Жінки, які годували грудьми, мають менший ризик захворіти

Зараз у суспільстві стало більш звично і прийнятно говорити на делікатну тему раку молочної залози, аніж це було раніше.

Але при тому, що понад 90 відсотків українських жінок знають про існування проблеми раку грудей, лише тридцять-сорок відсотків – відвідують мамолога раз на рік, більшість – роблять це нерегулярно, певний відсоток жінок – взагалі ніколи не перевірялися, а тим часом рак грудей посідає перше місце серед онкозахворювань в Україні.

Про здоров’я прекрасної частини жіночого тіла кореспондентка Укрінформа поговорила з Олександром Коваленком, лікарем-мамологом першої категорії, який вже понад чверть століття допомагає жінкам бути здоровими.

— Пане Олександре, як ви вважаєте, зараз достатньо інформації про проблему раку молочної залози, чи щоб подолати ситуацію, варто ще привертати увагу жінок і кричати про це на кожному розі чи з кожного телеекрану?

— Тему раку молочної залози треба піднімати постійно, оскільки це захворювання має візуальну форму і єдиний спосіб не довести жінку до травматичної операції, захистити якість її життя, та й саме життя, – це виявлення пухлини на ранній стадії.

У 85 випадках зі 100 жінки самі знаходять у себе пухлину і звертаються до лікаря. Більше того, жінка самостійно може знайти таку малесеньку пухлинку, на яку лікар після першого огляду може й не звернути увагу.

Тому ми звертаємося до жінок: будь ласка, щомісяця (або навіть частіше) оглядайте себе самостійно, звертайтеся до фахівців і ходіть на перевірки раз на рік – тоді буде гарантія виявлення хвороби на найбільш ранній стадії. А це дуже важливо. Тому інформування у ЗМІ чи на біг-бордах про необхідність обстеження – це дуже важливий крок у діагностиці.

Ми сьогодні розмовляємо, а завтра хтось прочитає і подумає: а можливо мені треба перевіритися? Бо я була вже два роки тому в лікаря, а можливо ще ні разу не була. Піде, перевіриться і в неї буде все добре, слава богу! А якщо у когось буде щось не так, то будемо вважати, що навіть наша сьогоднішня розмова зберегла життя жінці, яка, прочитавши, пішла й перевірилася.

— Є думка, що зараз рак грудей помолодшав, ніби раніше на цю хворобу страждали жінки після сорока років, а зараз він і молодих не шкодує. З якого віку дівчатам вже потрібно себе обстежувати, або звертатися за обстеженням до лікаря?

— Дівчаток треба з самого раннього віку привчати ходити на перевірку і вчити самостійно обстежувати цю частину свого тіла. Якщо у дівчинки-підлітка виросли молочні залози, вона повинна пройти перше обстеження для того, щоб визначити – наскільки правильно вони розвиваються.

А десь, можливо, після 20 років – з метою профілактики більш складних захворювань – обстеження треба робити раз на рік. Але тим не менше, з наймолодшого віку дівчинку треба привчати уважно і бережно ставитися до своїх грудей.

— Чи правда, що якщо жінка годує грудьми дитину, то у неї менша вірогідність захворіти на рак молочної залози?

— Це так. Жінки, які не годували грудьми, мають більший ризик захворіти, аніж ті, які годували. Тому що молочна залоза повноцінно виконує свою функцію: проходить процес лактації, у молочній залозі відбувається гормональний обмін, закладений природою, покращується кровообіг і зменшується можливість генералізації токсичних речовин.

Профілактика захворювання для жінок, які не годували грудьми, дуже проста – повноцінне сімейне або статеве життя.

— Як довго ви радите годувати дитинку грудьми? Тому що всі мами говорять по-різному – дехто каже: до трьох місяців погодувала і досить, а дехто: ні, я буду годувати, поки всі зуби не виростуть. Де золота середина?

— Золота середина – це рік, півтора. Я вже достатньо багато пропрацював мамологом і найоптимальнішим вважаю годувати саме цей період – тоді молоко має свою максимальну цінність, містить поживні речовини та імунні комплекси.

З народження дитина годується лише молочком, потім до її харчування додається прикорм, але коли вона починає повноцінно їсти, молоко стає вже не таке ефективне – і грудне вигодовування перетворюється на звичку. Мама пестить маля і не хоче його відлучати, дитині це також подобається, але така ситуація не є доброю для мами, тому що відбувається постійна стимуляція вироблення гормонів.

Коли дитина смокче молоко, у жінки підвищується вироблення гормону пролактину, а існує таке захворювання, як мастопатія, причиною якого може бути саме підвищення цього гормону.

