Путін побудував фашизм, а розсьорбувати все будуть нащадки

Про те, для чого Володимир Путін на президентських виборах в Росії  домагається явки і результату в межах 70%, хто зупинив розвиток капіталізму і демократії в РФ, чому путінський режим можна вважати гібридом фашизму і бандитського феодалізму, в інтерв'ю сайту "Сегодня" розповів російський фінансист Слава Рабинович.

— Які виклики перед Росією породжує Путін за ще шість років його перебування при владі?

— Чергова спецоперація Путіна щодо триваючої узурпації влади означає цементування відсутності механізму змінюваності цієї самої влади. Справа в тому, що влада ніколи не буває незмінюваною. Вона змінювана через біологічні та історичні причини. Але в Російській Федерації вже прописаний конституційний механізм змінюваності влади. Він теоретично сконструйований таким чином, як це зроблено в більшості нормальних демократичних країн світу. При демократії змінюваність влади повинна носити мирний характер, як це відбувається в США, в інших країнах G7 і більшості країн G20. Ми ставимо за дужки Китай, але ми знаємо, що Бразилія – демократична країна, а Індія є однією з найбільших демократій у світі. Це ще і країни БРІКС.

Цей механізм змінюваності важливий, він допомагає стійкості політичного ладу, політичної еліти, як виражається Катерина Шульман, всім акторам – економічним суб'єктам, фінансовій системі і населенню, допомагає з якоюсь часткою ймовірності прогнозувати, що буде далі з країною. Наприклад, чи не буде потрясінь, що ведуть до смути, революцій і всіх принад, які супроводжують ці процеси.

Навіть якщо дивитися на приклад України, узурпація влади і злочину Віктора Януковича і його кліки, насправді, і призвели до революції, жертв, знищення фінансової системи на якийсь час. Всі ми знаємо, що українська банківська система під час і після Революції Гідності була зруйнована. Для того, щоб уникнути всіх цих катаклізмів, існує змінюваність влади.

Коли Путін йде на свій фактично п'ятий термін, він цементує факт відсутності змінюваності влади. Він видає майбутнім і нинішнім поколінням велику ціну за розсьорбування цієї ситуації. Після нього життя продовжиться. Світ не помре в термоядерній катастрофі, як він розповідає і натякає по телебаченню. Але після путінської ОЗУ цінник розсьорбування всього цього жаху буде набагато вищий. Цей цінник може бути просто високим, а, можливо, і виключно високим, включаючи розпад країни й щось на кшталт громадянської війни. Для держави з другим за величиною в світі ядерним арсеналом це все дуже небезпечно. Не кажучи вже про фінансове благополуччя російських домогосподарств.

— Коли було розпочато путінський демонтаж?

— Офіційно Путін був гарантом Конституції в перший період – з 2000 по 2008 роки, хоча законність його перебування на посаді можна оскаржувати і тоді. Уже в ті роки він почав демонтаж конституційного ладу РФ.

Конституційний лад РФ заснований на декількох головних китах. Наприклад, це не тільки поділ гілок влади, а й саме їхнє існування. Він знищив не тільки їх незалежність, а й самі гілки влади. У Росії знищена судова система: то, що є зараз – це не суди. Знищена законодавча гілка влади. Держдума і Рада Федерації – це не парламент. Путін знищив і виконавчу владу, сам інститут президентства і посаду президента. Замість цього він підніс де-факто абсолютно нелегітимний орган влади – Адміністрацію президента РФ. Вона рулить парламентом, судами, виборами, всім. Це абсолютно протизаконно.

Ще один кит – чесні, вільні, демократичні вибори. Їх майже ніколи не було в Росії, але вони хоча б розвивалися з якоїсь траєкторії, з точки зору прикметників, які я зараз використав трохи вище. Ще один кит – це сам інститут змінюваності влади. Ці інститути знищені. Путін демонтував конституційний лад Росії.

Тому я не закликаю до революції і тому подібного, я закликаю до відновлення конституційного ладу і кажу, що Путін – міжнародний терорист, військовий злочинець, державний і посадовий злочинець. Він і його подільники узурпували владу в РФ, всупереч Конституції, і демонтували конституційний лад.

