Олігархи більш за всіх зацікавлені в проведенні деолігахізації — Данило Гетманцев

Глава комітету з питань фінансів і податкової політики, народний депутат від «Слуги народу» Данило Гетманцев в інтерв’ю «Телеграфу» розповів, чому олігархи зацікавлені в прийнятті президентського закону про деолігархізацію, коли будуть проголосовані зміни до Податкового кодексу, чому у фінальній версії залишили ряд пільг для великого бізнесу і про можливі кадрові зміни в Державній фіскальної службі.

— Як оцінюєте шанси на прийняття законопроекту про олігархів до кінця цієї сесії?

— Багато що говорить про те, що ми встигнемо до кінця сесії. І багато що говорить про те, що буде великий опір. Однак необхідність прийняття законопроекту — це позиція президента, яка підтримується переважною більшістю фракції. Очевидно, що олігархат зараз — це основне гальмо на шляху розвитку нашої країни. Шкода, заподіяна олігархічною системою, полягає не тільки в тому, що вони захищають свій рентний дохід, на шкоду розвитку вільної конкурентної економіки. Шкода полягає в тому, що вони диктують інші, не властиві цивілізованому світу, правила гри і критерії успіху: людина, простий українець, не може стати успішним своїм розумом, своєю працею. Успіх — це результат шахрайства та хитрості. Якщо, припустимо, я не вивчу кілька способів ухилення від оподаткування або якщо у мене немає зв’язків у правоохоронних органах — я не зможу бути успішним в бізнесі. І це болото, в якому ми існуємо вже без малого 30 років і якщо не зруйнувати олігархічну систему, не дати розвиватися суспільству вільно, то ми не тільки продовжимо бути найбіднішою країною Європи, — ми просто втратимо свою країну…

— А голоси де візьмуться за цей законопроект?

— А чому ви вважаєте, що «Слуга народу» не підтримає його в повному складі?

— Наскільки я пам’ятаю, завжди так було, що в українському парламенті у кожної фракції був певний спонсор в особі представника великого бізнесу.

— Ви ж знаєте, що у нас немає спонсорів?

— Це ви мені скажіть, є чи ні.

— У нас спонсорів немає, і я сподіваюся, що і інші, що не входять до «Слуги» групи депутатів також підтримають цей підхід. Тим більше, що робота по деолігархізації ведеться нами з першого дня. Згадайте антіофшорний закон, а він б’є саме по схемам ухилення від оподаткування великого бізнесу, закон про фінмоніторинг, скасування цілого ряду корупційних податкових пільг, податковий законопроект 5600, внесений до ВР разом з антиолігархічним, законопроект про лобізм, анонсований Даниловим… Також активізувалася Рада національної безпеки і оборони, чиї рішення вже фактично позбавили впливу одного з дуже впливових людей в Україні. І ми розуміємо, що це тільки початок. Все це кроки одного системного плану, реалізація якого призведе до деолігархізації в Україні.

— Претензії у вас, у фракції до документа є?

— Це скоріше технічні правки, ніж ідеологічні, пару змін я б вніс.

— Як ви оцінюєте перспективи проведення референдуму щодо олігархів?

— Президент же сказав, що ми будемо проводити референдум, якщо парламент не підтримає цей законопроект.

— Тобто він все ж допускає, що документ в залі можуть не підтримати.

— Він просто говорить про неминучий ланцюг подій, якщо наш прекрасний план спіткнеться об конвульсивну спробу того або іншого «господаря життя» загальмувати поїзд, що набирає швидкість. План спіткнеться ненадовго. Ну, наприклад, якщо подадуть 16 тисяч правок, як до «антіколомойского закону», то у нас є зрозумілі регламентні способи боротьби з цим. А якщо диверсії будуть більш системними, то варіант Б у нас також є. Олігархам потрібно змиритися з неминучим. Ми просто хочемо, щоб вони припинили впливати на політику для досягнення своїх бізнес цілей.

— Ви думаєте, це правда реально вирішити одним законопроектом? У тих же Штатах функціонує закон про лобізм, чи не доцільніше було прийняти такий законопроект, щоб було чітко видно, хто, кого і навіщо фінансує?