Також може бути гіпердіагностика – от жінка годує грудьми понад два роки, у неї підвищена секреція, лактація, а в молочних залозах формуються молочні порожнинки, які часто називають – кісти, бо вони так само виглядають. На УЗД молочних залоз їй так і напишуть: «кісти молочних залоз». І, уявіть, вона приходить до мамолога, той відкриває карточку і читає: «кісти молочних залоз», на облік її ще, звичайно, не поставлять, але на жінку вже чіпляється ярлик мастопатія. А ця хвороба в деякій медичній літературі описується, як передракове захворювання. Розумієте, жінка може жити, маючи здорові молочні залози, а у неї може бути цей «ярлик».

Тож у надто тривалому вигодовуванні грудьми є певні ризики і я вважаю неправильним вигодовування по два і більше роки.

— А «кісти», про які ви згадали, проходять із часом?

— Кісти – це розширення протоків, і вони не є ознакою небезпечної хвороби. Дуже часто кістозні утворення можуть бути природніми.

— Ще один жіночий міф хочу з вами обговорити. Говорять, що чим більший бюст, тим більший ризик отримати рак молочної залози?

— Якщо теоретично, то, можливо, так. Я говорю – можливо. Великі груди – це великий об’єм залозистої тканини, а рак формується частіше саме в залозистій тканині й у протоковому апараті. Але, самі по собі великі груди не можуть бути причиною виникнення захворювання.

— Велика кількість жінок прагнуть до збільшення грудей і деяким пластична хірургія у цьому добре допомагає. А скажіть, як лікар-мамолог, чи не є таке втручання шкідливим для молочної залози?

— Якщо ставиться якісний імплант, який не викликає виникнення патологічних змін тканин, що його оточують, то жодної небезпеки для молочної залози немає.

Є лише користь, бо жінка психологічно спокійна, почуває себе впевнено і позбавляється комплексів. Коли жінки роблять такі операції, вони насправді навіть змінюються психологічно.

Як мамолог, я до цього відношуся дуже спокійно. Хоча, імплант – це свого роду й позитив, і водночас – не те, що негатив, але додаткові клопоти: жінка після операції переживає, щоб була симетрія, щоб імплант добре прижився, хвилюється, чи можна годувати грудьми…

— До речі, чи можна годувати грудьми, маючи імпланти?

— Можна годувати.

— А як щодо обстеження у лікаря-мамолога? Хіба можливо провести якісне обстеження грудей з імплантами?

— Звичайно можливо. Але для цього важливо, щоб лікар мав досвід обстеження грудей після збільшення. Імплант ставиться за молочну залозу, а функціональна частина залишається. А для нас у плані профілактики дуже важлива саме функціональна частина – залозиста тканина, наскільки вона здорова. Тому жінки перед тим, як роблять операцію з імплантації, обов’язково проходять обстеження у мамолога.

Ми проводимо обстеження і говоримо: так, у вас дійсно все спокійно, ніяких проблем немає. Але ж той, хто оперує, він сам дає допуск до операції, дивлячись на мій висновок.

— Ви сказали, що обстеження потрібно проходити раз на рік. Це має бути обов’язково обстеження на мамографі? Чи, можливо, можна зробити УЗД діагностику?

— Вже понад 25 років я лікар-мамолог і 22 роки – лікар ультразвукової діагностики, який практикується лише на молочній залозі. Також я володію можливостю читати мамографії – тобто аналізувати те, що ми бачимо на знімку.

Мамографія – це загальноприйнятий світовий досвід скринінгу. А скринінг – це просіювання здорових людей. Тобто, беруть 100 здорових жінок, які не зверталися до мамолога протягом року, і роблять мамографію. Серед них вибирають тих, у кого є підозра на захворювання, а потім дообстежують.

Дуже просте порівняння – мамографічний скринінг і флюорографія. Ми ж знаємо, що кожний рік ми повинні пройти флюорографію, поставити печатку, написати: «здорова». Якщо запідозрили, треба обстеження.

Так само жінки повинні проходити мамографію.

А діагностика – це коли до лікаря направляють пацієнта вже з підозрою на захворювання.

Так от, діагностика у нас проводиться якісна – як ультразвукова, так і мамографічна – вони майже однакові за своїми можливостями.

Мамограф – це просто вузькопрофільний апарат, який використовується лише для цього, сфотографував молочні залози – функцію свою виконав, а апарат УЗД використовується для багатьох інших обстежень. 

