«Катя створювала їм такий світ навколо, що вони реально боялися» — інтерв’ю з чоловіком Каті Гандзюк

Сергій Денисов.

Сергій Денисов — чоловік херсонської активістки та заступниці міського голови Херсона Катерини Гандзюк. У липні 2018 року її облили сірчаною кислотою. Через чотири місяці госпіталізації Катерина померла. Відтоді розслідування справи просувалося доволі повільно. Нещодавно одного з фігурантів "справи Гандзюк" Ігоря Павловського знову взяли під варту, а підозрюваного в організації злочину Олексія Левіна затримали в Болгарії й екстрадували до України, однак замовники вбивства й досі на волі.

Суспільне зустрілося з Сергієм у Краматорську. На розмову він приїхав з передової — після смерті дружини пішов служити в ООС. Про останнє спілкування з активісткою, життя без неї та про замовників її вбивства Сергій розповів Дарці Гірній у своєму першому інтерв’ю після нападу на Катерину Гандзюк.

ПРО ЖИТТЯ ТА НАПАД

Від початку історії з нападом на Катю ви не фігурували у ЗМІ. Ви самі не хотіли спілкуватися з медіа чи до вас не зверталися?

Насправді я сам не дуже хотів говорити, тому що дуже багато всіх включається в тему, і я не володію такою великою кількістю інформації, щоб доносити її до когось. Я всього лише сторона: все, що я можу говорити, мабуть, особисте. У мене з Катею було таке життя, що дуже багато особистого можна розказати, але по роботі можу сказати не так багато.

Тепер ви все-таки зголосилися поговорити. Я так розумію, що вже настав той час, коли ви можете говорити на цю тему.

Час трохи ставить мозок у потрібний ритм і, відповідно, можна починати вже говорити про щось. Спочатку це було дуже важко.

Ви з Катею прожили разом 10 років. Як і коли ви зустрілися?

Трохи більше 10 років. Одинадцять років тому ми почали грати в квест, я грав за одну херсонську команду. Катя грала за команду БМ — це "Батьківщина молода". Вони заходили тоді зі своєю політичною силою і грали своєю командою з херсонськими друзями. Там був і Стас Трошин (депутат Херсонської міської ради — ред.), і Катерина Одарченко (політтехнологиня — ред). Вони грали командою, потім Катя почала організовувати квести. В один прекрасний момент ми їхали з відпочинку на вихідні з друзями, підвезли Катю додому і відтоді почали більше спілкуватися.

Як ви потрапили в цю тусовку? Чим ви займалися в Херсоні?

Я працював в автосалоні, займався страхуванням, кредитуванням. До того працював у банку і з банківськими своїми друзями ми якось пішли. Це була, скажімо так, тусовка офісних працівників, щоб вилазити з білих комірців і займатись якимось екшном.

Якою Катя була для вас?

Людиною, з якою можна говорити, не припиняючи, про все. Це реально людина, яка змушувала думати просто тим, що знаходилася поруч. Ми багато подорожували з нею, це було для неї важливо. Могли на вихідні просто поїхати в Крим, причому прокинутися і миттю вирішити. Весь час їхати, говорити про щось, щось розповідати. У неї були відповіді на всі питання. Я запитував: "Звідки ти все знаєш?" Вона казала: "Якщо я чогось не знаю, я тобі збрешу, а потім поправлю" (усміхається — ред.). Людина, в якої мозок настільки розвинений, що я не можу передати…

Як ви ставилися до її діяльності, до активної громадянської позиції? Чи допомагали ви їй у роботі?

За великим рахунком — ні, в мене функція трохи інша була, я займався виключно своєю роботою.

Як ви ставилися до її роботи? Чи не говорили про те, що це може бути небезпечно?

Говорили. Насправді людина має займатися тим, що їй подобається. Катя це робила з таким ентузіазмом… Вона вважала, що це правильно, їй це дуже подобалось: знаходити якісь погані речі й робити з них хороші. Як можна було забороняти їй це робити?

