Дмитро Моторний: «Все краще – дітям» не на словах

Всі фото Олександра Крупіци

Дмитро Мотроний вітає учасників змагань.

У тридцять четвертий раз у Чорнобаївці проходив традиційний турнір з футболу серед юнацьких команд на призи Героя України, двічі Героя Соціалістичної праці Дмитра Костянтиновича Моторного. Це легендарна людина. Він єдиний, хто має такі нагороди.  Дмитру Костянтиновичу 2 листопада виповниться 90 років, а він і досі очолює приватно-орендний кооператив «Зоря».

Впродовж десятків років Моторний разом за турботами про розвиток сільського господарства не забуває про здоровий спосіб життя дітей.

— Протягом усього життя я притримуюся колись популярного гасла «Все краще дітям».  Для мене це гасло стало законом. Ми побудували просто казковий дитячий садочок на 280 діток. Спорудили нову школу на 1200 учнів та музичну школу для 200 дітей. У нас є спортивний комплекс і спортивні зали, де працює багато секцій, у яких займаються юні чорнобаївці.

— Зараз, на жаль, у країні не всюди дбають про дітей.  

— Прямо скажу, що держава особливо не піклується про село. Від міністерства сільського господарства країни ніякої підтримки немає. А податковий зашморг  такий, що немає як дихати. Трішки було жити вільніше, коли нам повертали ПДВ. Нині ж  держава не повернула чотири мільйони гривень.   Але і за таких умов намагаємося створити для дітей щонайкращі умови.

Правління кооперативу «Зоря»  завжди намагається знайти кошти на навчання, на тренування, на змагання, хай не такі великі, як хотілося б, але знаходимо. Бо всі розуміють, що ці діти, майбутнє нашої держави. І ми робимо все для них. І цей турнір який ми проводимо ось тут щорічно. А також і інші змагання, в яких беруть участь чорнобаївські школярі не тільки у нас, а й в іншій містах.

Василь Чернявський вчитель фізкультури, який з перших турнірів проводить ці змагання.

— Цей турнір започатковано у 1984 році. Спочатку він розпочинався, як республіканський. У нас гостювали команди не тільки з півдня України, а й зі Львова, Волочиська, Тернополя і навіть з тієї Калинівки, де нині вибухали снаряди. Потім турнір став всесоюзним. Брали участь у змаганнях команди з Виборга, Тирасполя, Калуги, Тамбова, Москви, та інших міст. Зазвичай ми проводили цей турнір на весняних канікулах. Тоді цілий тиждень грали. Діти жили у нас у гуртожитку. Проживання, смішно казати, було 30 копійок і харчування стільки ж. Змагалися з задоволенням

— А коли вирішили перейменувати цей турнір?

— У 1997 році, коли Дмитру Костянтиновичу виповнилося 70 років, на правлінні ще тоді колгоспу, вирішили назвати турнір на честь нього. Ось з того часу і проводимо ці змагання на призи Героя України Дмитра Моторного. Він ніколи не відмовляв у коштах для цих та інших змагань.

— Яке надзавдання турніру ?

— Головне це не тільки гра. Тренери також піклуються аби хлопці добре навчалися у школі. Відриваємо їх від вулиці, як можемо.  Через ці змагання пройшло багато футболістів, деякі навіть виступали у збірних України. Це і наші земляки Юрій Максимов, Олександр Головко, Ігор Ніченко, нинішнє покоління Віктор Коваленко, Олександр Нойок та інші

Ілля Рижкович, капітан чорнобаївської команди

— Я вже займаюся футболом п’ятий рік.  У мене амплуа центральний півзахисник. Люблю забивати  голи, але і подобається віддавати точні паси, після яких хлопці забивають. Мої кумири українські футболісти Андрій Ярмоленко, Віктор Коваленко і Євген Коноплянка. Я теж хочу стати професійним футболістом.

Ольга Костікова (донька Моторного), заступник голови приватно-орендного кооперативу «Зоря».

— Ольго Дмитрівно, ви теж опікуєтеся спортом?

— Так. І я, і мій чоловік Роман. Він теж дуже багато дбав про розвиток спорту в нашому селі. Був засновником місцевого футбольного клубу. Якщо ми зараз не будемо вкладати кошти у наших дітей, допомагати їм, у нашої держави не буде майбутнього.   Ми хочемо щоб діти росли щасливими.