Фінансова система має відповідати глобальним стандартам, інакше економічне зростання неможливе

Одним із найнебезпечніших викликів для успішного європейського розвитку України залишається корумпованість влади та поширення таких злочинів, як відмивання злочинних доходів і фінансування тероризму.

Протягом останнього часу в медіа з’являється все більше інформації про Держфінмоніторинг та його участь у боротьбі з легалізацією брудних коштів і фінансуванням тероризму. Насамперед це пов’язано з проведенням першої Національної оцінки ризиків, блокуванням підозрілих фінансових операцій колишнього режиму на суму понад 1,5 млрд дол. США, які конфісковано в бюджет України.

Однак, останньою важливою новиною стало затвердження Комітетом експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) Звіту про оцінку України. Він був оприлюднений наприкінці січня нинішнього року, а координувала роботу по оцінці Державна служба фінансового моніторингу України.

Детальніше на всі ці теми Укрінформ вирішив поговорити з керівником фінансової розвідки України – Головою Державної служби фінансового моніторингу України, Ігорем Борисовичем Черкаським.

— Пане голово, насамперед, про те, що викликало свого часу найбільший інтерес у людей –ефективне завершення справи про конфіскацію коштів в еквіваленті 1,5 млрд дол. США .

— Так, ці активи свого часу виявлені та заблоковані саме Держфінмоніторингом.

— Чи не могли б ви трохи більше розказати про хід фінансового розслідування?

— Це було наймасштабніше за всі часи фінансове розслідування фактів відмивання коштів, розкрадання та привласнення державних активів Януковичем та пов’язаними з ним особами. Воно включало в себе обробку оперативних даних із різних інформаційних джерел та баз даних, дослідження транскордонного та внутрішньодержавного руху коштів, ідентифікацію IP-адрес учасників схем та активну співпрацю з іноземними партнерами. Також, враховували і потужне юридичне лобі схем відмивання коштів.

— Наскільки мені відомо, для відмивання цих коштів використовувались найліквідніші державні фінансові інструменти…

— Саме так. Були використані облігації внутрішньої державної позики. З метою легалізації частина привласнених коштів була використана для придбання високоліквідних ОВДП, емітованих в доларах США, а решту коштів було розміщено на банківських депозитних.

Ми відслідкували зв’язки між колишніми посадовцями та компаніями-нерезидентами. Стало зрозуміло, що зазначені «інвестиції» були нічим іншим, як раніше виведеними з України (тими ж екс-посадовцями) коштами. Потім вони вводились в Україну з метою отримання надприбуткового та високогарантованого доходу з боку держави.

У ході розслідування було підтверджено, що до вказаної схеми залучалося понад тисячу суб’єктів господарської діяльності.

— Якщо говорити про професійне фінансове середовище, то тут одна з топових новин –  результати п’ятого раунду оцінки України Комітетом Ради Європи MONEYVAL. Що означає для нашої держави така міжнародна оцінка ?

— Почну з того, що Україна має досить тривалу історію взаємовідносин з MONEYVAL, співпраця з якою є важливою складовою євроінтеграції.

Фактично головною метою Комітету MONEYVAL є проведення взаємних оцінок держав на предмет технічного впровадження стандартів FATF та ефективності роботи національних систем. Оцінюються правова, фінансова та правоохоронна сфери. В свою чергу, кінцева мета – це здатність країн-членів Ради Європи мати ефективні системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму і відповідність їх актуальним міжнародним стандартам.

Отже, результати таких оцінок мають фундаментальні наслідки для кожної держави.

— У чому полягає робота України в Комітеті MONEYVAL?

— Експерти з України, в тому числі і фахівці Держфінмоніторингу виступають оцінщиками інших країн (зокрема, й нашої держави), надають свої висновки, коментарі та пропозиції.

Звіти про взаємні оцінки розглядаються на пленарних засіданнях Комітету MONEYVAL. Кілька разів на рік делегація України за лідерством Держфінмоніторингу бере в них участь.

