Директор НАБУ Артем Ситник: «Ризик збереження Холодницького на посаді перевищує всі інші ризики»

7 лет назад 0

Акваріуми у владних кабінетах — досить поширене явище. Вважається, що рибки прикрашають, розслабляють, а головне — нікому нічого не розкажуть. Але це не зовсім так. Наприклад, у приймальні голови СБУ Володимира Радченка стояв акваріум із томливими вуалехвостими, байдужими красунями. Леонід Деркач, що змінив його на посаді, акваріум для відвідувачів залишив. Але в ньому вже жваво метушилися піраньї… Чим не маленьке оповідання?

Про те, що відбувалося в кабінеті керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, риби заговорили конкретніше: встановлені на горезвісний акваріум "жучки" зафіксували реальні порушення етики й закону. І тут, як стверджують причетні, вражень вистачить на цілий роман. "Ситник, що повернувся з Холодом".

Максимально предметно про причини антикорупційного розслідування в САП та його проміжні результати в інтерв'ю DT.UA розповів директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, який довго зберігав мовчання.

— Отже, Артеме Сергійовичу, що сталося між НАБУ, ГПУ, САП і акваріумом?

—Сталося те, що давно мало статися. Занадто багато питань за час спільної роботи нагромадилося до діяльності й рішень керівника САП. Лінія НАБУ—САП у даному разі ключова. Участь ГПУ в цій історії — один із побічних трендів.

— Річ про свободу-керованість дій Назара Холодницького?

—Вибрана ним лінія поведінки тривалий час негативно позначалася на ефективності наших розслідувань і подальшій судовій перспективі низки справ. Нам періодично надходила інформація про деякі дивні й непояснимі дії керівника САП та окремих прокурорів. Чим активніше ми розслідували, тим більше надходило тривожних сигналів. Детективи припускали, що розслідування гальмувалися свідомо. Але в НАБУ не було доказів і не було фактичної можливості зібрати їх законно без належного прокурорського нагляду. А вдаватися до незаконних методів чи кидатися голослівними обвинуваченнями ми собі дозволити не могли. Не так давно ми отримали щодо однієї зі справ абсолютно конкретну інформацію, яка підтвердила наші найгірші підозри…

— Щодо якої конкретно справи?

—Щодо справи про розкрадання в одеській мерії. Отож, ми отримали інформацію і зрозуміли, що пускати ситуацію на самоплив неприпустимо. Як з'ясувалося згодом, приблизно тоді ж аналогічні сигнали стосовно керівника САП отримували й наші колеги з Генеральної прокуратури, у зв'язку з чим вони зареєстрували кримінальне провадження.

— Сигнал надійшов у ГПУ, справу відкрила прокуратура, а не НАБУ?

—Так. Зареєстрували провадження працівники Генеральної прокуратури. Ми не могли таку справу зареєструвати, бо в НАБУ наглядовим прокурором є саме той, кого ця справа безпосередньо стосується. На певному етапі колеги з Генеральної прокуратури запропонували нам об'єднати зусилля, щоб отримати докази. Ми погодилися, розуміючи, що в даному разі така співпраця необхідна і обґрунтована. Якби ми заплющували очі на відомі нам факти, то стали б співучасниками незаконних дій.

—Ми — це Національне антикорупційне бюро України.

— З ким ви з самого початку комунікували у справі Холодницького? Це був ваш союз із Юрієм Луценком? Чи НАБУ працювало з окремими прокурорами?

— Департамент ГПУ, очолюваний Володимиром Гуцуляком, маючи це провадження, звернувся до нас по допомогу в документуванні певних дій. Наших детективів ввели до складу слідчої групи, яка розслідує цю справу. Крім того, було задіяно наші технічні можливості. На підставі рішення суду було проведено технічні заходи й зафіксовано низку розмов у кабінеті керівника САП, які, на нашу думку, є підставою для притягнення як до кримінальної, так і до дисциплінарної відповідальності. Питання про кримінальну відповідальність і повідомлення про підозру — в даному випадку в компетенції Генеральної прокуратури. Зі свого боку, ми підготували й сьогодні, 30 березня, передали скаргу в КДКП (Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури. — Ред. ). На мій погляд, у ній викладено вагомі підстави для прийняття рішення про звільнення Назара Холодницького з посади керівника САП. За моєю інформацією, генеральний прокурор, зі свого боку, планує зробити те ж саме.

