence "Енергоатому" (детальна незалежна перевірка об'єкту інвестування — ред.). При цьому з'ясовувалися обставини, як працює компанія на енергетичному ринку України, яким чином відбуватимуться зміни у зв'язку з введенням закону про нову модель ринку, що запрацює з 2019 року. Це все враховувалося і, звичайно, потребувало гарантій з боку Уряду України. Крім того було проведено аудит власне проекту побудови Централізованого сховища, а для гарантій OPIC відбувся екологічний аудит, а також аудит цін. 

У підсумку НАЕК "Енергоатом" був визнаний компанією з гарною кредитною історією. Це все дало можливість забезпечити рейтинг Аа2 для цієї угоди, тобто рейтинг облігацій, які були емітовані під залучення $250 млн. Це дуже високий рейтинг, якого взагалі не кожна держава може досягти. Це дало змогу зменшити ставку кредитування, а інвесторам з американського фондового ринку дало гарантії, що вони протягом тривалого 20-річного періоду матимуть можливість не тільки повернути свої кошти, але й стабільно отримувати прибуток на куплені облігації.

Тобто, це була трирічна й дуже напружена робота по всіх напрямках. 

— Чи можете зараз назвати найбільших інвесторів, які заходять в проект будівництва Централізованого сховища в Україні?

— Схема проекту передбачає, що у нас договір укладений зі спеціальним трастом, який так і називається в перекладі з англійської — зі спорудження Централізованого безпечного сховища відпрацьованого ядерного палива. Зараз Bank of America перерахував кошти на траст, і ми будемо вже робити вибірки для того, щоб оплатити перші платежі для компанії Holtec International по виконаних роботах і виготовленому обладнанню. Ми також перекредитуємо раніше залучені "Енергоатомом" кредити, коли ми не мали реальних джерел фінансування, під гарні ставки. Зараз ставка кредитування становить 6,833 — це чудова процентна ставка, яка говорить про те, що це дуже вигідне залучення коштів. 

А щодо інвесторів — це питання не до мене. Це компанії з американського фондового ринку, дуже потужні й дуже надійні, які були зацікавлені в тому, щоби придбати ці облігації.

— Що означає для України підписана угода крім гарантій по кредиту?

— Так, це не тільки дуже вигідний кредит, не тільки, як ви сказали, повернення OPIC в Україну, це відкриває можливість для подальшої співпраці. Ми вже починаємо обговорювати з Bank of America нові напрями співробітництва під інші проекти, з якими ми готові ознайомити й довести, що вони є економічно ефективними й можуть гарантувати дуже хороший відсоток для нас як для позичальника, а для інвесторів надати дуже надійну схему вкладення їхніх коштів. Дуже важливо, що це кошти американського фондового ринку. І це перший ядерний проект в Україні, який фінансуватиметься не просто за рахунок залучення кредиту в банківській установі, а з американського фондового ринку. Це дуже знаково.

— Скільки потрібно часу для будівництва Централізованого сховища в Україні? 

— Роботи ведуться вже давно. Минулого року ми отримали першу партію допоміжного обладнання. Вона розмитнена й зараз зберігається на одній із наших атомних станцій. Вже розроблені й виготовлені перші зразки основного обладнання, і команда "Енергоатому" зараз паралельно працює на заводах Holtec International у Пітзбурзі й Кемдені(США) та бере участь у заводських приймальних випробуваннях. За графіком запланованих робіт, у другій половині 2019 року ми повинні поставити перші контейнери на майданчик Централізованого сховища.

До цього ми отримали ліцензії Держатомрегулювання на будівництво та експлуатацію Централізованого сховища, розпочали будівельні роботи минулого року. Зараз завершені роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС біля смт Буряківка, зокрема, з вертикального планування, знято родючий шар і розрівняно пісок, що дало змогу дуже серйозно покращити дозиметричну обстановку. Я особисто пройшовся 5,5 км з дозиметром, і радіоактивний фон там набагато менший ніж у Києві.

Крім того, розпочато роботи зі спорудження під'їзної залізничної колії із загальною довжиною 5,5 км. Більш як половина цієї колії вже реально споруджено і фактично по всій довжині зроблено відповідний насип. Тобто, свою частину в Україні "Енергоатом" разом із підрядними організаціями планує завершити та ввести перший пусковий комплекс в експлуатацію у другій половині наступного року.

— Який загальний розмір фінансування цього проекту? Адже $250 млн — це є просто гарантією для інвесторів.

— Що стосується інвестицій, то вартість контракту з Holtec International становить $299 млн. Інвестиційна складова цього контракту, там де ми інвестували в розробку технологій, зразки, ліцензування становить $78 млн. Усе решта — це вартість контейнерів, які будуть поставлятися для пускових комплексів обсягом приблизно 20% від загальної потужності цього сховища.

— Коли у вересні минулого року Holtec International відкрила завод з виробництва малих модульних реакторів в Нью-Джерсі, президент компанії Кріс Сінгх сказав, що розглядає можливість відкрити подібне підприємство в Україні. Щось змінилося з того часу, чи були зрушення?

— Ми рухаємося в цьому напрямку. Holtec International крім виготовлення контейнерів для відпрацьованого ядерного палива є також розробником так званих малих модульних реакторів. Цей технологічний кампус, де ми перерізали стрічку в вересні минулого року біля Філадельфії (у місті Кемден — ред.), призначений не тільки для виробництва контейнерів, але й для майбутнього виробництва корпусів цих реакторів. Президент Holtec International Кріс Сінгх прогнозує дуже великий попит на малі модульні реактори, зокрема, на Близькому сході у нього вже законтрактовані великі обсяги. Тож, йому буде потрібний не один завод у Кемдені (США), він планує відкрити ще два так званих логістичних центри, тобто побудувати ще два таких заводи. Один, за його словами, планується розмістити в Індії, а другий — в Україні, бо він уже тривалий час реалізує свої проекти в Україні. До речі, Сховище №2 на Чорнобильській станції теж обладнується Holtec International. Йому дуже подобається працювати з українськими інженерами, оскільки вони мають високий технологічний рівень, високий рівень обізнаності й інженерної грамотності. На основі цього досвіду йому цікаво надалі відштовхуватися від України. 

— Якщо говорити про часові перспективи, то коли цей завод може з'явитися в Україні? 

— Це буде залежати від процедури ліцензування самого малого модульного реактора SMR-160 потужністю 160 МВт, який розробляє зараз Holtec International. Вони вже зараз розпочали процес ліцензування в Канаді. Позитивні висновки канадського регулятора дадуть їм змогу розпочати будівництво, за їхніми планами, приблизно у 2023-2024 роках для Близького Сходу. Й далі, в залежності від кількості замовлень на ці реактори, Holtec визначатиметься з подальшим спорудженням своїх логістичних центрів на території Євразії — в Україні та Індії.

Що стосується "Енергоатому", то ми дуже зацікавились проектом малих модульних реакторів, і наразі ми розробляємо спільно з нашим Держатомрегулювання та київським представництвом Holtec International план заходів по пілотному проекту впровадження перших малих модульних реакторів на Рівненській АЕС взамін енергоблоків номер один і два з реакторами ВВЕР-440, які до 2030 року відпрацюють свій проектний ресурс. Якщо нова технологія успішно піде й буде ліцензована, то впровадження нових реакторів в Україні буде дуже перспективним в якості замінних потужностей, а також, можливо, для впровадження на нових майданчиках.