— А що, на Ваш погляд, буде далі?

— Путін доживе до т.зв. "Виборів" без удару табакерки йому в скроню. Він переживе 18 березня. Цікаво, як він переживе умовне 19 березня? Тому що в Росії є критична маса людей, яка не сидітиме просто так на дивані і боятиметься, як їх привчали всі останні роки. Знаєте, "будинок для качечки", вілли і виноградники в Італії (елементи з розслідувань Олексія Навального про майно Дмитра Медведєва – ред.), нелегальні благодійні фонди – навіть це все викликало безпрецедентні протести прихильників Навального, які пройшли в березні і червні 2017 року. Це все відбувалося в рекордному для таких виступів кількості міст – більше 100. На вулиці вийшло понад 100 тисяч людей по всій Росії.

Акції протесту в Росії. Фото: AFP

Навальний закликав до бойкоту виборів, до страйку виборців. Я підтримую цю ідею. Однак також підтримую тактику максимального спостереження за цією спецоперацією. Я розумію логіку Навального. Вона проста, ми не визнаємо ці псевдовибори і їх результат. Але потрібно виявити масштаби фальсифікації і накрутки явки. Путін домагається формули 70 відсотків явки і 70 відсотків "за" Путіна.

— Для чого ці 70% на 70%?

— Для того, щоб підтвердити свій ОЗУ-мандат на практично референдумний відсоток. Якщо за Путіна голосує більше 50% виборців, це говорить про те, що путінське ОЗУ може і далі на нього покладатися. Адже Путіна "підтримує" не тільки його оточення, але і російський народ. Ну, і створення ілюзії легітимності у міжнародної спільноти. Спостерігачі будуть виявляти фальсифікації і дозволять зірвати маску легітимності.

Потрібно пам'ятати, що спостереження за виборами важливо і з точки зору майбутніх виборів. Путінське ОЗУ у владі не буде вічним. Будуть вибори мера Москви, будуть місцеві вибори і, коли-небудь, чесні вибори президента. Тому спостерігачів потрібно тренувати, коли є хоч якась можливість.

— В якому стані в цей час буде економіка?

— Існуюча економіка і фінансова система в Росії – не жилець. За часів Єльцина було встановлено подобу демократії, демократія, що розвивається, зросла в умовах кризи, були моменти регресії, але країна йшла в історичній перспективі в більш-менш правильному напрямку. Були і витрати. Саме тоді зародилися автократія, фальсифікація виборів, олігархат, який був створений єльцинською "сім'єю", була війна в Чечні. Але, тим не менш, багато країн проходили через крах імперії і виходили з диктатури. І у всіх був складний шлях. У цьому сенсі можна сказати, що в РФ була демократія, що розвивається. При ній був капіталізм, який теж розвивався хаотично, була проведена злочинна, шахрайська і несправедлива приватизація. Але, тим не менш, основний історичний вектор був в бік розвитку капіталізму. І Камбоджа червоних кхмерів, і Китай часів Мао Цзедуна, і В'єтнам свого часу – всі ці країни не могли одним стрибком перейти до стандартів G7. Але, тим не менш, через деякий час головні інвестиційні банки відкрили свої офіси в Росії, величезна кількість стартапів і компаній, які почали діяльність в 1990-х, зробили первинні публічні розміщення своїх акцій на біржах Заходу.

Нагадаю, що, наприклад, "Ростелеком" був однією з перших компаній, яка потрапила на Нью-Йоркську фондову біржу. Повністю приватна компанія "ВимпелКом" – це взагалі був перший IPO будь-якої російської компанії на біржі в Нью-Йорку, якщо я правильно пам'ятаю хронологію. Економіка розвивалася динамічно. Можна навіть сказати, що в той час це був капіталізм, що розвивається.

— Що сталося при Путіні?