— Скільки часу в кабінеті Холодницького містилися "жучки", встановлені НАБУ?

—Близько місяця.

— Не так довго…

—Для того, щоб прийняти відповідні рішення, зафіксованого достатньо.

— Наскільки я знаю, гриф таємності з отриманих даних знято. Які порушення закону зафіксовано в цих записах? На чому ви акцентували увагу, звертаючись у дисциплінарну комісію ГПУ?

—Матеріали передано слідчій групі ГПУ на предмет оцінки достатності доказів для повідомлення про підозру. Йдеться, по-перше, про злив інформації про підготовку обшуків тим людям, у котрих ці обшуки мали проводитися.

По-друге, про тиск на певних посадових осіб для прийняття ними певних рішень…

— … ідеться про підлеглих прокурорів?

—Не тільки про прокурорів. Але про прокурорів — особливо. Є прокурори, які прагнуть нормально працювати, але особи, котрі обіймають адміністративні посади в САП, не дають їм цього робити. Прокурор приносить "нагору" проекти підозр, але замість розгляду отримує прочуханку, і справа гальмується.

По-третє, у записах ідеться про тиск на суд для прийняття незаконних рішень. Зокрема, тиск на суд робиться з метою, щоб суд не розглядав клопотання детективів НАБУ про проведення обшуку в особи, котра є другом Холодницького.

По-четверте, зафіксовано підбурювання свідка до дачі неправдивих свідчень. Це лише стислий перелік того, що зафіксовано на цих записах.

— Можете конкретизувати, про які справи йдеться?

— Ідеться про справу про розкрадання коштів чиновниками мерії Одеси; справу за заявою в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун за фактом пропонування їй неправомірної вигоди; справу, що стосується фірми "Золотий мандарин", яку пов'язують із народним депутатом Логвинським; розслідування, пов'язані з е-деклараціями вищих посадових осіб; розслідування, пов'язані з бізнес-інтересами власника великого агрохолдингу (за даними DT.UA, у двох останніх випадках ідеться про Н.Корчак і О.Бахматюка. — Ред. ). Страшно уявити, що б ми могли почути, якби записи велися не чотири тижні, а чотири місяці…

— Не лукавте. Вам не страшно, оскільки весь цей час ви чудово знали, про що ведуться розмови. Ви ж мали справу з їх результатами.

—Знати й довести — різні речі. Не хотілося публічних гадок і натяків, що рикошетять у НАБУ. Важливо було не просто м'яти цей нарив якимись заявами, а розкрити, маючи конкретні матеріали. Ми ці матеріали отримали.

— Коли ви відчули, що Холодницький може стати "гнійником"? На якому етапі роботи вам засвербіло?

—Важко сказати, на якому саме… Тривалий час ми здогадувалися. В обличчя ця людина говорила одне, а робила абсолютно інше. Гальмувалися розслідування, місяцями не підписувалися документи. Тільки шляхом гарячих суперечок, дискусій, які виходили за межі антикорупційних органів, ми могли отримувати необхідний підпис у деяких потрібних справах. Окремі підозри не підписувалися впродовж півтора-двох років, валялися мертвим багажем. При цьому ми вигравали господарські спори у цих справах, визнавали незаконні збиткові для держави договори недійсними. При цьому не маючи можливості притягнути посадових осіб, які їх укладали, бо не отримували погодження підозр…

—Наприклад, справа з переуступки боргу приватній компанії за електроенергію, поставлену "Черкасиобленерго" промисловим споживачам, — підозри чекають підпису більше року. В одній зі справ про закупівлі палива для "Укрзалізниці" ми пройшли в господарських судах три інстанції! Визнали угоди між WOG і "Укрзалізницею" недійсними. Встановили порушення під час їх укладання. Коли ми відправляли підозру в САП, нам висунули умову: виграєте суди — і ми підпишемо. Виграли суд, виграли апеляцію… А підозри так і не підписані.

Або, наприклад, справа про розкрадання в одеській мерії. Коли детективи НАБУ приїхали в Одесу з обшуками, виявилося, що фігуранти дуже швидко й організовано роз'їхалися, а дехто сидів за кордоном майже два місяці, дистанційно "вирішуючи питання" з судами. Тут у нас є вагомі підстави припускати злив інформації фігурантам із боку керівника САП, що, як з'ясувалося, мав про їхні переміщення інформацію, якою слідство не володіло.