Більше того, MONEYVAL є членом Групи FATF, і це дає Україні можливість участі у роботі FATF. А це вже найавторитетніша міжнародна організація у даній сфері.

Завдяки такому механізму Україна перебуває в курсі всіх світових трендів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

— Давайте детальніше про оцінку України. Як ви можете прокоментувати ситуацію з оцінками MONEYVAL в цілому та що ми очікували від 5-го раунду оцінок?

— За весь час нашого співробітництва з  Комітетом MONEYVAL було проведено 3 раунди оцінки України. Четвертий раунд оцінки, який був запланований на початок 2014 року, не відбувся у зв’язку з Революцією Гідності.

Отож, Україна одна з найперших потрапила відразу під процедуру 5-го раунду. І цей раунд оцінок є унікальним. Попередні оцінки були зосереджені виключно на перевірці технічної відповідності національного законодавства вимогам FATF. Тоді як 5 раунд передбачає, в першу чергу, перевірку ефективності роботи системи боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, а також, звісно, і оцінку технічної відповідності.

У зв’язку з цим, була посилена увага до питань ефективності роботи, адже недооцінка її могла обернутись негативними наслідками.

— Уточніть, будь ласка, що ви маєте на увазі?

— Результати оцінок впливають на рівень моніторингового режиму щодо країни з боку MONEYVAL та FATF. І ніколи не можна виключати ризик потрапляння до «чорного» або «сірого» списку FATF, якщо сукупність рейтингів буде негативною.

Згадайте, саме за результатами попередніх оцінок Комітету MONEYVAL Україна неодноразово потрапляла до санкційних списків FATF. Зокрема у «чорний» список у 2001-му році (з подальшими економічними санкціями) та у «сірий» список у 2010-му.

Навіть після 5-го раунду оцінок MONEYVAL до процедури включення до списку FATF потрапили такі країни Ради Європи як Сербія, Угорщина та Острів Мен. Але – не Україна!

— Як саме проходив процес оцінки та яка була ваша місія?

— Початок цього раунду оцінки припав ще на серпень 2016 року, коли Україна (а по суті, це був Держфінмоніторинг) отримала від Комітету Ради Європи MONEYVAL так звані «опитувальники» з конкретними питаннями, прикладами, уточненням статистичних даних.

Це робота на тисячі і тисячі сторінок не тільки аналітичного матеріалу, а й перекладу на англійську мову і навпаки. Служба організувала близько сорока міжвідомчих методологічних нарад для допомоги всім державним органам та приватному сектору, щоб гідно представити наші досягнення.

— Розкажіть про виїзну місію MONEYVAL , як вона відбувалась в Україні?

— Місія MONEYVAL здійснювала свою роботу в Україні з 23 березня 2017 року по 8 квітня 2017 року. Тобто понад два тижні. Україну оцінювала команда з 11 експертів з різних країн світу.

Команда експертів була розбита на дві групи. Одна працювала з представниками державних органів, правоохоронних регуляторних та інших. Інша – з приватним сектором та громадськими організаціями.

Обговорювали питання ефективності практичного впровадження Рекомендацій FATF.

— Яким був формат цієї перевірки?

— З одного боку це виглядало як інтерв’ювання української сторони з питань боротьби з відмиванням коштів, але фактично це був повноцінний міжнародний аудит. З перевіркою достовірності наданої інформації, порівнянням різних адміністративних та статистичних даних, перехресним опитуванням та іншими речами, що є притаманними для такого роду оцінювання. Тобто – це була дійсно глибока робота.

— Що було потім?

— Після завершення місії Держфінмоніторинг брав участь у підготовці Звіту. Нами надано сотні коментарів на додаткові запити експертів-оцінювачів. Проаналізовано та надано розгорнуті зауваження по трьох послідовно підготовлених проектах Звіту. Підготовлено інформацію на запити інших країн щодо проекту. Це була колосальна робота.

— І далі було затвердження Звіту?