— До Путіна в Росії був капіталізм, що розвивається і розвивається демократія. Але приблизно з другої половини 2003 року Путін почав активно демонтувати як розвиваючу демократію, так і капіталізм. Розвиваюча демократія була замінена фактично справжнім фашизмом. Якщо взяти "Вікіпедію", енциклопедії, критерії Умберто Еко, інші визначення фашизму, то ви побачите, що я маю рацію. Путін демонтував демократію, що розвивається, і встановив фашизм.

З іншого боку, він демонтував капіталізм, який розвивався, і побудував те, що я називаю бандитським неофеодалізмом. Причому не просто феодалізм, тому, що при феодалізмі були правила. І не просто неофеодалізм, що означає нові правила. Я говорю саме про бандитський неофеодалізм, тому що в ньому правил немає, узурпована влада, а економічні важелі віддані оточенню Путіна. Де-факто "приватизований" російський бюджет, де-факто "приватизований" весь силовий апарат придушення. На приватній службі у путінському ОЗУ перебувають ті організації, які в нормальній державі перебувають на службі саме держави і народу. Я маю на увазі весь апарат МВС, ФСБ, ФСО, Росгвардії і весь апарат армії. Це все за рахунок податків. Все це "приватизовано" Путіним.

Що ми бачимо з Кирилом Серебрєніковим, Олегом Сєнцовим, Ельдаром Дадінью, Улюкаєвим (Олексій Улюкаєв, колишній міністр економічного розвитку, засуджений за хабар до 8 років суворого режиму — ред.), з Микитою Бєлих … Я не відчуваю особливих симпатій до колишнього члену путінського ОЗУ Улюкаєва, але що це, "суд" над ним був судом? Це все говорить про те, що у нас бандитський неофедалізм. Капіталізм не сумісний з фашизмом. Але з фашизмом сумісний бандитський неофеодалізм. Бандитський неофедалізм не сумісний з добробутом громадян і народу – джерела влади.

Мені цікаво, коли в РФ настане колапс? Що буде з путінським ОЗУ, коли у них закінчаться гроші? Зараз Резервний фонд вже повністю витрачений. ФНБ теж тане. Коли Путін провів одержавлення економіки, коли 7 осіб з 10 отримують гроші від держави в тій чи іншій формі, мене цікавить, що буде, коли не буде грошей для того, щоб їм платити? Що буде, коли подальше падіння доходів населення, відсутність прибутків і наявність збитків у більшості компаній унеможливить зміст кредитів? Для населення – споживчих, іпотечних та автокредитів, а для компаній – обслуговування корпоративних позик, синдикованих банківських кредитів і облігацій. Що буде тоді з банківською системою? Коли банківська система завалиться, то єдине, що залишиться для путінської ОЗУ – врятувати три системоутворюючі установи. Наприклад, "Сбербанк", ВТБ і умовно – "Газпромбанк".

У путінської ОЗУ немає можливості друкувати долари і зробити те ж, що американці робили за "планом Полсона" у 2008 році, коли зробили величезну грошову емісію. У Путіна такого важеля немає. Вашингтонський емісійний центр може друкувати долари, які хочуть придбати всі інші уряди, центральні банки і люди в світі. А Путін друкує рублі, які такого попиту не мають. Відповідно, він може "врятувати" три банки, надрукувавши рублі, але він знищить рубль на деякий час. Грубо кажучи, якщо "Сбербанк" прокредитував половину російської економіки, якщо це все вибухне, і всі інші банки вибухнуть на крос-руських, то я не знаю, скільки треба надрукувати рублів. Звичайно, скільки треба, стільки вони і надрукують, але рубль обвалять.

Це буде криза, яку Росія, можливо, ще й не бачила в пострадянський час. І ця криза буде проходити за відсутності механізму конституційної змінюваності влади. Адже він знищений. Коли буде знищено добробут домогосподарств, люди вийдуть на вулицю і в 320 мономістах, і в малих містах, і в містах-мільйонниках, і в обох столицях. При цьому я не сумніваюся, що путінське ОЗУ не віддасть владу мирно. Вони спробують придушити ці виступи Росгвардією. Що далі? Один Господь знає.