Але через недостатню кількість мамографів – у нас не проводиться скринінг у достатньому обсязі, як у європейських країнах, наприклад, у Польщі, чи Італії.

Там раз на рік кожна жінка може пройти безкоштовний скринінг. Пройшло два місяці, вона не встигла обстежитися, тоді, будь ласка, обстежуйся за свій рахунок. Але держава дає їй таку можливість раз на рік. Таким чином у них є можливість охопити майже все жіноче населення, а у нас такої можливості немає…

Держава і міністерство охорони здоров’я декларують: «Проходьте, будь ласка, скринінги». У нових програмах із медичної реформи мова йде виключно про мамографічний скринінг молочної, але у нас немає необхідної кількості мамографів!

— Я пам’ятаю, що на Київську область цих апаратів менше 10.

— Так, 8 чи 9 мамографів, на Київську область. Це я не рахую Київ. А в Київській області скільки районних центрів? Тож, фактично у половині населених пунктів мамографи відсутні.

Але задачу треба виконувати, і у нас залишається можливість ультразвукової діагностики.

Наприклад, у Васильківському районі відсутній мамограф, але є два апарати ультразвукової діагностики – тобто, ми можемо вирішувати питання ранньої діагностики. Для цього лише треба фахівець. Ніби все просто – якщо на сьогодні мамографа немає, робіть УЗД, бо жінкам потрібно допомагати вже зараз! Але ми працюємо по протоколах, а в протоколі чітко написано: мамографія. І коли в районі у сімейного лікаря, до якого прийшла пацієнтка, виникає питання, куди направити жінку, то він направить її до обласного онкологічного диспансеру, тому що там є мамограф.

І уявіть собі, як у той один диспансер на всі ті райони, де відсутні мамографи, з’їжджаються всі жінки, яка там кількість непрофільних пацієнток?

— Тобто, жінок, які приїхали на обстеження, а у них все нормально?

— Саме так. Держава забезпечує коштами онкологічний диспансер для допомоги онкологічним хворим. Там стоять цілі черги з людей, які потребують допомоги – і у них уже є або підозра, або хвороба.

А ми, таким чином, нераціонально використовуємо державні кошти, направляючи туди здорових жінок. Тому я вбачаю вихід в ультразвуковій діагностиці – є підозра, будь ласка, направляйте у профільний заклад, а якщо підозри немає, хай жінка йде собі спокійно додому! Нічого її направляти в онкологічний заклад для того, щоб забирати час у лікаря-фахівця високого профілю – і психологічно жінку випробовувати.

Треба обов’язково внести в протокол обстеження молочних залоз ультразвукову діагностику з припискою: «В тих випадках, коли відсутня можливість виконувати мамографію». З’являться мамографи – будемо робити всім, а доки немає такої можливості, жінки повинні у себе на місці проходити обстеження.

— А чи не можуть скринінгом займатися приватні лікарні? Напевно ж, у багатьох комерційних закладах є мамографи?

— Звичайно, мамографи є і в державних клініках, й у приватних. Але в приватних – не роблять скринінг, оскільки це буде надто дорого для держави, там все ж інші ціни.

Тому держава хоче створити умови для скринінгу в своїх закладах, а для цього треба купити апарати. Вони є цифрові – коли фотографія виводиться на моніторі комп’ютера: лікар подивився, написав висновок – і відпустив жінку. (Це не затратний метод – вся інформація зберігається в комп’ютерній базі).

А є – плівкові, коли зробили фотографію, віддали жінці на руки цей знімок – і вона пішла. Щоб зробити цей плівковий знімок, треба купити плівку, яка коштує від 200 до 250 гривень. От уявіть, скільки державі чи тому територіальному центру, обласному чи районному центру, треба витратити коштів, щоб обстежити 10 тисяч жіночого населення в конкретному районі? Це теж велика проблема, яку треба вирішувати.

— Рік тому ви отримали патент на новий в Україні та світі метод діагностування раку молочної залози у жінок – симультанний спосіб скринінг-діагностики молочних залоз. У чому новизна вашого методу?

— Це патент на корисну модель. За всі роки роботи мені завжди хотілося зробити так, щоб можна було виявити рак якомога раніше, оскільки я неодноразово бачив, як пропускаються пухлини.

Мій метод полягає в ультразвуковій діагностиці, яку виконує фахівець-мамолог, котрий може якісно пальпувати молочні залози, тому що є такі форми пухлин, які можуть визначатися лише при пальпації одночасно з ультразвуковою діагностикою. Тут працюють 2 фактори: пальпаторний і візуальний – ми знаходимо руками і дивимося на ультразвуковий діагноз.

