Громади Херсонщини в розпачі: децентралізацію намагаються «обнулити»

Схоже, що в вищих ешелонах державної влади «занепокоїлися», а чи не надто багато повноважень віддали на місця в процесі децентралізації. Це помітно по різких намаганнях нівелювати місцеве самоврядування, демонтувати його автономію в процесі прийняття рішень в інтересах своєї громади.

У тривожних передчуттях та очікуванні виваженої позиції своїх народних депутатів перебувають і територіальні громади Херсонщини – сільські, селищні та міські ради, в тому числі об’єднані територіальні громади, яким децентралізація дала унікальний шанс та можливості набрати потужного розвитку, підняла на новий рівень малі села та Богом забуту глибинку. Болісно переживають незрозумілий «кульбіт» державної політики насамперед у ОТГ, котрі об’єдналися в першій хвилі децентралізації. Так звані «першопрохідці», яким стрімкий розвиток та нові можливості в новому статусі далися особливо складно. І через неузгодженість дій, складності перехідного періоду, брак досвіду, нестачу фахівців, і через необхідність змінювати психологію місцевих мешканців. Сьогодні тут у розпачі: невже все дарма та повернеться на круги своя?..

27 грудня Президент подав до Верховної Ради вже оновлений текст проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» №2598 на заміну широко розкритикованого тексту цього документу від 13 грудня. Однак і нова редакція не виправила ключових помилок та зневажливого ставлення до місцевого самоврядування. До того ж і при нинішній підготовці документу не спиталися думки експертів асоціацій, науковців, авторитетних представників місцевого самоврядування, які якраз переконують, що пропоновані зміни до Конституції не відповідають Європейській хартії місцевого самоврядування.

Скажімо, аналітики Асоціації міст України, яка категорично не підтримує цей законопроект, мотивуючи це низкою принципових причин. Експерти акцентують на кричущих наслідках внесених змін до Конституції щодо децентралізації. констатують, що зміни є фактично демонтажем автономії місцевого самоврядування. Зокрема, префекти стають інструментом тиску на місцеве самоврядування, бо з їх запровадженням формується система підпорядкованості органів місцевого самоврядування центральній владі. Держконтроль централізується в руках префекта додатково до спеціалізованих служб та інспекцій. Префект однаково втручається у власні та делеговані повноваження органів місцевого самоврядування, оскільки відповідний поділ у Конституції скасовується. Все це є загрозою для місцевої демократії та призведе до усунення громад від вирішення питань місцевого значення.

Фактично відбувається централізація влади: префекту законом можна передати майже всі повноваження ОМС. Він, як і ОМС, може видавати на відповідній території загальнообов’язкові акти, поєднує функції виконавчої влади та контролю. Префект підміняє судову гілку влади. Президент отримує право зупиняти акти ОМС та замінювати ОМС своїми представниками. Тобто поновлюється жорстка вертикаль державної влади замість місцевого самоврядування, що, по суті, веде до авторитаризму.

Відбувається критичне зменшення фінансових гарантій місцевому самоврядуванню: скасовується обов’язок держави в повному обсязі фінансувати делеговані повноваження – освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, культуру та спорт. Таким чином зводяться нанівець здобутки бюджетної децентралізації, відбувається «знекровлення» місцевих бюджетів, погіршення якості послуг для жителів громад.

Закон кардинально урізає повноваження голів громад: вони втрачають право головувати на засіданнях ради, а також підписувати та ветувати її рішення.

Невизначеність повноважень окружних рад та підпорядкування їм міст і ОТГ призведе до передачі повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня на рівень окружних рад. Таке «повзуче» зменшення повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня призведе до виникнення конфліктів між окружними радами та радами міст і ОТГ.

Відтак експерти, аналітики асоціацій місцевого самоврядування та лідери громад закликають народних обранців зважити загрози та відхилити законопроєкт, прийняття якого загрожує «консервацією» на довгий період шкідливих для місцевої демократії положень, адже процедура внесення змін до Конституції не передбачає правок після першого голосування та перегляду прийнятих змін протягом п’яти років…

Ксенія АЛІСОВА.