До чого призведе масовий виїзд жінок із дітьми з України та як нам вирішувати демографічну проблему коли закінчиться війна

Поки йдуть важкі бої на Україні,  багато хто виїхав за кордон на початку війни, замислюються: чи вже час повертатися до звільнених міст, чи варто ще почекати. Експерти говорять про те, що після війни Україні загрожує демографічна криза.

Інформатор спробував знайти у цих проблемах зерна можливості, а також шляхи залучення в Україну людей з усього світу.

Україні загрожує серйозна демографічна криза
Через виїзд за кордон великої кількості жінок та дітей Україну може очікувати демографічна криза, вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України академік Елла Лібанова.

«Поки тривають обстріли по всіх регіонах країни, жінки з дітьми не повертатимуться з-за кордону. Якщо бойові дії в Україні затягнуться на певний термін або кілька років, жінки, які разом із дітьми вимушено виїхали з країни за кордон, адаптуються до життя в інших країнах. А потім, після перемоги, цілком можливо, до них приєднаються українські чоловіки. Внаслідок цього Україна може втратити цілі українські сім’ї», – сказала Елла Лібанова.

Політтехнолог Сергій Гайдай вважає, що з демографічними проблемами Україна зіткнулася ще до війни.

«Сьогодні це проблема всіх цивілізованих країн. З підвищенням комфорту життя кількість дітей, що народжуються, зменшується. Стратегія: народжуємо більше дітей, а ті, які виживуть, якомога раніше почнуть працювати — ознака слаборозвинених країн. У розвинених країнах жінка не хоче присвятити себе тільки народженню та вихованню дітей, вона хоче будувати свою кар’єру, тому часто народжує лише одну дитину, але якісно в неї вкладається. Деякі вважають, що можна побудувати щасливе життя і зовсім без дітей. В Україні на ці загальноєвропейські проблеми накладався додатковий фактор: українська влада та еліта не побудували країну, в якій хочеться жити, тому багато хто звідси їхав до Європи ще до війни. Якщо на зорі незалежності демографи говорили про населення у 52 млн, то зараз, за ​​приблизними оцінками, — 38 млн. Точних даних немає, тому що влада боялася провести перепис населення, адже це може загрожувати корупційним схемам, які будуються на «мертвих душах», – каже Сергій Гайдай.

Економіст Михайло Крапивко згоден з високою ймовірністю розвитку демографічної кризи, але вважає, що пов’язана вона не з тим, скільки людей зараз (особливо мам з дітьми) виїхали з країни, бо більшість з них повернеться, скільки від інших факторів.

«Це загальне зменшення населення у репродуктивному віці: в нас гинуть молоді чоловіки та жінки, розбиваються сім’ї. Крім того, більше мільйона людей (з них понад 200 тис. дітей) було вивезено до Росії, я не впевнений, що всіх їх вдасться повернути. Не тому, що вони не захочуть, а тому, що їм створять умови, за яких вони не зможуть повернутися. Це також демографічні втрати. Можливість їх компенсації (збільшення народжуваності) сильно залежатиме від економічного становища всередині країни, соціальних гарантій та соціальних стандартів, які існуватимуть у післявоєнний період. Якщо економіка дозволить збільшувати кількість дітей у сім’ї та в українців буде відчуття, що це економічне становище стабільне, ймовірно, що середня кількість дітей у сім’ї збільшиться і це створить певний компенсатор», – каже Михайло Крапивко.

Масова еміграція відкриває для України нові можливості
Соціолог Андрій Єрьоменко, визнаючи наявність усіх цих проблем, говорить про те, що можливість жінкам та дітям залишити зону активних бойових дій стала благом.

«Велике спасибі приймаючим країнам за те, що забезпечують безпеку українським дітям, надають їм можливість ходити до дитячих садків та шкіл. Якби ці мільйони людей не виїхали, а залишились у Західній Україні, там би повністю посипалася інфраструктура. Місто з населенням у 100 тис. осіб може витримати населення у 150 і навіть 200 тисяч осіб, але не 500 тис. На жаль, не всі, хто виїхав, повернуться. Хтось там влаштується, хтось вже знайшов роботу, діти у місцевих школах активно соціалізуються та вчать мову, наробляють свої зв’язки та не хочуть повертатися», – сказав Андрій Єрьомонок.

Водночас соціолог бачить у цій проблемі можливість для подальшого розвитку України.

«Люди, які масово перебувають за кордоном, здебільшого повернуться. Вони повернуться з новими соціальними практиками, розумінням того, що таке хороша країна і з урахуванням цього будуватимуть нову країну. Після перемоги Україна буде змушена приділяти значно більшу увагу дітям. У кожну дитину вкладатиметься більше коштів у середньому класі, а й у всій популяції. Зараз ми маємо досить сильне розшарування: в одних сім’ях діти здобувають лише шкільну освіту, а в деяких — ще й додаткову, у гуртках та спортивних секціях. Багато людей зрозуміють, що це важливо, і ця додаткова освіта після війни активно розвиватиметься. На наступному виборчому циклі цей запит буде відчутним. І, насамперед, відповідатиме на нього місцева влада. В Україні вимушено реалізовуватимуться програми (не державні, а міські), спрямовані на те, щоб зробити життя дітей кращим. Бо за сім’ї з дітьми розгорнеться справжня боротьба. З’явиться запит і на інші поліпшення, які люди побачили в Європі: система громадського транспорту, стан парків і т.д. І все це розвиватиметься і в Україні», – каже Андрій Єрьоменко.

Як перетворити Україну на магніт для людей з усього світу
Сергій Гайдай наголошує, що найголовніший ресурс і для економіки, і для будівництва держави – людина. Не потрібен автобан, якщо немає великої кількості машин, які їздитимуть по ньому. Не працює економіка, якщо немає безлічі покупців. І найбільша втрата для України від цієї війни — це люди, які загинули та виїхали. Як вирішувати цю проблему?

«Насамперед, треба перемогти ворога. А потім побудувати одну з найпривабливіших для життя держав у світі. Нам потрібно не лише запросити наших громадян, але й створити програму повернення етнічних українців. Схожу на програми повернення співвітчизників Ізраїлю та Німеччини. Усі, хто має українське коріння, мають без проблем, в один день, отримувати українське громадянство. Нам потрібна така податкова система, такий рівень комфорту та безпеки, щоб сюди хотіли повертатися нащадки українських емігрантів із Європи, Канади, США. Окремо потрібна програма для залучення професіоналів та підприємців з усього світу. При цьому після того, як росія програє війну і зануриться в глибоку кризу через санкції, звідти посилиться потік емігрантів. Інтелектуали, що стоять на антипутінських позиціях, такі як Євген Кисельов, їхали звідти і раніше, але надалі цей тренд наростатиме. Але після поразки росії звідти посилиться «ковбасна еміграція». Для цих людей потрібно буде створити свої правила в’їзду в Україну: заборона утворювати російські анклави, такі як Брайтон-Біч. Це необхідно, щоб їхні діти ставали українцями, а не росли у російському гетто. Для колишніх громадян Росії потрібно запровадити важкий шлях отримання громадянства з обов’язковим іспитом на знання української мови та історії України та не менше п’яти років проживання на території України з видом на проживання. При цьому кордон із росією має бути повністю закритим. В’їхати в Україну росіянин зможе лише через третю країну. Україні потрібно стати привабливою для освіченого інтелектуального населення із демократичними принципами. Нам потрібно стати європейською Америкою», – сказав Сергій Гайдай.

Ольга Палій

Іnformator.ua

* Редакція може не розділяти думку автора матеріалів.