Щоб розкрити все це, потрібні були не тільки слова, здогади чи публічні скарги, а конкретні докази. Ми їх отримали, і тепер робимо те, чого вимагає закон.

— На записах зафіксовано факти передачі грошей?

—Ні. Але, повірте, від цього не легше. Вдумайтеся. Є новий антикорупційний орган, у якому працює багато професійних і порядних прокурорів, але їхню роботу системно саботує їхній же керівник. Керівник САП має системний непроцесуальний контакт із особами, які є об'єктами певних розслідувань, — бенефіціарами фірм, що проходять у розслідуваннях НАБУ. І це аж ніяк не менше зло, ніж разова передача грошей. Ми маємо докази системного розголошення закритої інформації потенційним фігурантам або особам, яких стосуються процесуальні дії. Але що вселяє надію — то це те, що основний кістяк колективу САП складається з професійних людей із правильними цінностями. Завдяки цим людям ми маємо результат. Тому САП як орган треба за будь-яку ціну зберегти.

— Як, по вашому, наскільки велика хвора частина САП, що підлягає вирізанню? У відсотках.

— Не можу сказати у відсотках. Зафіксована певна людина.

— Тільки одна? А заступники? А особливі дорученці?

— Одна зі справ, яка мене дуже обурила, стосується провадження, котре курирує перший заступник антикорупційного прокурора Максим Грищук. Справа стосується Львівського бронетанкового заводу. На першого заступника чинився пресинг, щоб він змінив кваліфікацію щодо одного підозрюваного. Він встояв. Він не змінив кваліфікацію. Як я сказав, у масі там нормальний, здоровий колектив і люди, які хочуть працювати. ЗМІ рясніють заголовками й апокаліптичними прогнозами експертів, які обвинувачують НАБУ в тому, що Бюро стежило за власним прокурором, і віщують нам тяжкі часи. Можливо, вони будуть тяжчими. Можливо, легшими. Я не знаю. Але можу сказати одне. Якщо, не дай Боже, корупцію буде встановлено в діях нашого співробітника, — він точно так само буде викритий і звільнений. Малі правопорушення, залишаючись непокараними, неодмінно переростають у великі й системні. Стосовно голови САП ми тривалий час будували припущення. Але майже місяць моніторингу показав, наскільки системною є робота проти інтересів закону. Сподіваюся, цим системним речам дадуть правильну оцінку — як процесуальні особи, так і кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури.

— Ви вивчили записи. Який висновок про методи роботи Холодницького можете зробити: він на "контракті" чи "фрилансер"? Інакше кажучи, він особисто комунікував із фігурантами різних справ та їхніми посередниками — чи отримував вказівки з єдиного центру? Чи були дзвінки від Грановського? Або від президента?

— Зафіксована інформація показує, що є колектив, який може нормально працювати при адекватному менеджменті. І є системна діяльність їхнього керівника, спрямована на нівелювання результатів роботи детективів та прокурорів. Це неприпустимо, розумієте? Професійні й особистісні якості керівників будь-якого силового органу важливі. Але коли йдеться про керівника нових антикорупційних органів — тут взагалі немає жодного місця для компромісу. Так склалося, що НАБУ було створене раніше, і в момент створення САП у нас уже була команда з певним набором цінностей, які ми за інерцією передали Антикорупційній прокуратурі. Я впевнений, що при нормальному прокурорі-менеджері (за законом, спецпрокурор обіймає адміністративну посаду), САП утвердиться як по-справжньому незалежний антикорупційний орган. Команда САП, на мою думку, до цього готова, й отримані записи це підтверджують.

— Конкретний висновок про мотивацію зробити складно: це керування ззовні — чи особистий матеріальний інтерес. Як на мене, це не має значення. Якщо ти чиниш дії, що несумісні з посадовими діями прокурора, то рано чи пізно розвалиться будь-яка конструкція. Особливо напередодні створення Антикорупційного суду. Без прокурора, який достойно представляє справу в суді, жоден суд справу не врятує, навіть антикорупційний. Створити суд ціною таких зусиль, а потім провалити його роботу через слабку ланку — керівництво САП? Тому керує хтось Холодницьким ззовні — чи він керується особистими інтересами, для мене неважливо. Важливо те, що при обох варіантах, якщо Холодницький залишиться біля керма, — результат буде один. Провальний. Для всієї молодої системи антикорупційних органів.