Ви підтримували її в цьому?

Звісно.

Що вона розповідала вам про свою роботу? Як реагувала на несправедливість у державному секторі?

Дуже жорстко. Будь-яке питання, яке поставало в той чи інший час… Вона могла не спати ночами, досліджувати його повністю, розбиратись у ньому досконало, щоб розуміти, що відбувається. Вона завжди підходила до всіх питань із різних боків, просто щоб самій бути в курсі і доносити правду.

Відомо, що проросійське лобі в Херсоні вело активну інформаційну кампанію проти Катерини і було багато вкидів про те, нібито вона на посаді заступниці міського голови Херсона крала бюджетні кошти. Тому цікаво спитати у вас, в яких умовах ви проживали насправді?

Ми буквально пів року прожили в моїх батьків, а потім я переїхав до Каті, і ми з Катіним татом жили втрьох. Її мама переїхала жити на дачу в той момент, і ми втрьох жили у двокімнатній квартирі. У принципі не скажу, що ми жили погано, бо я тоді непогано заробляв, і в Каті теж ніколи не було проблем із грошима, вона вміла заробляти. У нас була розмова про те, що чим менше говориш про гроші, тим більше їх з’являється. Катя постійно брала участь в якихось проєктах, щось розвивала цікаве. Плюс дуже хороший поштовх у неї був, коли вона працювала у кримському офісі ООН, і там, як для Херсона, в неї була досить непогана зарплата. Навіть більша, ніж у мене на той час.

Як ви дізналися про напад на Катю?

Вона зателефонувала.

Що далі відбувалося? Ви були з нею в лікарні весь час?

Це було 08:40, я буквально 10 хвилин як приїхав на роботу, зробив каву, і Катя подзвонила, сказала, що на неї напали. Я буквально за 7 хвилин уже був в лікарні, зустрічав швидку, лікарів, які її привезли.

Потім ви летіли до Києва?

Ми з друзями їхали машиною.

І всі чотири місяці ви були біля неї?

Так.

Ви пам’ятаєте вашу останню розмову з нею?

Трохи важко насправді (говорити — ред). Я приїхав тоді зранку в лікарню близько 09:30, там робили стандартні процедури, промивання. Ми говорили про реабілітацію, про все інше, як ми вийдемо звідси і як усе це закінчиться.

Ви зараз часто буваєте в Херсоні?

Ні.

А з батьком Катерини спілкуєтеся? У вас нормальні відносини?

Так.

Як нині ви взаємодієте з ініціативою "Хто замовив Катю Гандзюк"?

За великим рахунком, від мене користі мало. У мене тут (у зоні ООС — ред.) не дуже добре зі зв'язком — це раз. По-друге, єдина моя функція — спілкуватися з ними, і вони розповідають, що відбувається.

ПРО РОЗСЛІДУВАННЯ

Хто замовив Катю Гандзюк?

З відомих зараз називають Мангера, це однозначно. Він усіма своїми діями показує, що він винен. Я впевнений, що до цього причетні ще ті люди, яких раніше називали, але, знову ж таки, руками нашої правоохоронної системи їх повиводили зі справи. Це однозначно Рищук, це однозначно Гордєєв і ще низка людей, які були поруч з ними. Це може бути моєю думкою, але Катя для них створювала такий світ навколо, що вони реально боялися її, вони боялися за свою політичну кар'єру, за свої фінансові потоки, причому дуже виправдано.

Насправді у Каті були більші політичні амбіції, вона давно переросла Херсон і мала вийти за межі Херсона. Вона розуміла, що якщо йтиме на якісь вибори, в Раду чи ще кудись, то вона їх однозначно переможе.

Слідство доволі довго саботувалося попередньої владою, тому що підозрювані належали до політичних сил, які були при владі. Нещодавно слідство зрушилося Рябошапкою і його заступником Трепаком. Зараз Рябошапку звільнили. Ви не знаходите в цьому причинно-наслідкового зв'язку?

