Чому 54 тисячі абітурієнтів не склали цьогорічне ЗНО

10 липня в Україні почнеться прийом документів від вступників у заклади вищої освіти. Проте 53 613 абітурієнтам цього не вдастся зробити, адже вони не склали поріг з основного для всіх предмету — української мови та літератури.

Із загальної кількості 339 753 учасників ЗНО — це 15,8%. У 2018 році, попри однаковий поріг у 23 бали, ця цифра становила 14,5%. Це майже на 7 тис осіб менше, ніж цього року. У 2017 таких абітурієнтів було всього 8%.

— Якісного прориву системи загальної середньої освіти за останні п'ять років не відбулося, — говорить шеф-редактор порталу "Освітня політика" Віктор Громовий, 56 років. — Зараз почав працювати проект "Нова українська школа", проте його реалізують лише в початковій школі. Щодо старших класів, то там фактично немає змін.

— Чи можуть причиною такої невтішної статистики стати порогові бали?

— Порогові бали "склав/ не склав" є дуже низькими. Їх можна було б набрати завдяки простому вгадуванню. ЗНО впроваджували з метою відібрати найкращих абітурієнтів до вищих навчальних закладів. Якщо у Німеччині лише 60% випускників шкіл стають студентами університетів, то це є нормою. Ще 40% здобувають там професійно-технічну освіту.

В Україні ж понад 80% вступників потрапляють у вузи. Вважаю, що пороговий бал повинен бути вищим. Він має відсіювати хоча б половину потенційних кандидатів. Це жорсткий підхід, але він дає змогу зробити нормальну селекцію до вищих навчальних закладів.

— Чи вплинули на такий результат бали учнів, які навчалися у професійно-технічних закладах?

— Якісний показник через таких вступників дійсно падає. Гадаю, що об'єднувати школу з ПТУ було поганим рішенням. Навчання в таких училищах розтягують на два-три роки, хоча їхню професію можна освоїти за пів року чи рік. Це є неефективно. Ті учні, які хотіли здобути повну середню освіту і надалі йти в університет могли б скористатися іншими формами, наприклад екстернатом.

— Українські школярі стали менш відповідальними у підготовці до ЗНО?

— Більшості учнів, які не склали пороговий бал на ЗНО, воно просто не потрібне. У таких абітурієнтів немає жодної мотивації. Вважаю, що складати тест повинні лише ті вступники, які претендують на університетську освіту. Таких учнів повинно бути не більше 40%.

У попередньому році були абітурієнти, які з результатом у 102 бали потрапляли на географічний факультет педагогічного університету на державну форму навчання. Якщо такі студенти стануть педагогами, стає зрозумілим, яка в них буде якість викладання для дітей. Виходить, що тепер здобувати вищу освіту можуть навіть двієчники. Так не повинно бути.

— Шкільна освіта стала менш спрямованою на складання ЗНО?

— Ще у 2002 році під час конференції щодо ЗНО в Україні основною проблемою визначили початок епохи репетиторства. Вона і справді настала і чудово процвітає. На жаль, тепер високий бал на зовнішньому незалежному оцінюванні не є результатом роботи школи, а репетитора, який "натаскує" суто на складання цього тесту. ЗНО ніяк не показує рівень навчання у школі. Однак є й такі навчальні заклади, де освітній процес у випускних класах повністю відсутній. Вчителі намагаються максимально охопити всю програму ЗНО, незважаючи при цьому на шкільну.

— Як Ви оцінюєте якість тестів на ЗНО?

— В епоху інновацій стандартизовані тести, які дають вступникам, абсолютно не перевіряють їхнього рівня знань. Я історик і коли дивлюся на тести з історії України, усвідомлюю, що більшість завдань вимагають банального заучування. Не бачу в цьому сенсу, якщо практично в кожного є доступ до інтернету і він може за лічені секунди знайти будь-яку потрібну дату чи ідентифікувати картинку в своєму гаджеті. Тести повинні визначати історичне мислення учня, як він вміє аналізувати події, а не перевіряти його пам'ять.

— Чи помічали Ви те, що загальний рівень знань і ерудиції українських учнів щороку стає нижчим?

— Звісно. Але не тільки учні, але й суспільство загалом деінтелуктуалізується. Учні зі знаннями масово їдуть на навчання за кордон, через складність у реалізації своїх навичок та талантів. У минулому році в Єгелонському Університеті в Кракові навчалися близько п'яти тисяч українських студентів. Це один із провідних вузів Польщі.

Україна перетворюється на аграрно-сировинний придаток до цивілізованого світу. Велику роль відіграють олігархічні ЗМІ на деградацію українців. Школа намагається розвивати критичне мислення, проте телебачення дуже успішно маніпулює свідомістю дітей. І навчальні заклади цей поєдинок програють.

— Які є способи підвищити знання сучасних школярів?

— Для початку необхідно вкладати кошти у розвиток педагогів. Щоб він відбувався належним чином, потрібно створити вчителям комфортні умови та гідну заробітну плату. Необхідно модернізувати матеріально-технічну базу шкіл. Особливо це стосується точних дисциплін. Тоді і дітям буде цікавіше навчатися та й вчителі матимуть більше мотивації.