Експерт пояснила, чому українцям затримують пенсії

Керівник Інституту громадянських свобод Галина Третьякова: "Поки не перебудуємо систему, Пенсійний фонд доведеться наповнювати нашими іншими податками".

У липні виникли проблеми з виплатами пенсій. У Пенсійному фонді пояснили, що затримка сталася через несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску. На даний момент пенсії за липень виплачено в повному обсязі.

Про затримку пенсій, можливість повторення ситуації знову, джерела Пенсійного фонду та податки розповіла Gazeta.ua керівник Інституту громадянських свобод  Галина Третьякова .

Чи може знову повторитися ситуація із затримкою пенсій? Які заходи необхідно прийняти уряду, щоб завадити цьому?

Пенсії затримали через недоліки фінансового планування. Щоб ситуація не повторилася, потрібно створювати резерви Пенсійного фонду. З державного бюджету виділяти кошти на їхнє формування. Адже за своїм бажанням, не у плановому порядку Пенсійний фонд не може звертатися до Держказначейства і брати позики у будь-якому розмірі. Як це було у липні. Відповідно до бюджетного розпису, уряд фінансує 139 мдрд грн для Пенсійного фонду. Вони надходять рівними частинами щомісяця. Однак є сезонні коливання чи проблеми із несвоєчасною сплатою єдиного соціального внеску. Станом на 1 січня 2018-го Пенсійний фонд має заборгованість у несплаті ЄСВ у декілька млрд грн. Крім того, заборгованість підприємств за пенсіонерами, які працювали на небезпечних професіях, складає близько 50%. Загалом виплату пенсій потрібно прирівнювати до виплати заробітної плати, де роботодавець несе кримінальну відповідальність у разі несвоєчасної сплати.

Також необхідно налагодити корпоративне управління у Пенсійному фонді. Щоб краще контролювали фінансове планування. Сьогодні ми не побачили звіту про їхні дії. Поки цього не буде зроблено, доти існуватиме проблема із виплатами пенсій.

Яке на сьогодні в Україні співвідношення працюючий-пенсіонер?

Співвідношення працюючих громадян до пенсіонерів майже один до одного. Так, за різними даними, в Україні найманої праці 10,2-10,5 млн людей. Водночас кількість пенсіонерів за останні 2 роки зменшилася на 200 тис. осіб. На початок 2017-го їх нараховували 11,9 млн. На початок поточного року — 11,7 млн осіб. Щоб зберегти хоч якесь співвідношення, уряд запровадив сплату суб'єктами підприємницької діяльності мінімального внеску або ж відсотку від доходу. Однак вона проходить нерівномірно. Підприємці можуть вносити ЄСВ як щомісячно, так і раз на квартал. Крім того, звітів щодо цього Пенсійний фонд ще не надавав. Тому потрібно впровадити або іншу систему сплати податку, або робити більш щільне планування упродовж кожного дня та місяця.

Які є джерела наповнення Пенсійного фонду?

Донором Пенсійного фонду є державний бюджет. Однак суспільство має чітко розуміти, що у солідарній системі джерела наповнення Пенсійного фонду — це інші податки. Наприклад, раніше існували податок на валюту і телефонні розмови. Зараз більше 3-х млрд грн надходить до Пенсійного фонду з податку на покупку автомобіля. Уряд і надалі шукатиме додаткові джерела. 

Однак ситуація з пенсіями нормалізується тоді, коли економіка розвиватиметься швидкими темпами. Для цього потрібно, щоб були накопичення. Сьогодні ж накопичують лише 1,8 млн осіб. Йдеться про тих, хто використовує фінансову систему, недержавні пенсійні фонди, компанії страхування життя. Інші зберігають гроші на депозитах чи ховають "під матрацом". Без кардинальної зміни оподаткування домогосподарств ситуація не покращиться. Потрібно розуміти, що домогосподарства теж можуть виробляти ВВП. Для цього їм необхідні кредити, а краще інвестиції. Щоб отримувати довгострокові інвестиції в країні, має працювати збирання довгого ресурсу. Поки не перебудуємо систему, Пенсійний фонд доведеться наповнювати нашими іншими податками. Так, динаміка частки відношення загальної суми податків до ВВП країни вже почала збільшуватися.

Заробітчани не платять внесків до Пенсійного фонду. Як вирішуватимуть це питання?

Є заробітчани, які працюють легально за кордоном. Тобто сплачують податки там. Україна має міжнародну домовленість із відповідними іноземними установами. Інша справа щодо тих, хто працює нелегально. Або тих, хто працював легально, але страхового стажу не вистачає. По-перше, сьогодні українське законодавство надало можливість докуповувати страховий стаж. Якщо цей механізм не спрацьовує, людина може розраховувати на соціальне утримання. Держава визначає його у розмірі мінімального прожиткового мінімуму. Звісно, якщо у неї немає інших джерел фінансування.

Тепер і безробітному треба податок сплатити при оформленні субсидії. Чи свідчить це, що діра Пенсійного фонду вже надто велика?

Держава намагається хоч якось дисциплінувати людей, які пізніше гіпотетично претендуватимуть на пенсійне забезпечення. Крім того, у субсидіях взагалі потрібно наводити системний лад. Вони розраховувалися як тимчасовий механізм для адаптації домогосподарств до збільшення оплати комунальних послуг. Цього не відбулося. Вважаю, що субсидіанти повинні здавати декларацію не до соціальних органів, а до Державної фіскальної служби. Там декларувати все майно і навіть пасивні доходи. Йдеться про відсоток із депозитів, облігацій чи коштів із оренди житла. Таким чином, можна відслідковувати, хто дійсно потребує державної підтримки. Адже сьогодні субсидії отримують понад 40% домогосподарств. Зазвичай таких має бути 5-10%.

Окремо потрібно вирішити проблему субсидіювання пенсіонерів. Суспільство має визначити, хто з пенсіонерів може претендувати на субсидії за окремим порядком. Адже в Україні для військовослужбовців пенсійний вік складає 55 років. Для людей, які відпрацювали більше, ніж 10 років на небезпечних професіях, — 50 років. Для того, кому не вистачає страхового стажу, — 63 роки.