Нова влада не планує розслідувати злочини проти Майдану

Злочини проти Майдану не були найпершим пріоритетом для минулої влади. Але вона робила хоча б щось. Для нинішньої влади ці справи взагалі не є важливими. Вони розглядають злочини проти активістів Майдану виключно як засіб для піару.

Про це в інтерв'ю Gazeta.ua говорить адвокат родин "Небесної сотні" Павло Дикань.

— Зеленський та його команда 20 лютого згадають про розстріли на Інститутській. Розкажуть про чудове управління у Державному бюро розслідувань, яке насправді таким не є, — вважає Пало Дикань. — Те, про що зараз звітує ДБР, це — справи, що були розслідувані та доведені до судового розгляду ще управлінням Горбатюка. Фактично ДБР та його новостворений підрозділ у справах Майдану не зробили ще абсолютно нічого. Є великі сумніви, що взагалі мають намір розвідувати, з огляду на деякі кадрові рішення всередині Бюро. Заступником голови ДБР призначили Олександра Бабікова, адвоката Віктора Януковича. Він точно має конфлікт інтересів і не повинен займати якусь посаду у структурі, що займається справами Майдану.

Про що свідчить це призначення?

— Виглядає як очевидна ознака реваншу. Можемо бачити відкат назад, до принципів влади Януковича.

Що вдалось зробити у справах Майдану на сьогодні?

— З 2014 по 2019 рік зробили величезний обсяг роботи. Встановили надзвичайно велику кількість фактів та осіб, причетних до скоєння злочинів. Були об'єктивні та суб'єктивні причини, чому процес триває так довго. Навіть після Революції гідності система правосуддя чинила опір розслідуванню. Особи, що заважали слідству так і не були покарані. Керівництво Генеральної прокуратури тоді теж вставляло палиці у колеса, але це був не системний опір, а точковий. Не надавали належної підтримки, не погоджували окремі слідчі дії. Були випадки знищення документів справ. Тим не менше слідчі встановили осіб, зброю, причетних до злочинів. Справи вели люди, які були незалежні у юридичному сенсі.

Сьогодні ж нічого не відбувається. На довгий час розслідування штучно зупинили. Слідчу групу розпустили і лише її залишки увібрало у себе ДБР. Зараз немає ніякої впевненості, що цей орган зможе незалежно розслідувати злочини проти активістів на Майдані. Зараз ситуація з перспективою цього розслідування набагато гірша.

Які слідчі дії можна проводити зараз, коли вже минуло 6 років?

— Так і не завершили слідчі експерименти. Це дуже важлива частина розслідування подій 18-20 лютого 2014 року. До сьогодні спливають нові фото, відео, свідки, які чомусь мовчали усі ці роки. Досвід розслідування подібних справ в інших країнах свідчить, що процес може тривати десятиліттями. Якщо не вдасться власними силами довести справи до кінця, варто буде намагатися залучити міжнародні організації.

На початку своєї президентської каденції Володимир Зеленський обіцяв покарати винних у справі Майдану. Чому зараз відбувається навпаки?

— Нинішня влада набагато більше переймається через свій рейтинг. Їх не дуже хвилюють реальні дії, справедливість. Команда Зеленського буде говорити, як вони сприяють розслідуванню, але далі слів справа не піде. Адже при такій палкій підтримці вони видають без вироку обвинувачуваних у смерті десятків людей. Порушуючи при цьому закон. Впевнений, що генеральний прокурор Рябошапка за вказівкою Зеленського чи Богдана чинив тиск на прокурорів з метою звільнення з-під варти "беркутівців". Тим самим влада сприяла фактичній втечі цих людей закордон до Росії.

Можна говорити про політичну доцільність, звільнення полонених. Але це не виправдовує порушення закону. Адже відбулось пряме втручання у суддівсько-прокурорську діяльність, тиск на суддів та незаконне прийняття рішень.

Після відводу його ручних прокурорів Рябошапки, повернули попередню команду, що не погодилась брати участь у протиправних діях. Тобто у Генеральній прокуратурі чудово розуміли, що чинять злочин і шукали тих, хто на це погодиться. Тому вважаю, що нинішня влада ніколи не буде зацікавлена у встановленні справедливості та дієвому розслідуванні злочинів режиму Януковича.

Що про це свідчить?

— Половина "нової" команди прийшла з тієї сторони. Новий очільник Офісу президента Андрій Єрмак був помічником регіонала Ельбруса Тадеєва. Андрій Богдан працював у уряді Азарова. Таких осіб у команді президента Зеленського досить багато. Ми просто не про усіх знаємо. Було б наївно сподіватись, що вони почнуть розслідування проти самих себе.

Суспільство може натиснути на владу та змусити її продовжувати розслідувати злочини проти Майдану?

— Активна частина намагається це робити, звертає увагу політиків на цю проблему. Але це абсолютна меншість. Більше того, навряд наша влада реально готова дослухатися до таких закликів.

Той факт, що справи Майдану не доведені до кінця свідчить про кризу справедливості у державі? Чим це може бути небезпечно?

— Безкарність породжує подальше насилля. Якщо особи, що били, викрадали, вбивали, не притягнуті до відповідальності, суспільство це побачить. Кожен зрозуміє, що можна робити усе, що завгодно. Тебе все одно не покарають за це. Правоохоронці, що зараз працюють, побачать усю бездіяльність системи. Дозволять собі діяти так само, як їх попередники з "Беркуту". Це може перерости у масштабне суспільне протистояння. Держава у таких випадках має стояти на позиціях справедливості. Злочинців треба покарати.