— А якщо Назар Холодницький не піде? Ви уявляєте, що він зробить із НАБУ? Ваша робота буде взагалі заблокована…

— Таке припущення ми робили. Але це буде рішення, яке повністю делегітимізує його як керівника. У кожному разі, ви маєте зрозуміти, що в нас не було іншого виходу.

— Ви оприлюднете плівки?

— Ми ці всі факти описали у скарзі, адресованій КДКП, засідання якої проходитиме публічно. Ризики ми розуміємо, але інакше вчинити не можемо.

— Після того, як просочилася інформація про причетність НАБУ до потенційних проблем голови САП, доводилося чути чимало тривожних сценаріїв подальшого розвитку подій. Більшість експертів вважає, що ви вистрілили собі в ногу. Оскільки, якщо з Холодницьким час від часу можна було про щось домовлятися чи його могли "примусити до антикорупційної боротьби" в посольстві США, після чого він усе-таки приймав давно саботовані рішення, — то невідомо, чи буде солодший за редьку хрін, який опиниться на цьому місці… Конкурси до НАЗК і ДБР продемонстрували, як влада навчилася проводити через них народжених у нашийнику. До завершення конкурсу САПом керуватиме Луценко?

— Якщо заплющувати очі на корупцію, то це не постріл у ногу, а постріл у голову. Звісно, це було неприємне рішення. Але якщо ми не задля політичного піару, а реально переслідуємо корупцію в будь-яких її формах, то з нею миритися неможливо.

А інформпростір у нас починає вирувати навіть без жодного офіційного коментарію. Саме до таких сценаріїв я, відповідаючи журналістам, і вжив слово "фантастика". Насправді важливо розуміти одне: не можна надовго прив'язуватися до конкретних людей — Ситника, Холодницького або Корчак. Одна людина не може бути на посаді вічно. Завдання керівника — будувати інституцію. Настане час нового конкурсу — і ми знову обиратимемо і директора НАБУ, і антикорупційного прокурора. Просто для САП цей момент настав раніше, оскільки факти доводять, що не можна так працювати в антикорупційних органах, і взагалі в правоохоронній сфері, як це робить Холодницький.

Подальші сценарії? Не зможе Луценко встановити контроль над процесами в САП. У нього немає для цього повноважень. У керівника САП є два заступники. Перший заступник на період проведення конкурсу на посаду керівника виконуватиме його обов'язки. Я не бачу тут проблеми.

Прокурорський нагляд у будь-якій справі здійснюють безпосередньо прокурори САП, які, ще раз підкреслю, — готові нормально працювати. Зараз конструкція Кримінального процесуального кодексу така, що офіційних повноважень стосовно якоїсь справи в керівника Генеральної прокуратури дуже мало. Фактично, головна фігура — це процесуальний керівник. Єдині повноваження, які будуть у генерального прокурора на період проведення нового конкурсу, — це призначення конкретного прокурора з числа прокурорів САП у конкретних кримінальних провадженнях. Генпрокурор не може його не призначити: це формальна адміністративна дія, яка ним здійснюється. Решту рішень у справі вже приймає сам призначений прокурор.

— Неможливо призначити одного прокурора на 400 кримінальних справ.

— У Холодницького був лише один безвідмовний прокурор у САП?

— Не готовий сказати. Час покаже. Але не можна заплющувати очі на корупцію тільки тому, що є певні ризики. Це — питання цілей і цінностей. Як НАБУ, маючи місію і, головне, бажання та можливості боротися з топ-корупцією, може працювати під процесуальним керівництвом людини, в котрої абсолютно протилежні цілі?

— Це зрозуміло. Але ж ви не тільки директор НАБУ — єдиної на сьогодні антикорупційної структури, в характеристиці якої були професійні дискредитації, але поки що не було корупційних. Ви політичний лоцман цієї структури. І мусите прораховувати політичні ризики. Влада неодмінно постарається заповнити можливу діру в САП своєю заглушкою. Порошенко, Луценко, може, Аваков, адже в конкурсній комісії з адмінпосад САП чимало його людей… У вас із Аваковим налагодилися стосунки?