Я не думаю, що зняття прокурорів було через це. Думаю, там є й інші моменти, стосовно Майдану й решти. Але твердо можу сказати, що якщо зараз щось зміниться або щось застопориться, провина падає на плечі нинішньої влади, безперечно.

Коли ці люди почали щось насправді робити, ми дуже багато побачили рухів, і у справі Каті безпосередньо, і по інших напрямках, коли почали убезпечувати Херсонську область хоч якось затриманням цієї ОЗГ (організована злочинна група — ред) — це було дуже приємно. І я особисто бачив, що люди (правоохоронці — ред.) можуть робити і хочуть. Які у них мотиви були для цього, я не можу сказати. Може, вони хотіли поставити велику галочку, що вони щось роблять, але це не має значення.

Чи вірите ви в те, що зараз цю справу доведуть до кінця?

Я думаю, що, в принципі, друзі "додавлять". Не можна відпускати це ні на хвилину. Я коли в Києві, я багато бачусь з друзями з ініціативи (ініціатива "Хто замовив Катю Гандзюк" — ред.), які реально живуть цією ситуацією і роблять усе, щоб вона якось рухалася. Якби не люди навколо, то все завмерло б дуже швидко.

Перед записом інтерв’ю ми трохи зачепили тему вашого візиту до Києва і те, з чим він мав би бути пов’язаний. Можете про це розповісти?

Ми працюємо з київським скульптором стосовно пам'ятника Каті. Є дві людини, які допомагають у його виготовленні. Там багато варіантів було, херсонські друзі пропонували щось одне, але ми з Віктором Михайловичем, батьком Каті, для себе побачили та "зліпили" трохи по-іншому.

Пам'ятник буде в Києві?

У Херсоні, на місці поховання.

У Херсоні вже є вулиця Катерини Гандзюк. Опоненти Катерини виступали проти перейменування цієї вулиці. Як вам така реакція? І що ви можете сказати про антиукраїнські настрої в Херсоні зараз?

За останні півтора року мало що змінилося, крім того, що дуже сильно активізувались і наблизилися до влади проросійські люди Кирила Стремоусова (керівник херсонського обласного осередку Соціалістичної партії — ред.), які ще до Майдану "хитали" область. Ті самі люди під час Майдану і після засвітилися з триколорами і всім іншим.

Вони в якомусь сенсі також дуже наближені до правоохоронних органів, бо не може людина виходити стріляти в іншу людину з травматичної зброї відверто на камеру, і в неї навіть зброю не забирають. Не може людина нападати на конвой і спокійно ходити далі, і їй нічого не буде.

Звісно що їх покривають, і роблять це правоохоронні органи. Перейменували вулицю, на якій розташоване центральне управління поліції, і я думаю, що Мєрікову (ексголова Нацполіції Херсонщини Артур Мєріков. Наприкінці 2019 року, за даними ЗМІ, став помічником голови Нацполіції — ред.) не подобалось, що в нього на будівлі висить прізвище людини, як постійне нагадування. Вона з ним напряму не боролася, бо не було контактів і всього іншого. І він не приймав політичних рішень, але вона шкодила його людям, по суті.

Ця влада зможе змінити ситуацію, зокрема в Херсоні?

Якщо будуть знімати людей, які щось роблять, то ні.

Яке, на вашу думку, покарання мають понести винні?

У принципі, всі мають сісти. Але всі — це не тільки ті названі особи, які зараз фігурують, всі — це набагато більше.

Ви говорите про замовників?

Я і про замовників, і про тих людей, які покривали, які знали. Розумієте, Катя настільки багато їм нашкодила, що люди, які все це організували і придумали, спілкувалися про це вголос. Їм було, я в цьому впевнений, дуже болісно, і вони дуже емоційно говорили про це з багатьма людьми. І я певен, що десятеро осіб, яких називають, — це не всі, хто знав. Є багато людей, які могли попередити (вбивство — ред.), ще багато людей, які могли якось вплинути, щоб цього не сталося взагалі.

