Деймон Вілсон: «Вибори в Україні показують, як діє справжня демократія»

резидентські вибори в Україні перетворилися на одну з найбільш гарячих тем для обговорень у колах міжнародних експертів і політиків. Розпечені виборчі баталії, несподівані повороти, застосування нових технологій у кампаніях кандидатів – все це зараз на слуху в західних столицях.

Багато з того, що зараз відбувається в Україні, міжнародна спільнота бачить уперше. Тим не менше, вибори Президента України стали проявом справжньої демократії, коли, на відміну від радянської спадщини, до кінця не відомо – хто отримає перемогу. На цьому наголосив в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу виконавчий віце-президент впливового аналітичного центру "Атлантична Рада" у Вашингтоні Деймон Вілсон. Упродовж усієї розмови він дипломатично намагався дати об'єктивну оцінку, уникаючи надання прямої переваги тому чи іншому кандидату.

— В Україні зараз відбувається дуже активний розвиток подій між першим і другим туром президентських виборів. Хотілося б для початку почути ваш загальний коментар ситуації. Як, з вашої точки зору, вона розвивається?

— Мене дуже надихає побачити в Україні здорову демократію в дії, побачити несподівані повороти, реакцію людей, і просто непередбачуваність процесу.

Тут потрібно абстрагуватися й пам'ятати, що це Україна, яка визначає своє майбутнє, що це демократія, а не тільки одна людина (основний кандидат на виборах – ред .) чи один підхід. Треба пам'ятати про тінь Кремля, про розпал конфлікту на сході, а також про російську анексію Криму. А ще – про те, як важко було впродовж кількох десятиліть пострадянської незалежності.

Тепер ми бачимо, що одна з найбільших країн Європи діє як європейська нація. І це приголомшливо.

— Одного з двох кандидатів, що вийшли в другий тур, ви, очевидно, знаєте добре, оскільки це діючий президент Петро Порошенко. Чи достатньо інформації для американських експертних кіл про іншого кандидата – Володимира Зеленського?

— Очевидно, ми краще знаємо президента Порошенка. Втім наша команда працює зараз у Києві, де проводить зустрічі. Посол Джон Гербст (екс-посол США в Україні – ред .) має зараз змогу вести розмови з обома кандидатами. Як і багато моїх колег, ми працюємо з урядом США, проводимо тривалі розмови про те, що вони очікують у разі переобрання Порошенка, або якщо оберуть Зеленського.

Отже, очевидно, один із кандидатів (Володимир Зеленський – ред .) є новачком на політичній арені, який не має досвіду виборів та будь-якого політичного бекграунду. Тобто, тут потрібно просто більше вивчати (інформації про нього), з'ясовувати. І мабуть існує багато моментів, на які він сам поки що не має відповідей.

Але це політика, демократія, таким чином люди й проходять випробування. Нинішні вибори – це історія про ідеї, про особистості, підходи та зусилля.

Втім я, дійсно, маю таке відчуття, що обидва кандидати – за Україну, за державність, незалежність України, здатність України визначити своє майбутнє, протистояти Росії, щоб забезпечити краще майбутнє для свого народу.

— Чи не викликає у вас запитання відсутність ґрунтовної програми у одного з кандидатів, наприклад, щодо відносин із Заходом?

— Я би не сказав, що це питання турбує мене. Я маю на увазі, що йдеться про осмислений вибір українського народу. Досі було дуже чітко визначено, куди прямує країна. Люди хочуть більших, не менших можливостей, більших, не менших зрушень у їхньому житті. І, як ми побачили в усіх останніх соцопитуваннях, усе більше людей в країні висловлюються за Євросоюз і НАТО.

Нинішня реальність в Україні є демократичною і важливо, щоби політичні лідери реагували на те, як в Україні змінюється і розвивається громадська думка. Отже, я впевнений у траєкторії України як нації політичної реальності.

Зараз ми маємо дуже чітке відчуття української ідентичності, української гордості, української державності. Ці лідери могли би мати різні напрями розвитку, але чи могло би це принципово змінити траєкторію України? Я так не вважаю. Думаю, що траєкторія України зараз керується досить потужним консенсусом, який розвивається в її народі.

— Давайте поговоримо про виборчу кампанію й способи зібрати підтримку електорату. Головною частиною кампанії Володимира Зеленського став телесеріал «Слуга народу». Що ви думаєте про цю технологію?

— Ми всі вживаємося в такий собі новий світ, у якому американці зараз мають зірку реаліті-шоу в якості президента, чия головна рушійна сила – Twitter.

Технології змінюють демократичну політику, вони створюють інші підходи. І Зеленський зробив те, що застало людей зненацька, стало повною несподіванкою, – і це зовсім новий підхід.

Це не означає, що так робити правильно або неправильно. Я дивлюся на прем'єр-міністра Індії Моді, який використовує свій власний інтерактивний додаток. Чи не кожний в Індії має додаток Modi й отримує його повідомлення.

Ми зараз спостерігаємо перетин неймовірно розпеченого популістського середовища у країнах з провідними демократіями, об'єднаного з можливостями технологій, які були неуявними ще десяток років тому. Таким чином, ми стаємо свідками певних незвичайних, нетрадиційних речей, деякі з яких додають реальних можливостей, але деякі іноді дуже засмучують. Втім, ми намагаємося розставити всі крапки над "ї".

— Якщо говорити про рейтинги президента Порошенка, які виявилися не настільки високими, як передбачалося. Як ви гадаєте, чому він отримав меншу підтримку в першому турі?

— Я думаю, що бути лідером України є надзвичайно складним завданням у будь-який історичний момент. Історія України часто бачила нереалізовані очікування. Втім, якщо подивитися об'єктивно – де опинилася Україна після анексії Криму? Чи міг він (президент Порошенко – ред .) зробити більше для цієї країни, ніж те, що ми надалі бачимо її незалежною?

Ті з нас, хто довгий час стежить за Україною, виступали на боці України, але також часто були розчарованими темпами змін та реформ і певною невизначеністю. Але, якщо говорити об'єктивно, зараз ми бачимо дуже суттєві зрушення в реформах, зокрема, у військовому й енергетичному секторах. Це було немислимим ще сім років тому.

Отже, прогрес тут побачити нескладно. Але що ж відбувалося паралельно з цим? Український народ мав надзвичайно високі очікування, він вимагав іншого майбутнього. Дуже високі очікування – це гарна річ.

Втім зрештою, на мою думку, для будь-якого політика було би дуже важко спромогтися виконати ці очікування.

— Хто з цих двох кандидатів, на ваш погляд, має більше шансів отримати перемогу в другому турі?

— Я не буду давати такі оцінки. Думаю, ви знаєте позицію Атлантичної ради, безумовно, знаєте мою позицію: ми борці за вільну об'єднану незалежну Україну, яка може сама визначати власне майбутнє, і ми залишимося борцями. Вибір наступних лідерів залежить від українського народу, і ми робитимемо все можливе, щоби взаємодіяти з українським президентом, наступним українським урядом, усіма політичними партіями в Раді, в українському громадянському суспільстві. Ми збираємося залишитися на цьому напрямі в довгостроковій перспективі. Моя підтримка, підтримка "Атлантичної ради" буде послідовною.

Подивимось, що покаже український народ, кого вони хочуть обрати. Але я думаю, що нинішня виборча боротьба буде дуже конкурентною. Абсолютно.