— Навряд чи…

А ризики… Вони завжди є, коли змінюється керівник. Якби він змінювався відповідно до терміну повноважень, то це відбулося б через два роки. За два роки ситуація в САП стала б ще гіршою, ніж зараз: корпус прокурорів спецпрокуратури був би повністю демотивований. Наші детективи — теж. Вони просто розійшлися б, сказавши: навіщо нам так працювати. Хіба це не ризик? Повірте, набагато більший, ніж гіпотетичні спроби взяти під повний контроль актикорупційну структуру.

— Чи можна сьогодні говорити про тимчасовий союз між Ситником і Луценком?

— Тимчасовий союз — це політична категорія. А політика — це таке болото, що коли пальця туди упхнеш— тебе повністю засмокче. Тому — ніякої політики.

— Ви можете не називати себе політиком, але ж ви живете в цьому середовищі.

— Не можна сказати, що ми не прораховуємо наслідків тих чи інших наших процесуальних рішень. Звичайно, прораховуємо. Багато разів був вибір: зберегти гарні стосунки з кимось (необов'язково з фігурантом, а, наприклад, із прохачем) і не підписувати підозри. І що треба було зробити? Сказати детективам: "Ви знаєте, дорогі детективи, підписувати підозру ми не будемо, бо в нас є хитрі політичні міркування. Тому докази нехай поки що полежать у "довгій шухляді"? Команда, яка працює в НАБУ, тримається на дуже простому принципі: наявність достатніх доказів для прийняття процесуальних рішень важливіша, ніж політичні наслідки цих процесуальних рішень, хоч би якими страшними вони були. Чи можна отримати сюхвилинну тактичну вигоду, призупинивши справу? Напевно, так. Але в стратегічній перспективі — це провал. Бо якщо конкретного детектива, переконаного у своїй правоті й зібраних доказах, директор Бюро, який узагалі не є процесуальною особою, зупинятиме, то детектив просто перестане працювати! Тому що йому не важливі будуть мотиви — політичні чи корупційні, — які вбивають результат його роботи. І це найбільший ризик: постійне заплющування очей на очевидні системні компроміси чи паліативи призведе до падіння мотивації детективів. І я найбільше переживаю не за політичні наслідки, а за колектив, який нехай і невеликий, але згуртований і з вірою у свою справу. І віра ця будується на дуже простому принципі: є докази — ідемо вперед, немає доказів — намагаємося їх добути; не довели — закрили справу, довели — створили проект підозри і пішли переконувати прокурора.

Один політолог якось зауважив: "У НАБУ доля така. Хочуть вони того чи ні, але всі їхні справи називатимуться політичними". Тому що наші справи прямо чи опосередковано стосуються людей, які займаються політикою. Ми це визнаємо як неодмінну умову нашої роботи. А створювати якісь союзи я не можу собі дозволити. Єдиний рецепт виживання НАБУ — дотримання Закону. Я допускаю, що якихось професійних помилок ми припускалися, але ми вчимося. Ми новий орган, молодий. Але ми не робили кроків, які давали б підстави казати: усе, спеклися, тепер НАБУ — це не правоохоронний, а політичний орган. Ми, керівництво НАБУ, себе й наших співробітників орієнтуємо на те, що коли ти бачиш, що тобі у справі необхідно допитати свідка, або ти бачиш, що зібрав у справі докази на когось, то ти не повинен себе обтяжувати й стриножувати думкою, що будуть якісь політичні наслідки. А я не повинен посіяти в детективів і суспільства якісь сумніви з приводу того, що ми тут виколупуємо родзинки з булочок, сортуючи розслідування на політично доцільні й недоцільні.

— Такий "золотий парашут" схожий на фантастику. Із цього приводу нічого не можу сказати.

— Ви можете спрогнозувати дії Холодницького?

— Ми для себе вирішили, що більше з цією людиною працювати не будемо. Тому що зібрані докази професійних зрад — це вже не тільки наші спостереження, підозри, умовиводи. Це сухий фактаж, отриманий за допомогою технічних засобів, який підтверджує те, що нам було зрозуміло й так. Якщо слідство на це все заплющить очі…

— Тоді?..

— Ми будемо боротися. Нам не звикати.

— У вас була розмова на цю тему з Холодницьким?