— Не зовсім. Цьому передував, так би мовити, попередній захист Україною його проекту. З цією метою, у жовтні минулого року в офісі Ради Європи були проведені зустрічі «віч-на-віч» між українською делегацією та експертами-оцінювачами, а також Секретаріатом Комітету MONEYVAL. Експертів забезпечено додатковою інформацією та статистичними даними. Проект Звіту було детально обговорено та попередньо узгоджено рейтинги України по 40 Рекомендаціях FATF та питаннях ефективності.

І тільки після цього проект Звіту було винесено спочатку на розгляд Робочої групи з питань оцінок при Комітеті MONEYVAL, а вже потім і на обговорення Пленарного засідання.

— З ваших слів це виглядає як дуже важкий процес…

— Це дійсно так. Але тим цінніші висновки і рекомендації, які ми отримали. Комітетом MONEYVAL затверджено вивірений і справедливий Звіт, за що я вдячний нашим міжнародним партнерам.

— Що запам ’ яталось під час пленарного тижня MONEYVAL, коли затверджувався Звіт?

— Це був грудень минулого року. Робота української делегації в Страсбурзі дула дуже насиченою. Нам вдалося об’єднати всіх в єдину команду. І Національне антикорупційне бюро, і Генеральну прокуратуру, і Службу безпеки, і Національний банк, і Державну фіскальну служба та інших. Вперше за багато років у складі делегації були представники Секретаріату Кабінету Міністрів та Мінфіну. Всі працювали разом на результат.

Дискусії точилися навколо питань застосування механізму конфіскації, Національної оцінки ризиків, міжнародного співробітництва, заходів із недопущення фінансування зброї масового знищення.

7 грудня 2017 Звіт був затверджений Комітетом а вже 30 січня цього року оприлюднений.

— Які пріоритети ви ставили перед собою в цьому процесі?

— Головне – зробити все, аби Україна не потрапила під санкційний моніторинг Комітету MONEYVAL, а у подальшому і FATF. Бо нашій країні, яка фактично перебуває у стані війни, включення до так званого «сірого» списку FATF завдало б значного репутаційного удару. Ціна питання була гранично високою. І ми були налаштовані рішучо, відстоювали кожне своє зауваження до кожного критичного висновку країн-членів MONEYVAL у проекті Звіту.

— Ви вважаєте, що досягти потрібного результату вдалося?

— Ми ним задоволені. Пленарне засідання MONEYVAL беззаперечно підтвердило, що Україна є надійною юрисдикцією у питаннях боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Ми визнані країною, яка не потребує спеціальних контрольних заходів або, іншими словами, – «маяків» з боку Комітету Ради Європи MONEYVAL та FATF.

Втім, затвердження Звіту це лише початок тих структурних перетворень, які Держфінмоніторинг пропонуватиме для реформування національної системи фінансового моніторингу, у тому числі з урахуванням рекомендацій MONEYVAL.

— Що за підсумками перевірки Держфінмоніторинг планує робити надалі?

— Насамперед потрібно сфокусуватись на тих зонах, які визнані неефективними. Йдеться, зокрема, про правоохоронну й судову системи, де потребує удосконалення  робота з розслідування та переслідування за відмивання коштів та предикатні злочини. Увагу слід приділити і питанням арешту та конфіскації злочинних доходів, заходам щодо нагляду за представниками нефінансових ринків, створенню механізму перевірки бенефіціарних власників.

Варто сфокусуватися на протидії фінансуванню тероризму. Інформуванні приватного і неприбуткового секторів із відповідними ризиками.

Плануємо запропонувати концепцію всебічної та безперервної адміністративної звітності у сфері фінансового моніторингу. Це дуже копітка, але необхідна робота.

Загалом Держфінмоніторинг розпочав підготовку відповідного Плану дій за результатами 5-го раунду оцінки.

— Чи могли б ви окреслити найнебезпечніші  на сьогодні виклики, пов`язані з відмивання коштів та фінансуванням тероризму?

