Из-за браконьеров бюджет Херсонщины теряет полмиллиарда гривен в год, — депутат Ставицкий

Тіньовий обіг грошей на ринку незаконного продажу риби на Херсонщині складає майже півмільярда грн на рік. Не менш проблемною є ситуація із виробкою лісу. Про це в інтерв’ю «ХВ» розповідає депутат обласної ради Микола Ставицький.

  Вже протягом довгого часу в обласній раді не сходить із порядку денного постійних комісій та чергових сесій питання браконьєрства, незаконного вивезення піску та вирубки лісу. Актуальними проблемами наразі переймається не лише громадськість та відповідні правоохоронні структури, а і представник Радикальної партії Микола Ставицький. Депутат також є членом постійної обласної комісії з питань бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку.   ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Ставицкий: большинство депутатов облсовета не удовлетворены работой Путилова

«ХВ»: Ви займаєте достатньо активну позицію щодо боротьби із рибними браконьєрами. Розкажіть, чого вже вдалось досягти?

  Микола Ставицький: Дійсно, сьогодні проблема браконьєрства у Херсонській області по своїм масштабам аналогічна бурштиновій проблемі у Рівненській області. Обсяги тіньового обігу грошей на ринку незаконного продажу риби на Херсонщині приблизно півмільярда гривень на рік. Риба нищиться сотнями тон по всій області. В усякому разі це відбувалось доволі активно, поки ми не почали у боротьбі з браконьєрами взаємодіяти із громадськістю.   Допомагає у цьому питанні також поліції та правоохоронні органи, бо Ви ж чудово розумієте, що складно боротися із мафією та корумпованою структурою, яка виживала за рахунок хабарів і «кришувань». Що ж до Херсонрибохорони… ця структура має бути реорганізована, а рибінспектори звільнені, тому що саме під час нересту ми побачили факти браконьєрства, факти незаконного вилову риби. Причому представники Херсонрибохорони на місце приїздили, але протоколи чомусь не складали. Поліція усі ці факти бездіяльності фіксувала.   Робота щодо боротьби із браконьєрами ведеться і вже маємо позитивні результати хоча б на рівні співпраці правоохоронних органів та громадськості.  ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Ставицкий: большинство депутатов облсовета не удовлетворены работой Путилова
  «ХВ»: У яких моментах мають перемежовуватись повноваження ОДА, облради та правоохоронних органів відносно зазначеної проблеми? На якому етапі слід говорити про взаємодію?   Микола Ставицький: Як представники обласної ради ми маємо певні завдання та реакції, але за обласну державну адміністрацію я поки що мовчу – там нуль та відмовки. І от навіщо нам тоді така влада, коли є злочинні діяння, але ними ніхто не займається.   І от виходить, що влада бездіяльна, а громадськість діє. Ну виходить, що громадськість і є влада. Вони за свій бензин, у своєму одязі та автомобілях у нерестовий період виходили, били авто та робили засідки на браконьєрів. Виходить, що ми можемо, а влада ні…владі просто треба мати елементарне бажання щось змінити. Така ж ситуація із лісом та піском.   Якщо говорити про Укртрансбезпеку… вони працюють, їх інспектори на річці кожного дня фіксують факти порушень, крадіжки човнів та алкогольного сп’яніння, роблять моніторинг, виписують штрафи. Працюють і ми це бачимо.   Що ж до Андрія Гордєєва, то нещодавно мав із ним розмову стосовно браконьєрства. Поки що справ не було, але на відміну від попереднього глави, він розуміє цю проблему і конкретно пропонує допомогу.   Наразі також працюємо над формуванням водних патрулів, де буде представник поліції, громадськості та екологічної служби. Не менше уваги приділяємо й тому, щоб забезпечити патрулі відповідною технікою та якісними човнами. І от на останній бюджетній комісії ми передбачили виділення коштів на купівлю моторного човна для Укртрансбезпеки. Можливо його буде використовувати і поліція. Але все-одно ми вже розуміємо, що є човен, на якому можна виходити на рейд проти браконьєрів.      ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Шумей: «У діяльності команди Путілова відчутні елементи політичної корупції»

«ХВ»: Які реальні шляхи боротьби із браконьєрством може запропонувати херсонська РПЛ?   Микола Ставицький: На рівні Верховної Ради херсонські радикали будуть добиватися мінімум на три роки введення мораторію на промисловий вилов риби, щоб вона відновилась. Сьогодні вже немає чого ловити, а що буде через кілька років?   Друге…що стосується, Херсонрибохорони. То там треба звільнити усіх, починаючи від керівництва, завершуючи інспекторами. На базі цієї структури буде створюватись нова організація – Рибний патруль. На прозорому конкурсі повинен бути обраний новий керівник, котрому буде довіряти наше суспільства.     Також у такий патруль треба у першу чергу набирати молодих хлопців…хороший варіант, воїни АТО. Хлопці без роботи, але на їх місцях чомусь сидять бандити та мафіозі. Працевлаштування АТошників це також наша принципова позиція.  «ХВ»: Не менш актуальним є питання вирубки лісів. Яка на сьогодні ситуація із лісовими господарствами?   Микола Ставицький: У лісовому господарстві треба термінова міняти керівництво. Їх діяльність зводиться до якихось простих балачок щодо того, що їм із Києва скидають якісь плани вирубки лісу і вони нічого із цим не можуть зробити.   Але, на мою думку, тут має підключатись обласна влада. Але, знову ж таки, чому більшість депутатів незадоволені сьогодні становищем справ, бо проблема є, але її ніхто не бачить. На посадах у відомствах сидять люди, які працювали ще за часі Януковича і зараз себе непогано почувають. Нічого не міняється і це людям набридло.   На посади треба призначати тих, хто готовий щось зберегти. Тому головна реформа, що має відбутись в лісовому господарстві, це нові люди. Ну вводимо ми мораторій, і що…Ліс як рубили, так і рублять. Тільки хтось просто піариться, що «от запропонували ввести мораторій». Але, щоб усе все це проконтролювати, то треба ставити людей, із яких можна спитати та які будуть небайдужі. «ХВ»: Яким питанням на Вашу думку слід першочергово приділяти увагу, розподіляючи бюджетні кошти?   Микола Ставицький: Це медицина, освіта та наші діти, а також виділення матеріальної допомоги. І мова йде не тільки про воїнів АТО. До свого депутатства я не стикався із цією проблемою, але виявилось, що дуже багато хворих людей звертається та просять допомоги у влади. Серед них є і онкохворі. На бюджетній комісії ніколи не виникає обговорень щодо цього.  І було, навіть, таке, коли ми опинялись у патовій ситуації, бо зверталась людина вже просто виснажена, а їй ще треба зробити хіміотерапію. Це ж коштує не копійки. А максимальна сума допомоги варіюється у межах 2000 тисяч гривень. То ми стали думати, а чи не підняти її до 5000. Бо абсолютно ясно, що двох тисяч  гривень буде недостатньо. Для нас це принципові та проблемні питання.
Спілкувалась Юлія Соломахіна