А ви можете назвати хоча б кілька таких імен?

Не секрет, що це — правоохоронні органи різних ланок. Це не тільки міліція, тут і СБУ задіяне. Усім відомо, що колишній начальник херсонської поліції попередив через батька Левіна, що його будуть затримувати (Олексій Левін — підозрюваний в організації нападу на Катерину Гандзюк, якого екстрадували з Болгарії та посадили під арешт до 3 квітня — ред.). Є чутки, що в поліції у перші дні був шок від того, що це робиться з боку влади. У них, всередині херсонської поліції, постало питання: "Що робити?"

Уявімо, що замовників покарано, але Арсен Аваков залишається головою МВС. Вас задовольнить така ситуація?

Він не має бути міністром, це однозначно. Він же не зробив погано тільки тут, він тримає цю структуру в режимі, який несе зло. Фактично він її (структуру — ред.) створив. Ви ж знаєте, що Катя була в комісії з відбору патрульної поліції в Херсоні, і коли відбувалась реформа щодо переатестації, її не взяли в комісію, понабирали туди якихось дуже дивних людей. Хоча у херсонській патрульній поліції є багато відповідальних, ідейних, хороших людей, і я багато кого звідти знаю. Але реформувати старих ніхто не дав, і старі вчать нових.

Що ви зараз відчуваєте, коли бачите, як Авакова перепризначають з уряду в уряд?

Насправді, мабуть, біль, через те, що навколо відбувається. Це людина, яка несе зло, от відверто.

Наскільки в суспільстві резонує ця справа, на вашу думку? Наскільки воно зацікавлене в розслідуванні вбивства Каті Гандзюк?

Катя говорила про "акваріум і рибок", що у людей дуже коротка пам'ять. Але коли справа випливає десь у новинах, про це говорять. Я служу, в мене багато знайомих з різних куточків України, і людям важливо, щоби справа була доведена до кінця. Скажімо, в малих містах не так, а у великих містах люди, які реально роблять правильні речі, без цього почуваються в небезпеці. Так не може бути.

ПРО МАЙБУТНЄ

Ви пішли в АТО після смерті Каті. Чому?

Мабуть, хотів утекти від того, що навколо відбувається. Від людей, можливо.

Де ви зараз служите?

У 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.

Ви зараз бізнесом не займаєтесь?

У мене в Херсоні частка бізнесу залишилась, її ведуть мої львівські партнери. Скажімо, я туди не сильно включаюсь, раз на місяць телефоную, цікавлюсь, як справи.

Які настрої зараз на передовій?

Насправді, дуже різні. Та зарплата, яку наразі платять, не є великою. Але люди ще й дуже сильно зляться через розведення і все інше. Дуже болісно щодня отримувати інформацію і бачити, що відбувається. Щодня 200-ті чи 300-ті, але нема можливості, немає дозволу давати відсіч. Я думаю, що командування знає, що робить, але дивитися на це дуже болісно, і люди в принципі хочуть щось робити, хочуть звільняти та повертати наші території. І в них інколи буває трохи депресивний стан.

Ви вже півтора року на службі. Як змінилася ситуація після приходу Зеленського на посаду? Ви це якось відчули?

За великим рахунком, ніяк. Усередині нічого не змінилося.

Люди не звільняються?

Люди звільняються постійно, щомісяця. Але за період моєї служби так завжди було.

Ви вже знаєте, що робитимете після служби?

Ні.

Що зараз не дозволяє вам опускати руки і жити далі? Що вас мотивує?

Я б не сказав, що щось прямо мотивує. Мабуть, бажання побачити, як усі, не тільки ті 7-8 людей, сядуть. Мають сісти всі. І я дуже хочу, щоб і батьки, і взагалі вся країна побачила, що в нас такого робити не можна.