Двоє з них — Олександр Маринченко та Сергій Тамтура — повернулися в Київ після обміну в ОРДЛО. Вони залишаються підсудними. Про це повідомив генпрокурор України Руслан Рябошапка. Їх засудять? Наскільки це було б важливим знаком для держави, суспільства?

— Виглядало так, наче вони взагалі не хотіли їхати на окуповані території. Їх фактично примусили і вони вирішили повернутись. Маринченко та Тампура перебували під домашнім арештом, навіть не у СІЗО. Сподівались, що буча уляжеться і вони зможуть собі спокійно вийти на волю.

Стосовно їх подальшої ролі у справах Майдану рішення має прийняти суд. Треба встановити, як далі відбуватимуться засідання. Наше законодавство не враховує такі ситуації і поки не зрозуміло, як варто діяти далі.

Провели реформу Генеральної прокуратури. Забрали у неї функцію слідства. Як оцінюєте ці зміни?

— Функцію слідства мали забрати ще у 1998 році. Проте ця реформа на практиці означає просто зміну тобличок. Поспішне проведення конкурсу, його методологія, порушення закону, що були при атестації, свідчать, що системно ніяких змін не відбулось. Втручання генерального прокурора у судовий процес справ Майдану ще раз це доводить. Наразі в цьому органі лишилось дуже небагато прокурорів, який я довіряю.

Навряд напівзаходами можна змінити цю систему. Туди треба запускати абсолютно нових людей, що працюватимуть за новими методами і принципами. На одному з засідань бачив картину, як нові прокурори мовчки погоджували з захистом. Такого не має бути.

Суддю Павла Вовка переобрали головою Окружного адмінсуду Києва. Його колегу Сергія Вовка Вишгородський райсуд Київської області виправдав у справі про "завідомо неправосудне рішення". Щонайменше 5 місяців правоохоронці прослуховували першого і оголосили йому та ще кільком суддям підозру у винесенні неправосудних рішень та втручанні в роботу судових органів, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів. А другий ухвалив рішення про зняття арешту із понад 400 об'єктів нерухомості, пов'язаних із олігархом Ігорем Коломойським. Обирав запобіжні заходи підозрюваним у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Про що це свідчить? Нова влада не збирається проводити судову реформу?

— Біда кожної нашої влади у тому, що вона хоче мати ручний суд. Не розуміючи, що це у майбутньому може зіграти проти них. Єдина гарантія виживання демократичної країни — незалежне судочинство. Поки наші політики не зрозуміють цього, системних змін у країні не буде. Має бути вільний суд, слідство, прокуратура. Це — краєугольні три кити, на яких будується держава. Якщо така система працює, вона відбулась. У нас незалежності суду поки немає. Якщо такі особи як Павло Вовк лишаються на посаді, найближчим часом нічого не зміниться. За його головування Окружний адміністративний суд столиця став фактично притчею во язицах. У нас існує практика, коли судді самі прикривають своїх колег, знаючи, що ті вчинили злочини.

Не розумію, яке реформування планує робити Володимир Зеленський та "Слуга народу", але немає ніяких сигналів, що вони усвідомлюють важливість незалежного суду. Скоріше навпаки. Бачимо повернення ряду одіозних людей, які п'ять років боялись приїхати в Україну. Тепер вони точно переконались, що за їх минулі злочини проти держави відповідальність не настане. Це — реванш.

Заступник голови Адміністрації Януковича Андрій Портнов повернувся в Україну. Йому приписують вплив на ДРБ. Як гадаєте, яка роль Портнова в Україні зараз?

— Він сьогодні поводить себе як блогер-троль. Виставляє напоказ той факт, що має доступ до інформації. Думаю, при керівництві Романа Труби Портнов мав більше доступу до таємниць ДБР. Йому дуже хотілось показати, який він важливий та обізнаний. Створював враження, що на щось впливає. Наскільки цей вплив реальний — не знаю. Але Портнов має особисті образи на представників попередньої влади. Саме поява таких персонажів — дуже тривожна ознака.

Революція гідності відбулась 6 років тому. Як оцінюєте її? Які позитивні зміни спричинила у суспільстві, владі?

— Це була одна з найвизначніших подій в сучасній українській історії. Люди, що пройшли через Майдан безповоротно змінились і змінили країну. Змогли позбутися влади ненависного Януковича. Відчуття гідності людей, що змогли побороти зло, важить дуже багато.

У чому, навпаки, є розчарування? Чого не вдалось досягти за цей час?

— Сьогодні видно, що люди стомились. Ще з часів Радянського Союзу українці вважають, що має хтось прийти і зробити їм добре. Після Майдану цей патерналізм зменшився трохи, але він досі поширений. Немає виховання того, що ти сам відповідальний за свою долю. Очікуємо гарного татка, який знизить тарифи та підніме зарплати.

До моменту зміни влади ми потроху рухались у правильному напрямку. Були помилки, складності, недоліки, за які можна було карати тодішніх політиків. Проте було відчуття поступового прогресу. Сьогодні держава стоїть на місці, у нас немає стратегії розвитку. Перебуваємо у невизначеності. Нинішня влада не розуміє важливості події Революції гідності. Проте саме вона відкрила шлях Зеленському до президентства. Не усвідомлюючи таких базових речей, не можна визначитись зі стратегією руху країни. Це — один з найбільших недоліків сьогоднішньої владної команди.