— Держфінмоніторинг є національним підрозділом фінансової розвідки. Ми виявляємо схеми відмивання коштів, одержаних шляхом корупції та інших злочинів, у результаті тіньової економічної діяльності, ресурси, призначені для фінансування тероризму. Розслідуємо факти відмивання коштів колишніми високопосадовцями. Виявляємо осіб (та їхні фінансові операції), які можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму або сепаратизму. Основною нашою метою є руйнування схем відмивання коштів, а ще більше – недопущення їх створення.

— А які найпоширеніші способи відмивання коштів у нашій країні?

— Їх багато. Це і розкрадання бюджетних коштів та інших державних активів; діяльність «конвертаційних» центрів та фіктивних підприємств; незаконне перерахування та переміщення коштів за кордон; операції з цінними паперами та борговими зобов’язаннями; кіберзлочини та багато іншого.

— Ця інформація доступна для громадськості?

— Щорічно ми оприлюднюємо типології щодо схем відмивання коштів та фінансування тероризму. У 2016 році оприлюднили збірник типологій за 2014-2016 роки, тобто за період після Революції Гідності.

— Але ж існує таємниця фінансового моніторингу? Чи нема тут протиріччя?

— Звичайно , майже вся інформація, з якою працює Держфінмоніторинг, це інформація з обмеженим доступом. Ми отримуємо її від фінансового та нефінансового сектору, правоохоронних та розвідувальних органів, державних регуляторів та інших державних органів. Додайте сюди й розвіддані від підрозділів фінансових розвідок іноземних країн.

Однак, інформація про типові схеми та методи відмивання коштів повинна бути доступною.

— А з чого як правило починаються фінансові розслідування?

— З повідомлень, які ми отримуємо. Первинна обробка інформації здійснюється в автоматичному режимі. Безпосередній аналіз відбувається в аналітичному сегменті Єдиної інформаційної системи фінансового моніторингу. Усі отримані повідомлення розділяються за ступенем ризику та підлягають аналізу. За його підсумками створюються досьє вже для проведення фінансових розслідувань. Далі – формування матеріалів. Весь цей процес заснований на ризик-орієнтованому підході, з урахуванням міжнародного досвіду.

— Можете коротко розповісти про результати роботи Держфінмоніторингу в останні роки?

— Почну з того, що в Держфінмоніторингу склався міцний колектив професійних спеціалістів, які щодня віддають усі сили спільній меті. Це – серйозний арсенал. У кожного нашого аналітика на опрацюванні перебуває понад 50 досьє, на підставі яких потім проводиться фінансові розслідування. Загалом, з 2014 року по сьогодні Держфінмоніторингом направлено до правоохоронних органів більш як 2500 матеріалів, які містять в собі підозри щодо відмивання коштів, фінансування тероризму або інших злочинів. Навантаження, як бачимо, велике.

По-друге, важливим є те, що Держфінмоніторинг зміг зберегти свою фахову спроможність і незалежність у прийнятті рішень. Це є вкрай важливим чинником у роботі нашої організації.

—  Це вилилося в певні цифри? Можете їх навести?

— Лише за минулий рік ми підготували й направили до правоохоронних органів 712 матеріалів з підозрою щодо відмивання коштів та фінансування тероризму. Загальна сума, яка фігурує в них – майже в 60 млрд гривень. Це колосальні цифри.

— А як щодо розслідувань про відмивання коштів колишніми високопосадовцями?

— Тільки за минулий рік ми сформували 211 матеріалів по таких випадках. Загальна сума підозрілих фінансових операцій оцінюється в більш як 16 млрд. гривень.

Втім, це системне продовження роботи, започаткованої ще у березні 2014 року. Конфіскація коштів в еквіваленті 1,5 млрд дол. США, про яку ми вже згадували, – це, можна сказати, її ключовий результат.