— Ще раз. Цей законопроект 5599 — лише один з елементів великого плану. Елементи закону про лобізм є і в цьому законі. Прозорість контактів — це норма закону про лобізм. А якщо повертатися до протидії олігархів, то я переконаний в тому, що олігархи більше ніж хто інший в Україні зацікавлені в проведенні деолігахізаціі в Україні. Для них період первинного накопичення капіталу вже пройшов, у них вже відбувся великий бізнес, який повинен стати не гальмом, а локомотивом розвитку економіки в цілому, в тому числі приносячи дохід власникам, ну і податки в бюджет, звичайно. Великий бізнес створює робочі місця для середнього і для малого бізнесів. Зараз олігархи найбільше зацікавлені в рівних і прозорих правилах гри для кожного, це гарантує їм безпеку і капіталізує їх бізнес. Він банально стає дорожче. Існуюча олігархічна система — це в першу чергу несправедливий механізм перерозподілу доходу між працею і капіталом, тому що, з одного боку, у нас пенсія 1769 гривень, а, з іншого боку, у нас в країні багатії, що входять в топ світових рейтингів. А в будь-який незрілій демократії це призводить до революцій, Майданів. У 2014 році вони відбулися легким переляком, хоча і не всі, а у 1917 році це закінчилося плачевно. Тому в такого роду соціальних потрясінь не зацікавлені, в першу чергу, самі олігархи, в інтересах яких організація грамотного і справедливого перерозподілу.

— А ви не вважаєте, що роль РНБО в цьому процесі перебільшена і що може бути конфлікт інтересів, як озвучив спікер Верховної Ради, наприклад?

— Хіба є хоч один олігарх в складі РНБО?

— Може бути конфлікт інтересів, так як учасники РНБО можуть і бути учасниками зустрічей з олігархами.

— Я переконаний, що всі члени РНБО однаково бачать наші проблеми. Не знаю, що мав на увазі Дмитро Разумков під конфліктами інтересів, може він зможе детальніше пояснити, але я ніякого конфлікту інтересів не бачу. Я вважаю абсолютно правильним винести це на рівень РНБО, тому що олігархат є загрозою національній безпеці України. Адже тіньова економіка, ухилення від оподаткування це теж наслідок олігархату. Система відносин в країні, яка воює, що базується на ухиленні від оподаткування, неправомірних преференціях, монополії — це сьогодні реальна загроза національній безпеці. Крім того, зверніть увагу, що закон тимчасовий, на 10 років.

— Продовжуючи з приводу слів спікера, він запропонував, як мені здається, розумну річ — створення окремого органу, комісії, куди б входили абсолютно незаангажовані люди, іноземні експерти, не пов’язані з політичною системою України.

— Захищати безпеку країни повинні її громадяни, а не люди ззовні, які як раз і будуть мати конфлікт інтересів. Будь-який іноземець, і ми бачимо зараз це по ситуації з «Північним потоком-2», буде захищати, перш за все, свої інтереси і свою країну. Я взагалі противник введення іноземців в будь-які органи, але якщо вже ми і так в ситуації, коли вони присутні, то давайте не розширювати цю присутність.

— Законопроект передбачає політичну або дисциплінарну відповідальність. Але мені здається, що як такої політичної відповідальності у нас в країні немає ..

— Я не згоден. У нас в країні політична відповідальність працює чітко. Згадайте Порошенка, згадайте Мороза. У нас демократичні процеси настільки неконтрольовані, що у нас можливо і є справжня демократія на відміну від західних країн. Те, що політична відповідальність працює, підтверджує і те, що ми зараз при владі — люди, які до політики взагалі не мали відношення.

Відносно відповідальності щодо законопроекту, то звичайно, ми не повинні говорити про юридичну відповідальність за статус олігарха. Це ж не злочин. Попадання до реєстру – превентивний захід. Для олігарха, сам факт потрапляння до такого реєстру, тягне за собою негативні наслідки, як на зовнішніх ринках, тому що йому буде складно відповідати антикорупційним вимогам, які пред’являються іноземними державами, так і всередині країни. Це стосується і фінансування партій, і фінансового моніторингу. Це повна увага держави до того, що він робить.

Крім того, ми збираємося прийняти податковий законопроект 5600, який усуває невмотивовані податкові пільги. Зараз над цим законопроектом ми працюємо в Комітеті. Чекаємо два тижні альтернативні законопроекти і будемо виносити в зал. Кабмін анонсував до 50 млрд на рік додаткових платежів від прийняття законопроекту. Це великий і системний документ. До речі, це вже друга чистка Податкового кодексу, перша ітерація була в вигляді закону 1210.

— Чи помічаєте ви протидію з боку олігархічних груп, які намагаються заблокувати прийняття цього документа?

