«Немає жодних гарантій, що РФ колись віддасть Україні кордон» — політолог

Наріжним каменем Мінських угод зараз є питання про кордон. У нинішньому тексті документу вказано, що процес отримання контролю над ним починається на наступний день після місцевих виборів на окупованому Донбасі.

Проте він може тривати десятиліттями. Це взагалі не підходить нам. Немає ніякої гарантії, що Росія колись віддасть контроль над кордоном Україні.

Про це в інтерв'ю Gazeta.ua говорить політолог Олег Саакян.

— Представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Олексій Резніков заявив, що Україна готує зміни до Мінських умов. Які саме вони можуть бути?

— Ключове питання, яке актуалізувалось на фоні "нормандської зустрічі" — це тема кордону. Саме стосовно цієї теми наша делегація буде намагатися просувати зміни. Те, що зараз прописано у Мінських угодах абсолютно не задовольняє нашу сторону. Про це говорив і президент Зеленський у Парижі 9 грудня. Він в чергове підняв це питання. Той факт, що канцлер Німеччини Ангела Меркель заперечила Путіну та сказала, що текст "Мінську" можна змінювати — чудовий сигнал для нас. Варто дійсно робити угоди більш гнучкими та вигідними для України. Натомість Кремль постійно спекулює контролем над кордоном, через який на окуповані території потрапляють найманці, ресурси, гроші з Росії. У своєму інтерв'ю Кирилу Вишинському після "нормандської зустрічі" Володимир Путін наполягав на тому, що Україна не повинна отримати кордон до місцевих виборів в ОРДЛО. Тому це питання стало наріжним каменем перемовин у Парижі та Мінського процесу як невід'ємної частини Нормандії. Київ розуміє, що його необхідно вирішити та намагається це зробити. У Мінських угодах конче треба прописати такий механізм взяття кордону під контроль, який би нас влаштовував.

— Які є варіанти цього механізму?

— Їх кілька, усі теоретично можемо пропонувати. Ідеальний — це, коли українська сторона отримує контроль над кордоном без будь-яких умов. Оптимальний — до моменту проведення місцевих виборів на окупованих територіях. Є ще можливий варіант. Це — взяття кордону з Росією під контроль до виборів, але не самостійно. А спільно, наприклад, зі структурами ОБСЄ чи миротворчими силами.

— Чим небезпечний той варіант, що зараз прописаний у Мінський угодах і на якому наполягає Москва?

— Там декларується те, що процес отримання контролю над кордоном починається на наступний день після місцевих виборів на окупованому Донбасі. Завершується ж він після всеохопного політичного врегулювання конфлікту. Це — пастка. Таке врегулювання може тривати десятиліттями після місцевих виборів. Ситуація у Придністров'ї є яскравим прикладом. Тобто немає жодних реальних гарантій, що Росія взагалі колись віддасть Україні кордон. У той же час місцеві вибори фактично легалізуються російську присутність на Донбасі, адже вони пройдуть без дотримання компоненту безпеки. Не будуть об'єктивними.

— Що робити, якщо росіяни відмовляться змінювати текст домовленостей?

— Саме через це варто пропонувати кілька варіантів. Нам важливо будь-що змінити пункти Мінських домовленостей про кордон. Можемо спочатку наполягати на найбільш вдалому форматі змін для України. Зрозуміло, росіяни відмовляться приймати такий сценарій. Але під тиском західних партнерів буде шанс знайти компромісний варіант. Якщо ж Кремль буде відверто саботувати будь-які зміни, то в чергове покаже світу та лідерам інших країн своє небажання домовлятись. Це теж буде корисно для української позиції.

— Чи можемо у ході цього процесу залучити до Мінську США та Велику Британію, як раніше говорив Зеленський. Як це б вплинуло на переговори?

— За теперішніх обставин цю ідею поки винесли за дужки. Про неї припинили говорити. Україна була б не проти залучити до врегулювання війни на Донбасі Америку та Великобританію. Проте ці країни самі не демонструють великого бажання ставати частиною цього процесу. Мають власні внутрішні проблеми — "Брекзит", майбутні президентські вибори у США.

— Які вірогідність, що повторна зустріч через чотири місяці відбудеться? Що на неї впливатиме?

— Шанси, що відбудуться нові перемовини так скоро 50 на 50. Якщо навіть це станеться, другому раунду Нормандії будуть передувати серйозні баталії щодо кордону. Україна та Росія виказуватимуть різні пропозиції. Зустріч у Парижі 9 грудня була підсумком багатосторонніх перемовин, що тривали впродовж не одного місяця. Якщо до березня сторонам вдасться домовитись до чогось серйозного — можуть знову зібратись на найвищому рівні. Для нас головне намагатися протиснути наші інтереси, не відступати від своєї позиції.