Коли це робить одна людина – висновок більш точний, ніж коли зробив один, послав до іншого, інший подивився – написав висновок, жінка прийшла до мамолога, мамолог почитав. А якщо раптом помилився фахівець УЗД? А для мамолога цей висновок вже є юридичним документом.

Інша справа, коли один і той же фахівець подивився руками, побачив у якомусь місці підозру – й співставив огляд руками і огляд апаратом. Це набагато точніше. Це досить просто, але важливо.

Корисна модель – це лише моя можливість задекларувати, що оптимально виконувати огляд саме так.

— Я так зрозуміла, що ви, власне, так і робите?

— Так, я застосовую саме цей метод і звертаюся до інших мамологів з пропозицією робити обстеження за моєю методикою.

Є висновки провідних фахівців зі скринінгу, що мою корисну модель можна використовувати, особливо лікарям, які працюють в районних лікарнях, або у невеличких містах, де відсутній мамограф.

— Якщо говорити про загальні цифри захворюваності на рак молочної залози, то яка зараз ситуація в Україні?

— По Україні середня захворюваність – від 40 до 50 людей на 100 тисяч населення.

— Наскільки сучасна медицина може дозволити жінці повноцінно жити після того, як у неї виявили хворобу?

— Жінки, яким своєчасно виявили захворювання на ранній стадії, лікуються і живуть нормальним повноцінним життям. У деяких випадках, якщо стадія трошечки запізніла, проводиться економна операція й додаткові обстеження, може бути променева терапія чи хіміотерапія, але після цього жінки повертаються на роботу і живуть повноцінним життям.

Звичайно, багато що залежить від агресивності пухлини, але тим не менше – у більшості випадків після операції у жінок зберігаються молочні залози. На жаль, бувають такі форми раку і такі його локалізації, коли зробити органозберігаючу операцію неможливо. Наприклад, якщо є форми центрального росту внутрішньої протоки і пухлини, і навіть якщо вони маленького розміру, немає гарантії, що на якомусь мінімально клітинному рівні в якомусь протоці не залишилася пухлина.

Тому в деяких випадках робиться більш об’ємна операція, але якщо виходить так, що не можна зберегти груди, тоді роблять мастектомію – це хірургічна операція по видаленню молочної залози. При цьому можуть видалятися: жирова клітковина, що містить лімфатичні вузли, та великий і малий грудні м'язи.

Але зараз наша медицина вже має такі можливості, що одночасно з операцією з видалення роблять пластику – видаляють внутрішню функціональну тканину й одразу ставлять імплант. Або часто в Інституті раку таку пластику роблять за рахунок власних тканин. І жінка виписується з лікарні, вже маючи так ж гарні груди, які були у неї до операції.

— Це дуже обнадійлива інформація, оскільки саме психологічна пересторога, що операція може спотворити твоє тіло, ляка є жінок і навіть стає бар’єром, щоб не піти на обстеження. Вам, напевно, ще й трошки психологом доводиться бути?

— Щодня через мій кабінет проходить 15-20 жінок – і кожна дуже сильно переживає. Лише після того, як я її обстежив, вона спокійно видихає, посміхається – і ділиться своїми очікуваннями, що не спала тиждень чи навіть місяць після того, як запідозрила у себе щось.

На жаль, бувають випадки, коли я змушений говорити про необхідність додаткового обстеження. Але в основної маси все нормально.

У декого бувають якість прості моменти, біль. А я вам скажу, що жінок не так турбує ущільнення, яке не болить, як коли у неї щось болить. Бо саме біль викликає відчуття страху.

Буває, я виявив пухлину, а вона каже: «Мене нічого не турбує, я нормально себе почуваю». А буває – жінка приходить, нервує, боїться, бо в неї болять груди, я обстежив, а вона повністю здорова. Тому я звертаюся до жінок: не бійтеся, коли болять груди, скоріш за все там нічого небезпечного нема, але пройдіть обстеження – і спіть спокійно.

— Тож у випадку болі, або ущільнення – негайно бігти до лікаря і не боятися. Чи є ще якість симптоми, які не можна ігнорувати?

— Найголовніші симптоми, які повинні спонукати жінку йти до лікаря – це наявність ущільнення, якого раніше не було. Наприклад, вона миється в душі – й знаходить у молочних залозах щось підозріле, чого не було тиждень, чи кілька днів тому – треба звернутися і перевірити. Може бути проблема, а може не бути ніякої проблеми.