— Так, але у мене немає юридичних підстав називати їх олігархічними групами. Але так, так працює олігархат. Використовуючи ЗМІ і політичний вплив, олігарх розправляється з неугодними. Восени мене намагалися звільнити з посади голови комітету за позицію щодо пільги у 14% ПДВ для великих агрохолдингів. Зараз діють інакше. Через підконтрольні ЗМІ. Вони поширюють фейк від платних корисних ідіотів, дискредитують опонентів брехнею, подають упереджено новини. Згадайте, як було з Герусом (йдеться про главу Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса. — Авт.). Але в даному випадку всі бачать принципову позицію президента і Кабміну щодо вирівнювання умов оподаткування.

— Я чула, що виникли якісь розбіжності у Мінфіну і Офісу президента, нібито по акцизу на тютюн.

— По кожному положенню будь-якого податкового закону є свої лобісти за і проти, і я, до речі, нічого не маю проти того, щоб бізнес пояснював свою позицію і говорив, чому те, що ми робимо — неправильно. Візьмемо приклад: акцизи на IQOS, в 2021 році ми збільшили на 320%, і багато було протидії, але за перший квартал ми бачимо, що ми маємо плюс 2,6 млрд грн. в бюджет. І немає при цьому зменшення споживання, а тільки збільшення. А страшилок було дуже багато, що взагалі підуть з ринку або e тінь перейдуть. Але вони не виправдалися. Так, думаю буде і в цьому випадку.

— Чула ще побоювання з приводу місцевих бюджетів, що вони недоотримають 2,4 млрд гривень через те, що акциз з продажу тютюну буде перекладено на великих гравців.

— Міністерство фінансів запропонувало адміністрування акцизу на тютюн перенести з роздробу на виробників. Виробників у нас до тридцяти, а роздробу у нас більше 84 тисяч точок. Тютюн в роздробі реалізується без чека, повз касу і це призводить до недоплати місцевого акцизу. Там ховається десь 2-3 млрд грн. в рік недоплат, саме до місцевих бюджетів, до речі. Місцеві бюджети побоюються того, що перевівши адміністрування на рівень держави, разом з адмініструванням ми заберемо у них і ці гроші. Але я повністю підтримую органи місцевого самоврядування в тому, що гроші повинні залишитися на місцях і вони повинні отримати гарантії того, що бюджети у них внаслідок цього не зменшаться, а тільки збільшаться.

У першому варіанті законопроекту щодо поправок до Податкового кодексу, збиралися позбавити пільг по оплаті за землю, зараз компанії платять лише третину вартості, але, врешті-решт, пільги їм залишили …

Є пропозиції від Мінфіну, які пільги можна скасувати і ці пропозиції проходять кілька фільтрів, вони обговорюються з представниками галузі та з експертами. І за підсумком виходить те, що ми отримали зараз в парламенті. Деякі не були підтримані через те, що не було для цього достатнього логічного обґрунтування.

— Тобто те, що залишили пільги, ви лобізмом не вважаєте?

— Мінфін порахував несвоєчасним прибирати пільгу на землю в 0,25% від ставки для ГЗК. Вони вважають, що в іншому випадку для ГЗК буде занадто велике податкове навантаження за трьома платежами — податок на землю, екологічний та рентна плата за руду. Було також шість варіантів ставок на руду, і якщо раніше було 16%, то зараз залишилося 10%. Теж під час обговорення в робочих групах прийшли до такого рішення. Зараз з тонни руди сплачується трохи більше двох доларів. Якщо ми візьмемо ціну руди навіть 100 доларів, то це виходить трохи більше 2%, зараз пропонується 3,5-5-10%. З вартості руди у 180 — 200 доларів це абсолютно інші гроші. Це непорівнянні цифри. При визначенні остаточної шкали бралася до уваги світова практика. 16% від ринкової ціни немає ніде в світі. Бралося до уваги також зіставлення умов господарювання наших рудовиків з австралійськими, бразильськими, російськими. Запропонована Кабміном шкала в результаті найбільш справедлива.

— Давайте перейдемо від олігархів до простого народу…

— А ці ініціативи якраз про простий народ. Це стосується конкретних грошей, тому що ті гроші, які вилучаються, вони ж не в кишеню Зеленському підуть, або мені, а підуть на пенсії, зарплати, на дороги…

— І все ж, як ви вважаєте, чи була достатньою допомогу бізнесу під час локдауна?