— Конкретної розмови не було. Дуже давно мені стало зрозуміло: у нас абсолютно різні цінності. Навіть припинилися якісь дискусії. І я не плекаю ілюзій, що можна щось змінити. Був вибір: заплющити очі на це й дійти до певної точки, коли криза з'їсть і САП, і НАБУ. А головне — дожує залишки надії суспільства на справедливість. Ознайомившись з плівками, ми одразу встановили факти зливу інформації фігурантам різних справ. Але НАБУ не має компетенції представляти справи в судах. А тим часом іще ж ніхто до пуття не проаналізував фактажу, який проливає світло на те, що ж відбувається в судах. Це ще окрема історія.

— Ви маєте на увазі поведінку представників САП у конкретних судових процесах?

— Звичайно! Наприклад, в одній зі справ на записах зафіксовано обговорення, як кваліфікацію з "розкрадання" треба буде поміняти на "зловживання", щоб НАБУ надто сильно не обурювалося, а потім уже в суді ще раз поміняти на "недбальство". На стадії розгляду справи в суді можливостей впливати на ці процеси в нас уже немає, і стежити за розглядом усіх справ ми також не можемо.

— Якщо Холодницький піде у відставку, коли відбудеться конкурс і яка комісія його проводитиме: стара чи нова?

— Це від нас не залежить. Є дві комісії: одна відбирає на адміністративні керівні посади (сім осіб з Верховної Ради, чотири з Ради прокурорів), друга — відбирає співробітників САП. Комісія для керівних кадрів уже створена і діє. Можливо, у деяких її членів змінився статус, тоді їх треба переобрати. Але вона працює, і всі умови для оголошення конкурсу є. Прогнозувати строки, якість і кількість кандидатів — досить складно. Але я думаю, що і суспільство, і міжнародні партнери дуже чітко навчилися моніторити ситуацію і не давати ухвалювати "мутні" рішення.

— Ми з вами вже колись розмовляли про те, що Холодницький був мимовільним коучем НАБУ. Адже, погодьтеся, не завжди проекти документів, принесені йому на підпис, були юридично бездоганні. Проте він — ні щоб легко пропустити "сирий" документ, який стане знахідкою для адвокатів обвинувачуваних у суді, він неодноразово відправляв проекти підозр і запитів на інші слідчі дії в НАБУ на вдосконалення. Доводячи свою результативність "замовникові", він прискіпувався до якості документів, а прискіпуватися було до чого. У такий спосіб документи НАБУ поліпшувалися. А ви не думаєте, що без Холодницького з НАБУ виходитимуть сирі документи?

— Тут узагалі ніяких ризиків немає. Не згоден із тим, що тільки при корумпованому прокуророві можна тренувати детективів. Я був і слідчим, і прокурором. Сам підтримував обвинувачення в судах. Наведу простий приклад. Допит свідка слідства, коли йому створюються комфортні умови: немає 75 телекамер (що часто в нас супроводжує справи); немає повної зали народу, який коментує кожне твоє слово, — це одна ситуація. І той самий свідок обвинувачення у залі судового засідання, але при цьому повна зала народу, якісь тітушки — справа інша. І підготовка прокурора до судового засідання — це №1. Прокурор має бути коучем і менеджером. Це центральна фігура, а зовсім не детектив, і тим більше не директор НАБУ. І він повинен сказати детективу: зроби те і це, бо мені в суді це необхідно. Це — професійний підхід. А непрофесійний звучить так: ти для проформи зроби це й оце, а цього — ти не роби. Яскравий приклад. Приходить детектив до рядового прокурора, який керує розслідуванням. Той підписує клопотання на обшук і несе його до суду. Суд розглядає і дає згоду. Але тут виявляється, що особа, яка перевіряється на причетність до вчинення правопорушення, — друг керівника САП, який із запізненням довідався про підписане клопотання. І рядовий прокурор за вказівкою шефа біжить до суду і вимагає від судді повернути йому клопотання! Суддя каже, що ця вимога протизаконна. Але начальник прокурора каже судді — мовляв, ви поверніть дозвіл на обшук, а потім розберемося.

— За заявою Супрун. Розумієте, не можна, щоб НАБУ і САП обманули очікування людей. Тому не треба лякати мене наслідками відставки Холодницького. На цей момент ризик його збереження на посаді перевищує всі інші.