Другим симптомом може бути деформація тканини молочної залози. Молочна залоза має форму – жінки на себе кожного дня дивляться, вони знають свої форми – все природно, стабільно, стандартно. І тут – бачить, що в неї в якомусь місці з’явилася легка деформація, вона торкнулася, нічого незвичайного, але деформація є – значить, треба звернутися до лікаря.

— Рак грудей – це ж спадкова хвороба?

— Так, у багатьох випадках – спадкова. Тому жінкам, в яких мами мали це захворювання, треба бути дуже уважними до свого організму – слідкувати за собою і проходити традиційне обстеження не раз у два роки, а раз на рік.

Але це не говорить, що така жінка чи дівчина повинна обов’язково мати домінанту і постійно гризти себе цими переживаннями. Ні! Просто треба пройти обстеження – і заспокоїтися. До того ж, зараз існує аналіз для визначення гену раку молочної залози, й у Києві його роблять.

— Ви довіряєте цим аналізам?

— Довіряю. Бо у нас немає іншого виходу. Це не означає, що якщо аналіз негативний, то у жінки гарантовано не буде за все життя захворювання на рак. Але ген цієї хвороби у неї відсутній. Тобто, у неї може бути рак з якоїсь дисгормональної причини чи через небезпечні токсичні речовини, але не генетично.

А якщо вже виявили ген, то існує дуже велика вірогідність захворіти. Тут, бачте, палиця на два кінці: з одного боку, та, у якої його не виявлять, заспокоїться, а та, у якої є ген?

— Що може бути профілактикою у такому випадку? Здоровий спосіб життя, наприклад, допомага є запобігти утворенню пухлин?

— Звичайно! Це може значно поліпшити ситуацію. Здоровий спосіб життя не дає зайвого приводу хворобі – організм здоровий, нормально працюють гормони, нормально функціонує жіноча сфера. Якщо жінка займається спортом, фізкультурою, має хороший відпочинок і психологічно спокійна – вона неодмінно буде здоровішою.

Я вважаю, що профілактикою раку дійсно є здоровий спосіб життя, правильне харчування – поменше жирної їжі, побільше рослинної.

— До речі, говорять, якщо багато м’яса їсти, то це теж провокує ракові захворювання.

— Можливо, але м’ясо все одно треба їсти – не часто, не кожного дня, але вживати в харчування його треба. У повсякденному раціоні треба вживати побільше фруктів та овочів.

М’ясо може провокувати рак, якщо його їсти щодня, у вигляді смажених шашликів та запивати пивом із горілкою.

Звичайно, людські слабкості не можна від себе цілковито відкинути – можна дозволити собі колись і м’ясо, а колись – і винця випити, але неодмінно – вести здоровий спосіб життя: фізкультура, контроль ваги, здорова їжа, відпочинок. І, звичайно, навіть не може бути думки про вживання великої кількості алкоголю і паління!

Коли людина палить – у неї проблеми з легенями, з диханням, із відпочинком – бо звужуються судини і вона гірше спить. А у жінки від паління змінюється шкіра! От заходить до мене на прийом пацієнтка – і я одразу бачу, палить вона чи ні. По чоловікові не можна сказати, а по жінці – так. У неї шкіра інша – не така рожева, не така жива. Тому жінкам палити я категорично забороняю. Кидайте палити, хто палить!

— А як же самозаспокоєння, що «я знімаю стрес палінням»?

— Я згоден, психологічний стан дуже важливий, але потрібно тримати його баланс не шкідливими звичками, а одягла спортивний одяг – і на стадіон!

Психологічний стан напружений – позаймалася фітнесом, пройшлась 5 кілометрів – і змінила психологічний акцент на фізичний! Це справді надзвичайно важливо для жінки, бо від емоційного напруження у неї підвищується пролактин, а його підвищення впливає на роботу яєчників, і на загальний стан організму, в тому числі, на молочні залози – вони можуть бути болісні чи напружені. Ці явища дуже часто виникають від стресів.

— Якщо коротко зробити висновки з нашої розмови, то що ви порадите нашим читачкам?

— Найперше, вони мають бути уважними до себе – робити огляди грудей самостійно, і не рідше одного разу на рік ходити на професійний огляд до лікаря.

Вести здоровий спосіб життя, займатися фізкультурою, гарно харчуватися, не нервувати, не боятися і не думати про хворобу.

Звичайно, якщо так станеться, й у вас її виявлять, не варто панікувати! Тим більше, на ранніх стадіях – цю хворобу легко долають і у нас дуже багато фахівців, які займаються цим питанням.

Це захворювання лікується, тому надія завжди є! Треба думати про хороше і знати, що завжди є вихід.