— Кілька слів про протидію фінансуванню тероризму…

— Тут ми тісно співпрацюємо із Службою безпеки. У минулому році сформували та направили їм майже 70 матеріалів. Робота в цьому напрямі буде посилюватися. Коли ми проводили першу Національну оцінку ризиків, то на питанні фінансування тероризму зосередилися окремо і показали його можливі наслідки.

— До речі щодо Національної оцінки ризиків. Відомо, що це сучасний інструмент у антилегалізаційній сфері. Як ви можете прокоментувати результати першої оцінки ризиків?

— У кожній державі Національна оцінка ризиків є внутрішнім національним аудитом, за допомогою якого визначаються ризики і загрози, пов`язані з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Мета такої оцінки – мінімізація виявлених ризиків. Звіт про першу Національну оцінку ризиків був підготовлений наприкінці 2016 року, тоді ж і оприлюднений. Дуже багато інформації опрацьовано і статистичної, і анкетування, і різноманітної звітності. Ми підключили і міжнародних партнерів до цього процесу. Активну участь взяла ОБСЄ.

— І що ж в результаті…

— За результатами оцінки визначено 37 різнопланових ризиків. Це ризики корупції, оргзлочинності, високого обігу готівки, фіктивного підприємництва, проявів тероризму, неефективної санкційної політики та багато іншого. Далі Уряд (за нашої ініціативи) ухвалив План заходів щодо зменшення цих ризиків.

— Не секрет, що ефективність боротьби з відмиванням коштів залежить від якості міжвідомчої координації та швидкого інформаційного співробітництва. Як ви оцінюєте стан цього співробітництва?

—   Ми є національним координатором у цій сфері. В Україні функціонує Рада з питань запобігання та протидії відмиванню, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження. Це є консультативно-дорадчий орган Уряду, і ми супроводжуємо його роботу. З початку створення вже проведено більше сотні засідань. Обговорюємо актуальну інформацію, намагаємось оперативно вирішувати проблемні питання.

Наші аналітичні матеріали чекають і Національне антикорупційне бюро, і Генеральна прокуратура, і Фіскальна служба, і Служба безпеки і, звісно, Поліція.

До речі, тільки за минулий рік ми передали до НАБУ більш як 100 таких матеріалів.

Як правило, оперативне співробітництво з правоохоронними органами здійснюється, фактично, в режимі он-лайн, а робочі зустрічі і наради проводяться мало не щоденно.

— Кабінет Міністрів щорічно ухвалює щорічні плани по боротьбі з відмиванням коштів. Якою є роль таких урядових документів?

— Подібні плани затверджувались в Україні щорічно з 2002 року. Але після проведення Національної оцінки ризиків ми кардинально змінили філософію і підхід до такого планування.

Оскільки оцінка ризиків оновлюватиметься кожні три роки, то було вирішено і планувати заходи за результатами такої оцінки  на трирічній основі. Чинний План уже передбачає заходи на 2017-2019 роки.

— Відмивання коштів та фінансування тероризму у більшості випадків має транснаціональний характер. Розкажіть більше про міжнародну співпрацю в цій сфері.

— Коли я приступав до роботи у березні 2014-го року, то визначив таку співпрацю, як один з головних пріоритетів. Виявлення після Революції Гідності масштабної корупції серед вищих ешелонів влади, розкрадання державних коштів, виведення їх за кордон, потребувало посилення міжнародного співробітництва. Відтоді ми започаткували серйозну співпрацю з іноземними підрозділами фінансових розвідок переважної більшості країн.

— Можете назвати успішні приклади такого співробітництва?

— Далеко ходити не буду. Візьмемо справу про 1,5 млрд дол. США, яку ми вже згадували. У ній ми співпрацювали з підрозділами фінансових розвідок США, Великобританії, Латвії, Естонії, Кіпру, Сейшел, Белізу, Британських Віргінських островів, Панами та інших країн.

Особливо активно працювали з американською стороною. Зокрема з фінансовою розвідкою (FinCen) та Федеральним бюро розслідувань (FBI). Паралельно комунікували і зараз плідно співпрацюємо із Посольством США в Україні. Вони допомогли у встановленні доларово-деномінованих операцій нерезидентів.

