Якщо люди свою мову не використовують, то прийде інша мова, а значить — інша країна

Міністерство інформаційної політики України презентувало нову програму "Українська – це просто!”. Відтепер в ефірі "Хіт ФМ" професійний філолог Оксана Бас-Кононенко навчатиме слухачів правильно і красиво спілкуватись українською мовою. Ініціатори проекту сподіваються, що згодом невеличкі уроки української лунатимуть і на хвилях інших радіостанцій.

Своїми думками про програму та про роль мови у житті кожного з нас доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка Оксана Бас-Кононенко поділилася у бліц-інтерв’ю з Укрінформом.

— Оксано Василівно, відтепер щодня о 18.30 на радіо ви будете пояснювати співвітчизникам значення тих чи інших слів та висловлювань. Який ефект очікуєте?

— Я вважаю, що така програма буде корисною. Багато хто хоче говорити українською, але не насмілюється, боїться насмішок з того, що говорить некрасиво та неправильно. А ця програма їм допомагатиме. Формат, який запропонували колеги з «Хіт ФМ» (щодня аудіоурок тривалістю близько 1 хв- ред .) є найкращим. Це справді не нав’язливо, просто, легко та дуже коротко. Ми пропонуємо і наводимо такі слова, які в українській та російській мовах мають близьке звучання, але різні значення. Вдале і доречне їх використання — це справа розуміння та доброго володіння мовою. Людина, повертаючись увечері з роботи додому, увімкне радіо. Вона розслаблена і слухає, а тут раптом невелика інформація, яка ні до чого не зобов’язує, але пасивно відкладається в голові. І при нагоді людина використає це знання. Якщо це буде систематично, та ще й на інших радіостанціях, звичайно, це буде комплексно працювати на загальну користь справи, тобто на розвиток мови.

— Скільки програм вже записали і чи плануєте робити їх ще?

— Ми писали упродовж півтора місяця фрагментарно.Я готую матеріал, а на радіо «Хіт ФМ» його приводять саме у той формат, який годиться для цієї радіостанції. Потім я приїжджаю і ми записуємо. Загалом матеріалу я готую багато, але не все йде, бо у мене свій погляд, а у них є своя редакційна політика, тому вони і добирають ті слова, які їм ближче. У будь-якому разі я намагаюся не заглиблюватися у мовознавчі тонкощі, а просто і доступно подаю матеріал. Так ми вже записали 20 програм і працюватимемо далі.

— На вашу думку, чи змінюється ситуація з українською мовою за останні два-три роки?

— Мені здається, що набагато більше людей прагнуть знати українську мову, ніж раніше. Ми всі знаємо і українську, і російську. Хто і як їх знає — то вже інша справа, бо хтось активно володіє обома, а хтось пасивно, але ж розуміє їх. Зараз настав той час коли люди усвідомили, що мова — це потужний засіб впливу та безпеки власної і безпеки країни. Державна мова є надзвичайно важливою. Багато хто захотів заговорити українською мовою, але не всі наважуються.

Зрештою, не секрет, що формальним приводом для початку війни став так званий захист російськомовного населення. Якщо люди свою мову не вважають за потрібне використовувати, то місце порожнім не буде. Прийде інша мова, а інша мова — це інша країна. І це справді питання безпеки.

— Як ви оцінюєте рівень знання української мови у політиків, чиновників топ-рівня?

— Звичайно, бажає кращого мовлення наших політиків. Слухати Верховну Раду інколи буває дуже тяжко. Але зрозуміло, що це наслідки тої тривалої політики зближення мов, яка була. Наскільки швидко вони зможуть заговорити чистою української мовою? Якщо це буде робитися на рівні ентузіазму окремих радіостанцій та окремих програм, окремих персоналій, то це буде дуже довго і навряд чи принесе той, сподіваний результат. Якщо це буде державна політика, то це буде досить швидко.

— Ви — за лагідну чи за жорстку українізацію?

— Знаєте, лагідність — лагідністю, але вже треба якщо не жорстко, то принциповіше до цього питання підходити. Має бути чітко вибудувана система. Мова — державна, отже вона має функціонувати в усіх сферах життя держави та її народу. Сфера держслужби, сфера масових комунікацій, сфера політики, бізнесу — це все має бути так, як і в кожній нормальній цивілізованій країні.

— Трапляються випадки, коли україномовне населення у громадських місцях, кафе, магазинах робить зауваження співвітчизникам, які розмовляють російською. На вашу думку, чи треба?

— Я б тут не була такою категоричною. Якщо це у сфері побутового обслуговування, так я й сама роблю зауваження. Коли звертаюся до продавця українською, а він (або вона) відповідає російською, прошу перейти на державну мову, на мову, яка за замовчуванням повинна бути активною. Вважаю, що не повинна підлаштовуватися під продавця, який не знає, не хоче або не вміє говорити державною мовою. На побутовому рівні хай спілкуються, як завгодно, хоч космічною мовою.

Я завжди закликаю говорити українською. Хочете говорити — говоріть. Говорити — просто, гарно говорити — непросто. Спочатку буде важко, але згодом все нормалізується і людина починає говорити добре. Крім того, наша мова дуже красива. Рекомендую усім говорити українською, і чим більше, тим краще.