— Чи не була достатньою, ані у нас, ані у Франції, ані у Штатах. Достатня допомога була б, якби ми компенсували всі втрати бізнесу від локдауна і дали б йому ще не отриманий прибуток. Але та допомога, яку надали ми, є безпрецедентною в історії країни. Ніколи ще держава не давала бізнесу в таких широких масштабах пряму грошову допомогу у вигляді конкретних грошових виплат, двічі звільнення від податків, мораторій на перевірки, штрафи. Багато чого зроблено було за цей час, наприклад, за програмою 5-7-9 видано 46 млрд грн. кредитів на сьогоднішній день (програма 5-7-9 передбачає пільгове кредитування для підприємців, коли частково боргове навантаження на себе бере держава. — Авт.). Ми звільнили від ЄСВ, списали податкові борги, збільшили ліміти ФОПам, ввели мораторій на проведення перевірок, мораторій на штрафи. Він, до речі, до цих пір діє, вже більше року. Звичайно, цього недостатньо. І безумовно у Франції допомога відчутніша. Але ж не можна 30 років не сплачувати податки, а потім розводити руками і говорити: чому у нас виплати менше ніж в Польщі або Франції? Для того, щоб мати можливість допомагати ще більше, і не тільки бізнесу, а й громадянам, потрібно економіку вивести з тіні.

— Економіст Михайло Кухар, з яким у вас публічний конфлікт, пропонує знижувати податки, а не підвищувати, прогнозуючи збільшення грошової маси за рахунок виходу бізнесу з тіні, що можете відповісти про цей механізм Кухар?

— Я не знаю такого економіста, нехай мене вибачить шановний блогер. Тому що ті речі, які продукує його Фейсбук, це все що завгодно, тільки не експертиза. Критика повинна бути конструктивна, і я за таку вдячний. А якщо людина породжує фейки — навіщо звертати на це увагу? Це своєрідна антикультура в соцмережах — мудрувати про щось навіть не читаючи першоджерело. Людина, яка претендує на експертизу, повинен знати ціну своїм словам. Щодо популярної в соцмережах тези «а давайте знизимо податки, щоб всі вийшли з тіні і таким чином бюджет отримав ще більше», наведу один приклад. У 2016 році був зменшений єдиний соціальний внесок в два рази, він був більше 40% і були різні ставки, а стала єдина — в 22%. Це призвело до того, що ми недоотримали 4,8% від ВВП. Псевдоексперти, які ратували за це геніальне рішення, говорили, що треба зменшити і ПДФО, і ЄСВ і зарплати вийдуть із тіні, їх стане більше і ми за рахунок цього не тільки покриємо недоотримання до Пенсійного фонду. А в результаті такого рішення бюджет втратив 4,8% ВВП, а отримав від ПДФО 1,4%. І то не за рахунок зменшення ЄСВ, а за рахунок збільшення мінімальної зарплати. А країна, по суті, отримала дірку в Пенсійному фонді в 2020 році у 200 млрд. грн., і найголовніше — ніякого впливу на детінізацію. І хто відповів за це? Хто відповів за мінімальну пенсію в 1769 грн., яку не можна підняти навіть до фактичного прожиткового мінімуму? У кожної помилки повинно бути своє прізвище.

Тепер про підвищення податків. Ми не підвищуємо податки, це цинічна маніпуляція того олігархату, з якого ми почали розмову. Ми прибираємо корупційні пільги, зрівнюємо податковий тиск і ми приймаємо рішення, так, непопулярні, але від яких ми точно отримаємо ефект через 5-7 років.

— Розкажіть, що за ще один конфлікт був з Державною фіскальною службою?

— Конфлікт неминучий, коли ми наводимо порядок з підакцизною продукцією, а правоохоронці м’яко кажучи ігнорують наші вимоги. Минулого тижня у нас проходило вже третє засідання комітету, перше по паливу, друге по горілці і третє по тютюну. На нашу думку, робота ДФС і ДПС є незадовільною в цих напрямках. Вони кожного разу рапортують про порушення кримінальних справ і кількість вилученого продукту. Але всі прекрасно знають, що нелегально все можна купити, нелегальний ринок працює як годинник. Чому вони закривають на це очі? Це те питання, на яке ми хочемо отримати відповідь. Без конфлікту, на жаль, не виходить (сміється). Тому ми вже всерйоз думаємо над кадровими висновками.

Автор: Юлія Забєліна