Результативним було співробітництво з фінансовою розвідкою Латвії, завдяки якій встановлені рахунки компаній нерезидентів та рух коштів по них.

Загалом же, на сьогодні Держфінмоніторинг співпрацює зі 135 підрозділами фінансових розвідок світу.

— Чи існують якісь перешкоди для ефективної роботи Держфінмоніторингу?

— Нам конче важливо зберегти й наростити кваліфікований персонал. Але завжди існує ризик, що співробітники, насамперед, аналітики та працівники ІТ-сфери підуть від нас у приватний сектор, або ж в антикорупційні органи, де значно вища заробітна плата. Отже потрібна належна оплата праці фахівців, які аналізують багатомільйонні транзакції. Інакше це може негативно вплинути на якість роботи Служби. Торік проблему було частково вирішено (внесено зміни до Державного бюджету), і ми змогли дещо підвищити рівень зарплат.

— Це єдина проблема з якою ви стикається?

— Є й ще дещо. Останнім часом серйозно постало питання інформаційного забезпечення, оновлення інтегрованого ІТ – рішення. Погодьтеся, аналітики мають бути забезпечені сучасними автоматизованими продуктами для обробки інформації про фінансові операції .

—  Справа теж у коштах?

— На жаль. У 2003-2008 роках ми створили потужну і унікальну як на той час інформаційну систему. Вона забезпечує збір, обробку та аналіз інформації Держфінмоніторингом. Ця система експлуатується вже понад 13 років. Однак з 2009 і по минулий рік асигнування на її технічну підтримку та модернізацію були відсутні.

Питання зрушило з місця в минулому році. Ми отримали серйозне фінансування на модернізацію. Багато чого впровадили наприкінці минулого року, але ще не все реалізували. Сподіваюсь у цьому році, в тому числі за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні, зможемо завершити технічне оновлення та перейти до етапу навчань наших аналітиків та працівників ІТ-сфери новим програмним продуктам.

— Кілька слів про стратегію на майбутнє…

— Ми повинні мислити масштабно. Законодавець визначив, що Держфінмоніторинг є координатором всіх заходів у сфері боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму і розповсюдження зброї масового знищення. Тому я не можу обмежуватись лише питаннями фінансової розвідки. Ми маємо пропонувати Міністерству фінансів та Уряду ідеї щодо розвитку всієї системи боротьби з цими явищами.

— І які ж ваші плани?

— Якщо говорити про пріоритети, то це – збалансований розвиток усіх ланок регуляторної, правоохоронної та судової систем, спрямований на виявлення, розслідування, винесення вироків та конфіскацію злочинних активів. Для нас, в першу чергу, йдеться про активи, пов’язані з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та предикатними злочинами.

Безперечно, головною метою підрозділу фінансової розвідки завжди залишається робота, спрямована на виявлення та блокування фінансових операцій, що спрямовані на відмивання або фінансування тероризму.

Врешті-решт, існує Стратегія розвитку системи до 2020 року. Треба рухатись по ній. Концептуально вже все визначено, а наше завдання – реалізовувати її та не забувати про нові виклики і ризики. Дороговказом має бути та ж таки оцінка Комітету MONEYVAL. В рамках Стратегії слід зробити все, щоб виконати рекомендації Ради Європи.

— Для цього, напевно, треба змінити законодавство? Це передбачено в Стратегії?

— Ми почали з імплементації Четвертої Директиви ЄС, яка є пріоритетною для впровадження в законодавство України. Зараз ще маємо результати оцінки MONEYVAL, які також вказують не необхідність певних змін в законодавство. Робитимемо все, щоб удосконалити національне правове поле в цьому руслі.

Вже маємо концепцію оновленого закону про боротьбу з відмиванням коштів. Не хотів би давати характеристику його положенням. Давайте почекаємо остаточно узгодженого тексту законопроекту.